9 травня: у Тернополі – бійка, у Львові – все за сценарієм

Львів – У Тернополі націоналісти і комуністи побились через червоні прапори. У колону комуністів полетіла димова шашка. У сутичці брали участь місцеві депутати і народні від партії «Свобода». А ось у Львові свободівці лише спостерігали за подіями і заходи обмежились підняттям червоного прапора, суперечками довкола історії, лайкою і образами. Все відбувалось під охороною майже тисячі міліціонерів.

Зранку Львівський окружний адміністративний суд за позовом міськради заборонив у Львові проведення масових заходів, окрім офіційних. Оскільки у мерію надійшло понад 20 заявок від різних організацій на проведення акцій із нагоди 9 травня.

Загалом близько 2 з половиною тисяч людей побували 9 травня на військових меморіалах на Марсовому полі і Пагорбі Слави. Тут могили близько семи тисяч радянських солдатів, офіцерів, поховано, зокрема, і багато енкаведистів. Ветеран Великої Вітчизняної війни Леонід Гуліш пішов служити у 18 років, був командиром взводу на Третьому білоруському фронті. У нього своє розуміння минулої історії.

«На Сталіна можна кидати, але він зробив більше доброго, ніж поганого. Війна потребує жертв. День перемоги зустрічав у шпиталі, бо був важкопоранений. Для мене 9 травня – це велике свято. І ніхто його не відмінить і його святкуватимуть мої внуки і правнуки», – зазначив ветеран.

Інше розуміння подій Другої світової війни у сина головнокомандувача УПА Романа Шухевича – Юрія Шухевича. Для політв’язня радянських таборів завершення Другої світової війни – 8 травня – це день скорботи за всіма жертвами війни.

«Перемога чого? Одного тоталітарного злочину над іншим. Ця перемога дала їм можливість творити злочини після війни. Тому потрібно молитись за всі жертви війни», – зазначає Юрій Шухевич.

У Львові вшанували жертв тоталітарних режимів і Другої світової війни

Полювання за прапорами

Цьогоріч 9 травня у Львові нагадувало полювання за червоним прапором. На Марсовому полі представник Прогресивної соціалістичної партії Олександр Покровський розгорнув червоний прапор Перемоги, з яким ветерани і кілька осіб спокійно пройшли вздовж алеї. Ніхто у людей не виривав стяг, а правоохоронці не робили жодних зауважень.

«Цей прапор був піднятий над Берліном і його застосовуємо, згідно з законом, при проведенні заходів, приурочених Великій Вітчизняній війні. З міліцією домовлено і владою, бо є закон України», – розповів прогресивний соціаліст.

Натомість на Пагорбі Слави, де зібрались праворадикали і їхні прихильники, міліція заборонила розгортати червоний прапор, пославшись на рішення міськради «Про заборону використання символіки СРСР, комуністичної і нацистської символіки на території Львова». Але 7 травня Львівський окружний адмінсуд, за поданням прокуратури, зупинив дію депутатської ухвали, тобто дозволив використовувати «окупантську символіку».

Влада домовилась із політиками

На відміну від попереднього року, на цей раз влада змінила сценарій відзначення 9 травня у Львові. У переддень 9 травня керівництво області і силових структур спілкувалось із представниками політичних партій і громадських організацій, а відтак погодили сценарій проведення 9 травня у Львові.

За громадським порядком пильнувала майже тисяча правоохоронців, вони не оточували зусібіч Марсове поле і Пагорб Слави. Всі люди могли вільно пройти до могил. Між комуністами, ветеранами і праворадикалами постійно виникала емоційна суперечка, з лайками і образами, про минулу історію.

Війна в Галичині не завершилася 9 травня 1945 року, а тривала до середини 1950-х років, коли українське підпілля було розгромлено військами НКВС, а один мільйон 80 тисяч мешканців Західної України «визволителі» вивезли у Сибір.