Донецьк – У Донецьку у нових підручниках з історії рідного краю замінять кілька сторінок. Таке рішення місцеві чиновники ухвалили після того, як історики звернули увагу на художні тексти у книжці. У нарисі Вікентія Вересаєва, зокрема, йдеться про те, що приїжджі шахтарі не ладнали з місцевими «хохлами».
«Вообще, вражда между шахтёрами и местными хохлами крайне жестокая…». Це цитата із нарису «Невенчанная губерния», що міститься у підручнику, який виданий українською мовою, накладом дві тисячі примірників на спонсорські гроші. Але після того, як громадськість звернула увагу на це, нарис вирішили прибрати з книги.
Ректор Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Олексій Чернишов входив у редакційну колегію підручника. Він пояснив Радіо Свобода, що автори не мали наміру розпалювати ворожнечу чи ображати когось подібними словами, а лише процитували письменника, що описував побут тих часів. Тепер же цей текст вирішили замінити.
«Хохли», алкоголь та взаємини з жінками…
«Ще з радянських часів був класичний набір текстів, які ілюстрували життя та роботу шахтаря до революції. Ці факти та набір документів, вони вже набили оскому. Наші люди вирішили трошки оновити. Раніше брали Купріна та Чехова, а Вересаєв менше використовувався. Але, по суті, вони однотипні, ці матеріали. Звісно, зараз слово «хохол» сприймається образливо, а в той час воно всюди використовувалося», – зазначає Олексій Чернишов.
Через негативне забарвлення слова «хохли» ці сторінки й вилучать. Олексій Чернишов додав, що у текстах Вересаєва також досить відверто описаний процес вживання алкоголю та взаємин з жінками, а таке, на його думку, також не припустимо в підручнику для 9-го класу.
Джерело Радіо Свобода в Міністерстві освіти повідомило, що підручник і справді затверджували в Інституті інноваційних технологій та змісту освіти МОН. А там, у свою чергу, відреагували на критику і зазначили, що «негативістська хвиля проти підручника піднята заангажованими людьми, які не є спеціалістами з історії».
Краєзнавець про подібні конфлікти не знає
У той же час краєзнавець та донецький журналіст Євген Ясенов на запитання Радіо Свобода про можливі конфлікти між «шахтарями та хохлами» наприкінці дев’ятнадцятого сторіччя відповів: «До того, як сюди почали приїжджати щахтарі, до того, як з’явився завод Юза, тут жили люди, звісно. На території Донецька існувало кілька селищ. І жили там не росіяни, які приїхали сюди потім засновувати Юзівку, а жили, здебільшого, українці. Але назвати ці селища центрами української ідеї неправильно. Цю територію не сприймали як Україну, тому сюди їхали з усіх боків. Я знаю, що місцеве населення не дуже хотіло йти працювати на шахти та заводи. Але мені невідомий жодний значимий конфлікт між цими групами населення».
Підручники використовували у сімох школах, але зараз вони вилучені. Історія рідного краю є факультативним предметом, а отже, вивчається не всюди.
«Вообще, вражда между шахтёрами и местными хохлами крайне жестокая…». Це цитата із нарису «Невенчанная губерния», що міститься у підручнику, який виданий українською мовою, накладом дві тисячі примірників на спонсорські гроші. Але після того, як громадськість звернула увагу на це, нарис вирішили прибрати з книги.
Ректор Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Олексій Чернишов входив у редакційну колегію підручника. Він пояснив Радіо Свобода, що автори не мали наміру розпалювати ворожнечу чи ображати когось подібними словами, а лише процитували письменника, що описував побут тих часів. Тепер же цей текст вирішили замінити.
«Хохли», алкоголь та взаємини з жінками…
«Ще з радянських часів був класичний набір текстів, які ілюстрували життя та роботу шахтаря до революції. Ці факти та набір документів, вони вже набили оскому. Наші люди вирішили трошки оновити. Раніше брали Купріна та Чехова, а Вересаєв менше використовувався. Але, по суті, вони однотипні, ці матеріали. Звісно, зараз слово «хохол» сприймається образливо, а в той час воно всюди використовувалося», – зазначає Олексій Чернишов.
Через негативне забарвлення слова «хохли» ці сторінки й вилучать. Олексій Чернишов додав, що у текстах Вересаєва також досить відверто описаний процес вживання алкоголю та взаємин з жінками, а таке, на його думку, також не припустимо в підручнику для 9-го класу.
Джерело Радіо Свобода в Міністерстві освіти повідомило, що підручник і справді затверджували в Інституті інноваційних технологій та змісту освіти МОН. А там, у свою чергу, відреагували на критику і зазначили, що «негативістська хвиля проти підручника піднята заангажованими людьми, які не є спеціалістами з історії».
Краєзнавець про подібні конфлікти не знає
У той же час краєзнавець та донецький журналіст Євген Ясенов на запитання Радіо Свобода про можливі конфлікти між «шахтарями та хохлами» наприкінці дев’ятнадцятого сторіччя відповів: «До того, як сюди почали приїжджати щахтарі, до того, як з’явився завод Юза, тут жили люди, звісно. На території Донецька існувало кілька селищ. І жили там не росіяни, які приїхали сюди потім засновувати Юзівку, а жили, здебільшого, українці. Але назвати ці селища центрами української ідеї неправильно. Цю територію не сприймали як Україну, тому сюди їхали з усіх боків. Я знаю, що місцеве населення не дуже хотіло йти працювати на шахти та заводи. Але мені невідомий жодний значимий конфлікт між цими групами населення».
Підручники використовували у сімох школах, але зараз вони вилучені. Історія рідного краю є факультативним предметом, а отже, вивчається не всюди.