Київ – Шевченківський райсуд Києва оштрафував лідера руху «Спільна справа» Олександра Данилюка, активіста цього руху Олександра Кравчука та представника громадської організації «Наступ» Руслана Секелу за «злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції». Обвинувачені сплатять по 170 гривень за результатами подій, що сталися 18 травня біля пам’ятника Богданові Хмельницькому, коли міліція, як стверджують активісти, незаконно демонтувала їхні намети. Ще щодо одного активіста-учасника подій 18 травня справу розглядатимуть пізніше: йому стало зле просто у залі суду. Громадські активісти пояснюють це результатом тілесних ушкоджень, нібито отриманих від правоохоронців.
Під вечір 18 травня – дня, і так багатого на інформаційні приводи – рух «Спільна справа» повідомив про затримання їхнього лідера Олександра Данилюка та ще чотирьох активістів. У повідомленні йшлося про те, що «Беркут» вчинив напад на наметове містечко, яке було встановлене біля пам’ятника Богданові Хмельницькому з метою проведення безстрокової акції протесту. «Внаслідок сутички затримані лідер ГО «Спільна справа» Олександр Данилюк та ще четверо активістів. Міліція вилучила 20 наметів», – зазначили в прес-службі руху.
У статті 185 Кодексу про адміністративні правопорушення зазначається, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків тягне за собою адміністративну відповідальність. Правоохоронці звинуватили учасників акції біля пам’ятника Хмельницькому в тому, що вони чинили опір працівникам міліції, коли ті виконували своє завдання із забезпечення охорони громадського порядку.
Втім, із такою оцінкою не погоджуються самі учасники акції. За словами лідера «Спільної справи» Олександра Данилюка, жодних правопорушень активісти не вчиняли, а дії правоохоронців він вважає незаконними і протиправними.
«Фактично вся правоохоронна і судова система себе віджила, тому що правоохоронці б’ють людей, а потім приходять лжесвідчать у судових процесах. Прийшов хлопчина років 20–22, старший сержант «Беркуту», якого я вперше в житті бачу, і починає розповідати про те, що нібито він мене затримував, а я його при цьому бив. Це абсолютно не відповідає дійсності. Якщо у нас такий «Беркут», то краще без ніякого, ніж із таким. Для судді, як на мене, цілком очевидним було те, що цей старший сержант як єдиний свідок обвинувачення бреше, тому що він навіть не міг сказати, в якому я одязі був на момент затримання», – наголосив Олександр Данилюк.
За його словами, факти засвідчують протилежне – незаконні дії «Беркуту» та жорстоке побиття ними учасників мирної акції.
Данилюк: «Міліція, яка має нас охороняти, насправді нас вбиває»
За словами Данилюка, дії силовиків спричинили трагедію: одна з учасниць – вагітна представниця громадської організації «За всю Одесу» – через травми, які їй були завдані під час розгону мітингу, втратила дитину.
«Зараз отримуються всі необхідні медичні довідки і будемо з цього приводу звертатися в прокуратуру. Нам дуже прикро, що так трапилося, але очевидно абсолютно, що це 100% відповідальність співробітників міліції, які абсолютно неадекватно і незаконно поводилися», – каже Олександр Данилюк.
«Ми не вчиняли жодного правопорушення. Навіть ті правопорушення, які нам інкримінуються, а саме порушення благоустрою, не передбачають, що таких правопорушників в такий спосіб треба розганяти», – наголошує він.
Натомість речник київської міліції Ігор Михалко заявляє, що не має інформації про вагітну жінку, яка начебто постраждала від дій правоохоронців під час розгону акції «Спільної справи» у Києві 18 травня. «Я не знаю цієї інформації: що сталося з жінкою, що вона отримала і де. Минуло вже три дні, за цей час із людиною могло статися все, що завгодно», – заявив Михалко у коментарі Радіо Свобода.
У міліції кажуть, що ніяких наметів не вилучали
Серед постраждалих в акції протесту, за словами Данилюка, – фігурант однієї зі справ «порушників благоустрою» Олександр Руменко. Як розповів Данилюк, Руменка «швидка» доправила до лікарні просто із приміщення Шевченківського суду. Розгляд його справи перенесли. Під час подій 18 травня, за версією Олександра Данилюка, Руменко внаслідок дій міліції отримав травми, є підозра на внутрішню кровотечу.
Пошкодження отримав і Олександр Кравчук, зазначає Данилюк.
