Київ – Міністерство соціальної політики оголосило про роботу над запровадженням паспорту соціальних потреб ветерана – довідки, яка, за задумом, сприятиме забезпеченню державою потреб ветеранів Великої вітчизняної війни. У відомстві нагадали, що з 1 травня у країні підвищено пенсії всім інвалідам війни та учасникам бойових дій. Натомість самі ветерани вказують, що законодавство, яким їм гарантовано пільги, виконується далеко не на сто відсотків.
91-річну Ніну Чванило з Білої Церкви війна застала у Києві. Тоді її, студентку фізкультурного технікуму, кинули на риття протитанкових окопів. У різний час у роки війни жінка працювала спочатку у школах, а потім у шпиталях. Нині Ніна Чванило має статус учасника війни. Її пенсія – 1200 гривень на місяць. Цього року до 9 травня отримала від держави разово 135 гривень.
Ніна Василівна каже: про її досягнення держава згадує лише перед черговим Днем перемоги, та й то щоразу менше. «Раз на рік привітають чи ні – і все, в цьому вся моя заслуга. Раніше запрошували на обід, пайки давали, а зараз нічого не дають. Зараз ми нікому не потрібні», – каже вона
Ніна Чванило розповідає: має пільги при сплаті за житлово-комунальні послуги – як учасник війни, платить лише половину. Знижка по квитанції за ЖКП, а також безкоштовний проїзд у громадському транспорті – єдині положення закону про статус ветеранів війни, які в Україні виконуються, каже ударівець Павло Розенко – заступник голови парламентського комітету з питань соціальної політики.
«Базова матеріальна виплата – одноразова виплата до 9 травня – на жаль, в Україні її розмір не відповідає тому, який закріплений у законі. Сьогодні в законі розмір цієї виплати мав би бути на рівні приблизно 9 тисяч гривень», – зазначає Павло Розенко.
Як розповів Радіо Свобода інвалід війни 91-річний Корній Курч із Білої Церкви, особисто він цьогоріч отримав близько двох із половиною тисяч гривень разової допомоги. «Мають давати 10 мінімальних пенсій, але Кабінет міністрів не має коштів. Щороку до 5 травня переводять допомогу», – каже він.
Минулоріч до Дня перемоги, розповідаючи про підвищення пенсій ветеранам Великої вітчизняної війни, прем’єр Микола Азаров заявив: додали б більше, але нема з чого. «Треба більше додати, більше. Але ми додали, виходячи з наших можливостей. Могли б зробити більшу надбавку, неодмінно зробили б», – заявив прем’єр і нагадав, зокрема про те, скільки Україна платить сусідній державі за газ.
«Проблеми ветеранів так і не вирішуються»
Закон про статус ветеранів війни гарантує інвалідам війни, ветеранам та учасникам бойових дій низку пільг, серед яких – окрім знижок на оплату житлово-комунальних послуг та безкоштовного проїзду у громадському транспорті – наприклад, першочергове забезпечення житловою площею тих осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Окрім того, нині на Київщині, у Переяслав-Хмельницькому районі функціонує Державний медико-соцiальний центр ветеранiв війни. Однак, як пояснює Радіо Свобода Корній Курч, проблема для ветеранів – у тому, щоб туди добратися.
«За законом, для нас має бути безкоштовним проїзд. Але з Білої Церкви у Київ ніхто нас не бере. Вже з Києва у Переяслав – там беруть безплатно», – розповідає Корній Курч.
Народний депутат Павло Розенко каже про точкове виконання закону про статус ветеранів війни. За його словами, це не робить честі керівництву держави, яке готується у 2015 році помпезно відзначати 70 років від дня перемоги. «З кожним роком, це очевидно, кількість учасників бойових дій зменшується. На жаль, проблеми ветеранів так і не вирішуються», – вважає ударівець.
Як бути з воїнами УПА?
Одне з питань, яке так чи інакше виникає у переддень 9 травня, – визнання на офіційному рівні ветеранів Української повстанської армії. Нині у Верховній Раді зареєстровано законопроект, яким пропонується надати цим особам статус учасників бойових дій і, відповідно, гарантувати їм усі пільги, передбачені цим статусом.
Один із авторів законопроекту, народний депутат від «Батьківщини» Андрій Парубій погоджується, що за нинішнього складу парламентської більшості ухвалення такого закону малоймовірне. Однак, каже, це питання порушуватиметься доти, доки по ньому не досягнуть компромісу.
