Політики тягнуть молодь у радянське минуле?

Акція «Георгіївська стрічка» у Луганську, 9 травня 2013 рок

Луганськ – Радянська епоха дуже ясно відчувається на Луганщині: назви вулиць носять імена діячів тоталітарного режиму, на площах стоять пам’ятники відомим комуністам, на будівлях можна побачити чимало символів тієї доби. Місцева влада, а з нею і деякі молодіжні організації, підтримують радянські традиції і так звані радянські «бренди». Адже вважають, що за радянських часів було чимало позитивного, в тому числі і для молоді.

9 травня у центрі Луганська на мітингу до Дня Перемоги кілька хлопців та дівчат тримали білі прапори з написом «Молода гвардія». Зараз ця організація, яка створена на честь комсомольців-молодогвардійців, має всеукраїнський статус. ­­Її лідер, депутат Луганської облради від Партії регіонів Арсен Клінчаєв розповів Радіо Свобода, що всіляко намагається пропагувати славу тієї, радянської «Молодої гвардії». Про комсомольців Арсен Клінчаєв робить фотовиставки, влаштовує покази фільмів, розповідає у школах. Він вважає, що таким чином веде ідеологічну боротьбу з сучасним фашизмом, який приписує в тому числі і українським націоналістам.

«Патріотичне виховання дітей – це дуже важливо, це ідеологія, – каже Клінчаєв. – Якщо ми зараз не будемо готувати дітей, через 20-25 років ми можемо жити зовсім в іншій країні, зовсім з іншою ідеологією. А я цього не хочу».

Традиції з Союзу

В деякій мірі поділяє думки Арсена Клінчаєва і представник обласної організації «Молоді регіони» Денис Мірошниченко. Без минулого немає майбутнього, повторює він відомий вислів, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про шанування його організацією радянських символів.

Ми ж виховуємо не те, що потрібно любити Радянський Союз, а те, що потрібно любити Батьківщину
Денис Мірошниченко, «Молоді регіони»
«Ми ж виховуємо не те, що потрібно любити Радянський Союз, а те, що потрібно любити Батьківщину. Ми зараз живемо в незалежній Україні і якщо є щось хороше (наприклад «Молода гвардія» або День Перемоги), це потрібно пам’ятати, шанувати і виховувати на цих добрих традиціях», – зауважує Денис Мірошниченко.

Раніше виховували патріотів, актуальне це завдання і нині, каже начальник обласного управління молоді і спорту Віктор Яриш. Військово-спортивну гру «Зарниця» посадовець називає радянським брендом. Цей захід минулого року за ініціативою Луганщини вийшов на всеукраїнській рівень, до того ж 16 років проводився в області. Так само гарною традицією, яка успадкована з Радянського Союзу, посадовець називає формування молодіжних трудових загонів. Віктор Яриш вважає, що зараз держава приділяє молоді менше уваги і згадує про комсомол.

«За радянських часів була одна молодіжна організація. Дуже добре, що вона підтримувалася на державному рівні, в тому плані, що велика увага приділялася молоді. Чого, як би там не було, ми розуміємо, немає зараз. З іншого боку, сьогодні багато різних молодіжних організацій. Кожен може вибрати собі за інтересом, і не обов’язково вона буде якоїсь політичної направленості. Більше того, не політичні організації, як показує практика, вони сильніші», – зазначає Віктор Яриш.

Для суспільства, а не для партії

Член луганського осередку молодіжної організації «Фундація регіональних ініціатив» Анастасія Рожкова проти того, щоб молодіжний рух фінансувався політиками.

«Якщо організація починає працювати на якусь партію, так, як припартійні молодіжні організації, або починає отримувати фінансування з одного джерела, вона стає залежною і вона фактично не працює на суспільство», – вважає дівчина.

Анастасія Рожкова нині займається просуванням ще досить нової ідеї для Луганщини – прибирання лісонасаджень від сміття. Акції добровільні, на відмінну від офіційних, так званих суботників, які нерідко проводять примусово.

Є низка політичних сил, які тягнуть молодь у це радянське минуле і нав’язують своє бачення
Ярослав Мінкін, СТАН
Лідер молодіжної організації СТАН Ярослав Мінкін погоджується, що на Луганщині деякі молодіжні організації знаходяться під впливом певних політичних сил, звідси і сповідування радянських принципів.

«Є низка політичних сил, які тягнуть молодь у це радянське минуле і нав’язують своє бачення, – каже Ярослав Мінкін. – Наприклад, дивна популяризація георгіївської стрічки, коли молодь, яка поняття не має, що таке георгіївська стрічка, виходить... Виганяють школами, університетами, і всі дружньо беруть цю стрічку. Хоча самі не зможуть відповісти на питання, не тільки звідки вона взялася, але й не зможуть відповісти, що таке фашизм, нацизм і чому з ним потрібно боротися».

На думку громадського діяча, луганській молоді потрібно вчити англійську, більше бувати у країнах Заходу і водночас запрошувати на Луганщину європейців, насамперед письменників, музикантів та інших діячів культури. Ярослав впевнений: від такого зовнішнього впливу регіон зміниться лише на краще.