Лідер «Спільної справи» нагадав, що рік тому у Донецьку під час розгону міліцією мирного табору затоптали чорнобильця. На думку Данилюка, побиття учасників мирних акцій правоохоронцями – насправді серйозна проблема, бо «міліція, яка має охороняти громадян, насправді їх убиває». «Ми повинні серйозно над цим задуматись і вжити всім суспільством якихось заходів, бо якщо ця практика не буде змінена і буде повернута в законне русло, такі жертви траплятимуться і надалі», – каже Данилюк.
Речник столичної міліції Ігор Михалко, у свою чергу, зазначив у коментарі Радіо Свобода, що якщо є докази провини правоохоронців, громадяни можуть звертатись до прокуратури. Як каже Ігор Михайлко, учасники акції встановили намети незаконно, з цього приводу не було ніякого офіційного рішення.
«Я знаю, коли ці намети вилучали працівники благоустрою, то активісти акції були проти і на них були складені адміністративні протоколи, от і все. Не може ніхто з правоохоронців забирати намети, вони й не вилучали ніяких наметів. Вилучали працівники благоустрою, а правоохоронці забезпечували охорону громадського правопорядку», – наголосив речник київської міліції Ігор Михалко.
Олександр Данилюк натомість стверджує, що ніякої служби благоустрою на місці інциденту не було. «Це брехня, бо насправді служба благоустрою була б основною. До нас вони взагалі не підходили, а ті хлопці вкрали наші намети, а не демонтували їх, бо при демонтажі незаконно встановлених малих архітектурних форм складається обов’язково акт, і пізніше я можу отримати своє майно. Нічого подібного зараз не відбулося», – розповів активіст.
«У нас були намети типу «парасолька», які навіть не кріпилися до ґрунту. Міліція в цивільному просто забігла, викрала і потрощила намети. Вони не мали права цього робити і у будь-якому разі вони не мали права бити людей», – заявив Олександр Данилюк.
Кабінетне судочинство
Правозахисниця Катерина Смирнова назвала ганьбою судовий процес над Олександром Данилюком, Русланом Секелою та Олександром Кравчуком, що тривав у кабінеті суддів, а не в доступних для громадян і мас-медіа залах судових засідань.
За її словами, неприпустимо, коли люди, маючи право на відкритий судовий розгляд – особливо у справі, яка має підвищений інтерес громадськості, – натомість беруть участь у процесі у кабінеті судді. На думку правозахисниці, це робилося спеціально, щоб не допустити представників громадських організацій до судової зали.
Таким чином, формально начебто відкрите судове засідання стало закритим, хоча технічна можливість забезпечити залою засідань було, каже Смирнова. У понеділок, за словами правозахисниці, до Шевченківського суду направили відповідну заяву з проханням забезпечити залою судових засідань, але це клопотання було проігноровано.
Катерина Смирнова також повідомила Радіо Свобода про те, що вона – як свідок подій 18 травня – може підтвердити факт нападу «Беркуту» на мирних громадян та безпідставність звинувачень на адресу учасників мирних акцій.
Під вечір 18 травня – дня, і так багатого на інформаційні приводи – рух «Спільна справа» повідомив про затримання їхнього лідера Олександра Данилюка та ще чотирьох активістів. У повідомленні йшлося про те, що «Беркут» вчинив напад на наметове містечко, яке було встановлене біля пам’ятника Богданові Хмельницькому з метою проведення безстрокової акції протесту. «Внаслідок сутички затримані лідер ГО «Спільна справа» Олександр Данилюк та ще четверо активістів. Міліція вилучила 20 наметів», – зазначили в прес-службі руху.
У статті 185 Кодексу про адміністративні правопорушення зазначається, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків тягне за собою адміністративну відповідальність. Правоохоронці звинуватили учасників акції біля пам’ятника Хмельницькому в тому, що вони чинили опір працівникам міліції, коли ті виконували своє завдання із забезпечення охорони громадського порядку.
Засідання суду у кабінеті судді
Втім, із такою оцінкою не погоджуються самі учасники акції. За словами лідера «Спільної справи» Олександра Данилюка, жодних правопорушень активісти не вчиняли, а дії правоохоронців він вважає незаконними і протиправними.
Правоохоронці б’ють людей, а потім приходять лжесвідчать у судових процесахОлександр Данилюк
За його словами, факти засвідчують протилежне – незаконні дії «Беркуту» та жорстоке побиття ними учасників мирної акції.
Данилюк: «Міліція, яка має нас охороняти, насправді нас вбиває»
За словами Данилюка, дії силовиків спричинили трагедію: одна з учасниць – вагітна представниця громадської організації «За всю Одесу» – через травми, які їй були завдані під час розгону мітингу, втратила дитину.