«Фактично ми не вигадуємо нових пільг, ми просто вважаємо, що в переліку тих категорій, на які мають поширюватися пільги для ветеранів Другої світової війни (а це – зокрема пільги на лікування, пільги на оплату жилого-комунальних послуг), мають бути і вояки УПА», – каже Парубій.
За словами Андрія Парубія, нині пільги для ветеранів УПА мають локальний характер і погоджені лише на рівні органів місцевої влади у низці західних областей. Наприклад, Львівська міськрада цьогоріч погодилася на збільшення вдвічі пенсії ветеранам Української повстанської армії. Натомість аналогічні заходи на загальнодержавному рівні поки що видаються фантастикою, особливо на тлі нещодавньої заяви Миколи Азарова.
«Хто німців, гітлерівців зустрічав із квітами, хлібом-сіллю? Що ми, забули про це? Можна говорити про консолідацію лише здорових сил, а консолідуватися з ідейними послідовниками фашизму – як це може бути? На якому ґрунті? Що між нами спільного?» – гнівався Азаров, коментуючи рішення Львівської та Івано-Франківської міських рад вважати 9 травня Днем скорботи за загиблими у Другій світовій війні.
«Індивідуальна турбота» за паспортом
У переддень 9 травня міністр соціальної політики Наталя Королевська заявила про намір уряду створити Паспорт соціальних потреб ветерана. За її словами, такий документ «міститиме вичерпну інформацію щодо кожного ветерана – від місця проживання до індивідуальних потреб у матеріальній допомозі та соціальних послугах». Окрім того, паспорт враховуватиме усі види матеріальної підтримки для кожного ветерана, а також відповідальних за їх надання. Таким чином, запевнила міністр, «кожен ветеран відчує індивідуальну турботу і піклування».
Окрім «паспортної» ініціативи уряду, нині у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроектів, які мають на меті забезпечити ветеранів комфортними умовами життя (наприклад, законопроект щодо першочергового безоплатного забезпечення санаторно-курортним лікуванням інвалідів війни). Як заявив Радіо Свобода народний депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов, його фракція готова підтримати будь-який нагальний для ветеранів війни проект закону.
«Навіть незважаючи на те, що нечітко визначені джерела підтримки ветеранів Великої вітчизняної війни, я вважаю, що на це треба заплющувати очі і шукати будь-яким шляхом кошти на те, щоб не тільки розмовами, а й реальними діями віддати шану цим людям», – зазначив він.
За даними Мінсоцполітики, нині в Україні – близько 100 тисяч осіб мають статус інвалідів Великої вітчизняної війни, ще 65 тисяч осіб є учасниками бойових дій.
91-річну Ніну Чванило з Білої Церкви війна застала у Києві. Тоді її, студентку фізкультурного технікуму, кинули на риття протитанкових окопів. У різний час у роки війни жінка працювала спочатку у школах, а потім у шпиталях. Нині Ніна Чванило має статус учасника війни. Її пенсія – 1200 гривень на місяць. Цього року до 9 травня отримала від держави разово 135 гривень.
Ніна Василівна каже: про її досягнення держава згадує лише перед черговим Днем перемоги, та й то щоразу менше. «Раз на рік привітають чи ні – і все, в цьому вся моя заслуга. Раніше запрошували на обід, пайки давали, а зараз нічого не дають. Зараз ми нікому не потрібні», – каже вона
Ніна Чванило розповідає: має пільги при сплаті за житлово-комунальні послуги – як учасник війни, платить лише половину. Знижка по квитанції за ЖКП, а також безкоштовний проїзд у громадському транспорті – єдині положення закону про статус ветеранів війни, які в Україні виконуються, каже ударівець Павло Розенко – заступник голови парламентського комітету з питань соціальної політики.
«Базова матеріальна виплата – одноразова виплата до 9 травня – на жаль, в Україні її розмір не відповідає тому, який закріплений у законі. Сьогодні в законі розмір цієї виплати мав би бути на рівні приблизно 9 тисяч гривень», – зазначає Павло Розенко.
Як розповів Радіо Свобода інвалід війни 91-річний Корній Курч із Білої Церкви, особисто він цьогоріч отримав близько двох із половиною тисяч гривень разової допомоги. «Мають давати 10 мінімальних пенсій, але Кабінет міністрів не має коштів. Щороку до 5 травня переводять допомогу», – каже він.
Минулоріч до Дня перемоги, розповідаючи про підвищення пенсій ветеранам Великої вітчизняної війни, прем’єр Микола Азаров заявив: додали б більше, але нема з чого. «Треба більше додати, більше. Але ми додали, виходячи з наших можливостей. Могли б зробити більшу надбавку, неодмінно зробили б», – заявив прем’єр і нагадав, зокрема про те, скільки Україна платить сусідній державі за газ.
