Лондон – Британські роботодавці закликають уряд дозволити запрошувати сезонних робітників з України та інших країн за межами Європейського союзу, щоб забезпечити фермерів робочою силою. Фахівці кажуть, що без, наприклад, українських студентів, бракуватиме рук для збирання полуниці. Альтернативою є підвищити платню, щоб привабити своїх робітників, але це означало б значне зростання цін на фрукти й овочі. Теперішній уряд знову постав перед дилемою.
Англійці вважають, що їхні полуниці – це символ літа й дозвілля. Для британських фермерів полуниці – це можливість заробити, яку останніми роками втілити щораз важче.
«Минулий рік для нас був катастрофічним. Ми втратили близько 80 тонн полуниці, бо не мали досить працівників і не змогли зібрати ягоди», – такі заяви лунають від британських фермерів щораз частіше.
У пошуку дешевої робочої сили
Є, звичайно ж, вихід – привабити більше сезонних робітників високою платнею, але це означає підняти ціну на сільгосппродукцію. Саме про це представники галузі застерігають уряд. Уникнути різкого зростання цін можна, якщо запросити на сезонну роботу робітників з інших країн. Наприклад, студентів, для яких навіть мінімальна британська платня може бути привабливою.
Але це вже питання робочих місць та імміграції – тем, які зараз для британського політикуму страшенно болісні. Чимало британців вважають, що в країні і так надто багато іноземців, які, буцімто, забирають робочі місця й готові працювати за нижчу платню, ніж британці.
Інтереси роботодавців представляє Комітет з питань імміграції, який очолює професор Дейвід Меткалф.
«Якщо брак робочої сили є, то сектор має насамперед підтвердити цей факт. Але також дуже важливо, щоб певний сектор не став залежним від імміграції і повинен дивитися на британський ринок праці», – каже професор Мекалф.
Уряд – між двох вогнів
Але фермери наполягають, що британців на сезонні роботи вони привабити не можуть, бо не в змозі запропонувати їм стільки грошей, аби запросити, наприклад, місцевих студентів. Уряд не зацікавлений у зростанні цін на сільгосппродукцію, тому пропонує запрошувати на сезонні роботи студентів, насамперед, із країн Євросоюзу: Румунії та Болгарії, зокрема.
Джиммі Дейвіс, директор компанії Hopps Labour Solutions каже, що і це не вихід.
«Якщо взяти Україну та Росію – це дуже великі аграрні країни. А Румунія та Болгарія – ні. Лише одна Україна має 200 тисяч студентів, які вивчають сільське господарство, а Румунія та Болгарія разом матимуть не більше 40 тисяч», – зазначає він.
Отже, знову британський уряд постає перед дилемою: захищати інтереси роботодавців і дозволити їм приваблювати дешеву робочу силу, або наполягати на обмеженні імміграції, щоб будь-які робочі місця були насамперед для британців. Але тоді фермери повинні змінити цілу схему роботи, яка залежна від дешевої сезонної робочої сили. Харчі у Британії зараз порівняно дешеві. Якщо вартість фруктів та овочів різко зросте, це не лише не сподобається британським споживачам, але й може підштовхнути інфляцію. Британський уряд змушений балансувати між двох вогнів.
Англійці вважають, що їхні полуниці – це символ літа й дозвілля. Для британських фермерів полуниці – це можливість заробити, яку останніми роками втілити щораз важче.
«Минулий рік для нас був катастрофічним. Ми втратили близько 80 тонн полуниці, бо не мали досить працівників і не змогли зібрати ягоди», – такі заяви лунають від британських фермерів щораз частіше.
У пошуку дешевої робочої сили
Є, звичайно ж, вихід – привабити більше сезонних робітників високою платнею, але це означає підняти ціну на сільгосппродукцію. Саме про це представники галузі застерігають уряд. Уникнути різкого зростання цін можна, якщо запросити на сезонну роботу робітників з інших країн. Наприклад, студентів, для яких навіть мінімальна британська платня може бути привабливою.
Але це вже питання робочих місць та імміграції – тем, які зараз для британського політикуму страшенно болісні. Чимало британців вважають, що в країні і так надто багато іноземців, які, буцімто, забирають робочі місця й готові працювати за нижчу платню, ніж британці.
Інтереси роботодавців представляє Комітет з питань імміграції, який очолює професор Дейвід Меткалф.
«Якщо брак робочої сили є, то сектор має насамперед підтвердити цей факт. Але також дуже важливо, щоб певний сектор не став залежним від імміграції і повинен дивитися на британський ринок праці», – каже професор Мекалф.
Уряд – між двох вогнів
Але фермери наполягають, що британців на сезонні роботи вони привабити не можуть, бо не в змозі запропонувати їм стільки грошей, аби запросити, наприклад, місцевих студентів. Уряд не зацікавлений у зростанні цін на сільгосппродукцію, тому пропонує запрошувати на сезонні роботи студентів, насамперед, із країн Євросоюзу: Румунії та Болгарії, зокрема.
Джиммі Дейвіс, директор компанії Hopps Labour Solutions каже, що і це не вихід.
«Якщо взяти Україну та Росію – це дуже великі аграрні країни. А Румунія та Болгарія – ні. Лише одна Україна має 200 тисяч студентів, які вивчають сільське господарство, а Румунія та Болгарія разом матимуть не більше 40 тисяч», – зазначає він.
Отже, знову британський уряд постає перед дилемою: захищати інтереси роботодавців і дозволити їм приваблювати дешеву робочу силу, або наполягати на обмеженні імміграції, щоб будь-які робочі місця були насамперед для британців. Але тоді фермери повинні змінити цілу схему роботи, яка залежна від дешевої сезонної робочої сили. Харчі у Британії зараз порівняно дешеві. Якщо вартість фруктів та овочів різко зросте, це не лише не сподобається британським споживачам, але й може підштовхнути інфляцію. Британський уряд змушений балансувати між двох вогнів.