«Зараз отримуються всі необхідні медичні довідки і будемо з цього приводу звертатися в прокуратуру. Нам дуже прикро, що так трапилося, але очевидно абсолютно, що це 100% відповідальність співробітників міліції, які абсолютно неадекватно і незаконно поводилися», – каже Олександр Данилюк.
Ми не вчиняли жодного правопорушення. Навіть ті правопорушення, які нам інкримінуються, а саме порушення благоустрою, не передбачають, що таких правопорушників в такий спосіб треба розганятиОлександр Данилюк
Натомість речник київської міліції Ігор Михалко заявляє, що не має інформації про вагітну жінку, яка начебто постраждала від дій правоохоронців під час розгону акції «Спільної справи» у Києві 18 травня. «Я не знаю цієї інформації: що сталося з жінкою, що вона отримала і де. Минуло вже три дні, за цей час із людиною могло статися все, що завгодно», – заявив Михалко у коментарі Радіо Свобода.
У міліції кажуть, що ніяких наметів не вилучали
Серед постраждалих в акції протесту, за словами Данилюка, – фігурант однієї зі справ «порушників благоустрою» Олександр Руменко. Як розповів Данилюк, Руменка «швидка» доправила до лікарні просто із приміщення Шевченківського суду. Розгляд його справи перенесли. Під час подій 18 травня, за версією Олександра Данилюка, Руменко внаслідок дій міліції отримав травми, є підозра на внутрішню кровотечу.
Пошкодження отримав і Олександр Кравчук, зазначає Данилюк.
Лідер «Спільної справи» нагадав, що рік тому у Донецьку під час розгону міліцією мирного табору затоптали чорнобильця. На думку Данилюка, побиття учасників мирних акцій правоохоронцями – насправді серйозна проблема, бо «міліція, яка має охороняти громадян, насправді їх убиває». «Ми повинні серйозно над цим задуматись і вжити всім суспільством якихось заходів, бо якщо ця практика не буде змінена і буде повернута в законне русло, такі жертви траплятимуться і надалі», – каже Данилюк.
Речник столичної міліції Ігор Михалко, у свою чергу, зазначив у коментарі Радіо Свобода, що якщо є докази провини правоохоронців, громадяни можуть звертатись до прокуратури. Як каже Ігор Михайлко, учасники акції встановили намети незаконно, з цього приводу не було ніякого офіційного рішення.
Не може ніхто з правоохоронців забирати намети, вони й не вилучали ніяких наметів. Вилучали працівники благоустрою, а правоохоронці забезпечували охорону громадського правопорядкуІгор Михалко
Олександр Данилюк натомість стверджує, що ніякої служби благоустрою на місці інциденту не було. «Це брехня, бо насправді служба благоустрою була б основною. До нас вони взагалі не підходили, а ті хлопці вкрали наші намети, а не демонтували їх, бо при демонтажі незаконно встановлених малих архітектурних форм складається обов’язково акт, і пізніше я можу отримати своє майно. Нічого подібного зараз не відбулося», – розповів активіст.
«У нас були намети типу «парасолька», які навіть не кріпилися до ґрунту. Міліція в цивільному просто забігла, викрала і потрощила намети. Вони не мали права цього робити і у будь-якому разі вони не мали права бити людей», – заявив Олександр Данилюк.
Кабінетне судочинство
Правозахисниця Катерина Смирнова назвала ганьбою судовий процес над Олександром Данилюком, Русланом Секелою та Олександром Кравчуком, що тривав у кабінеті суддів, а не в доступних для громадян і мас-медіа залах судових засідань.
За її словами, неприпустимо, коли люди, маючи право на відкритий судовий розгляд – особливо у справі, яка має підвищений інтерес громадськості, – натомість беруть участь у процесі у кабінеті судді. На думку правозахисниці, це робилося спеціально, щоб не допустити представників громадських організацій до судової зали.
Таким чином, формально начебто відкрите судове засідання стало закритим, хоча технічна можливість забезпечити залою засідань було, каже Смирнова. У понеділок, за словами правозахисниці, до Шевченківського суду направили відповідну заяву з проханням забезпечити залою судових засідань, але це клопотання було проігноровано.
Катерина Смирнова також повідомила Радіо Свобода про те, що вона – як свідок подій 18 травня – може підтвердити факт нападу «Беркуту» на мирних громадян та безпідставність звинувачень на адресу учасників мирних акцій.