«Проблеми ветеранів так і не вирішуються»
Закон про статус ветеранів війни гарантує інвалідам війни, ветеранам та учасникам бойових дій низку пільг, серед яких – окрім знижок на оплату житлово-комунальних послуг та безкоштовного проїзду у громадському транспорті – наприклад, першочергове забезпечення житловою площею тих осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Окрім того, нині на Київщині, у Переяслав-Хмельницькому районі функціонує Державний медико-соцiальний центр ветеранiв війни. Однак, як пояснює Радіо Свобода Корній Курч, проблема для ветеранів – у тому, щоб туди добратися.
«За законом, для нас має бути безкоштовним проїзд. Але з Білої Церкви у Київ ніхто нас не бере. Вже з Києва у Переяслав – там беруть безплатно», – розповідає Корній Курч.
Народний депутат Павло Розенко каже про точкове виконання закону про статус ветеранів війни. За його словами, це не робить честі керівництву держави, яке готується у 2015 році помпезно відзначати 70 років від дня перемоги. «З кожним роком, це очевидно, кількість учасників бойових дій зменшується. На жаль, проблеми ветеранів так і не вирішуються», – вважає ударівець.
Як бути з воїнами УПА?
Одне з питань, яке так чи інакше виникає у переддень 9 травня, – визнання на офіційному рівні ветеранів Української повстанської армії. Нині у Верховній Раді зареєстровано законопроект, яким пропонується надати цим особам статус учасників бойових дій і, відповідно, гарантувати їм усі пільги, передбачені цим статусом.
Один із авторів законопроекту, народний депутат від «Батьківщини» Андрій Парубій погоджується, що за нинішнього складу парламентської більшості ухвалення такого закону малоймовірне. Однак, каже, це питання порушуватиметься доти, доки по ньому не досягнуть компромісу.
«Фактично ми не вигадуємо нових пільг, ми просто вважаємо, що в переліку тих категорій, на які мають поширюватися пільги для ветеранів Другої світової війни (а це – зокрема пільги на лікування, пільги на оплату жилого-комунальних послуг), мають бути і вояки УПА», – каже Парубій.
За словами Андрія Парубія, нині пільги для ветеранів УПА мають локальний характер і погоджені лише на рівні органів місцевої влади у низці західних областей. Наприклад, Львівська міськрада цьогоріч погодилася на збільшення вдвічі пенсії ветеранам Української повстанської армії. Натомість аналогічні заходи на загальнодержавному рівні поки що видаються фантастикою, особливо на тлі нещодавньої заяви Миколи Азарова.
«Хто німців, гітлерівців зустрічав із квітами, хлібом-сіллю? Що ми, забули про це? Можна говорити про консолідацію лише здорових сил, а консолідуватися з ідейними послідовниками фашизму – як це може бути? На якому ґрунті? Що між нами спільного?» – гнівався Азаров, коментуючи рішення Львівської та Івано-Франківської міських рад вважати 9 травня Днем скорботи за загиблими у Другій світовій війні.
«Індивідуальна турбота» за паспортом
У переддень 9 травня міністр соціальної політики Наталя Королевська заявила про намір уряду створити Паспорт соціальних потреб ветерана. За її словами, такий документ «міститиме вичерпну інформацію щодо кожного ветерана – від місця проживання до індивідуальних потреб у матеріальній допомозі та соціальних послугах». Окрім того, паспорт враховуватиме усі види матеріальної підтримки для кожного ветерана, а також відповідальних за їх надання. Таким чином, запевнила міністр, «кожен ветеран відчує індивідуальну турботу і піклування».
Окрім «паспортної» ініціативи уряду, нині у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроектів, які мають на меті забезпечити ветеранів комфортними умовами життя (наприклад, законопроект щодо першочергового безоплатного забезпечення санаторно-курортним лікуванням інвалідів війни). Як заявив Радіо Свобода народний депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов, його фракція готова підтримати будь-який нагальний для ветеранів війни проект закону.
«Навіть незважаючи на те, що нечітко визначені джерела підтримки ветеранів Великої вітчизняної війни, я вважаю, що на це треба заплющувати очі і шукати будь-яким шляхом кошти на те, щоб не тільки розмовами, а й реальними діями віддати шану цим людям», – зазначив він.
За даними Мінсоцполітики, нині в Україні – близько 100 тисяч осіб мають статус інвалідів Великої вітчизняної війни, ще 65 тисяч осіб є учасниками бойових дій.