Дніпропетровськ – У передмісті Дніпропетровська, на залишках фортеці Кодак, відзначили 365-у річницю з початку визвольної боротьби під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. За даними істориків, блокування Кодака – польської твердині на Дніпрі – було однією з перших подій повстання під проводом Хмельницького. Крім того, сто років тому на цьому місці був встановлений монумент пам’яті гетьмана. Відзначати дату до села Старі Кодаки зібрались активісти козацьких організацій різного спрямування, а також студенти й школярі, захоплені козацькою тематикою.
Андрій Карпенко більше десятиліття вправляється у володінні козацькою зброєю. Уміє віртуозно вимахувати двома шаблями одночасно і вчить цьому зацікавлену молодь. Каже: мистецтво давнє, козацьке і має назву «джигитування», не тільки виховує сміливість й гарну координацію рухів, а й гартує характер. Щоправда, шаблі для вправ беруть несправжні – незагострені й трохи легші від історичних взірців.
«Координація, вправність, володіння холодною зброєю, впевненість у собі… Що дає людині спорт, окрім щастя? Це може робити будь-яка людина, у якої є руки. Це не тільки курс володіння шаблями, а й батогами, списами тощо. Це несправні шаблі, для безпеки. Зброя легка, для тренування, аби вивчити техніку і набути вправності рухів. Якщо треба захиститись, треба вміти це зробити, але краще навчитись, як цю зброю взагалі не використовувати», – розказав Радіо Свобода Андрій Карпенко.
Окрім майстра з джигитування, показати свою звитягу – вміння володіти козацькою зброєю, навички національного рукопашу тощо до Старих Кодаків зібрались активісти більше десятка козацьких організацій різного спрямування. Вони влаштовували показові виступи, майстер-класи, імпровізовану битву «лава на лаву». Костюмоване дійство, за задумом організаторів, мало сприяти вихованню патріотизму в підростаючого покоління, сказав керівник Спілки козаків Південно-Східної України «Військо Запорозьке» Петро Заболотний. Він нагадав про історичні події, які відбувались тут понад три століття тому.
«Фортеця була збудована поляками, аби закрити доступ жителям України до Дикого Поля, тобто на Запорозьку Січ. Поляки тримали цей берег, цю ділянку під прицілами гармат. Тут були пороги, зараз вони затоплені. У 1648 році, коли Богдан Хмельницький піднімає повстання проти польських панів. Але у Богдана Хмельницького, як ніж у серці, стирчала ця фортеця. Тому він вирішив наступом взяти цю фортецю, зруйнувати і далі піти на Жовті Води», – сказав представник козацької організації.
Бур’яни зараз і зелений туризм у майбутньому
Дійство на Кодаку справило враження на школярів та студентів – ті з цікавістю спостерігали за вправами, фотографувались та куштували козацький куліш. Однак вчителі, які привезли свої учнів сюди вперше, були неприємно вражені. Вони були обурені захаращеністю історичної місцини.
«Я в шоці від всього цього. Пам’ятник не приведений до ладу. Козаки стоять, а між гранітними плитами – бур’ян. Задумка непогана, але ж... Якби за кордоном, то тут би все було впорядковано. А так… Наші реалії. Не викликаються особливі почуття патріотизму, зокрема, у дітей. Щоб вони якось притихли та відчували серцем історичність місцини – так і ні», – зазначила Радіо Свобода вчителька.
Залишки фортеці Кодак – головний біль місцевої влади, не приховує голова сільради Олександр Візир. Каже, на упорядкування території в кілька десятків гектарів бракує коштів і робочої сили. Є надія на проект відродження фортеці як туристичної «родзинки» краю спільно з польськими організаціями та інвесторами, зазначає посадовець. Однак якою має бути історична пам’ятка, аби й приваблювати відвідувачів, й не втратити своєї унікальності, поки ніхто не знає.
«Це накладно для територіальної громади – підтримувати порядок на такій великій території. Приїжджаємо сюди, проводимо суботники. Ми цей історичний край мамо зберегти для майбутнього покоління. Ми думаємо, що тут треба створити щось подібне до Хортиці, що в Запоріжжі. На даний час мета – підтримати місцину в такому стані, як є. А в подальшому – розвивати «зелений» туризм», – сказав Радіо Свобода Олександр Візир.
Вже влітку нинішнього року мають відновити археологічні дослідження фортеці Кодак, розпочав ще Дмитром Яворницьким: розкопки разом вестимуть польські та українські студенти.
Кодак – фортеця на правому березі Дніпра, за 10 кілометрів від Дніпропетровська. Збудована польським урядом у липні 1635 року, щоб ізолювати Запоріжжя і Дон від України і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ. Зруйнована козаками під проводом Богдана Хмельницького.
Андрій Карпенко більше десятиліття вправляється у володінні козацькою зброєю. Уміє віртуозно вимахувати двома шаблями одночасно і вчить цьому зацікавлену молодь. Каже: мистецтво давнє, козацьке і має назву «джигитування», не тільки виховує сміливість й гарну координацію рухів, а й гартує характер. Щоправда, шаблі для вправ беруть несправжні – незагострені й трохи легші від історичних взірців.
«Координація, вправність, володіння холодною зброєю, впевненість у собі… Що дає людині спорт, окрім щастя? Це може робити будь-яка людина, у якої є руки. Це не тільки курс володіння шаблями, а й батогами, списами тощо. Це несправні шаблі, для безпеки. Зброя легка, для тренування, аби вивчити техніку і набути вправності рухів. Якщо треба захиститись, треба вміти це зробити, але краще навчитись, як цю зброю взагалі не використовувати», – розказав Радіо Свобода Андрій Карпенко.
Окрім майстра з джигитування, показати свою звитягу – вміння володіти козацькою зброєю, навички національного рукопашу тощо до Старих Кодаків зібрались активісти більше десятка козацьких організацій різного спрямування. Вони влаштовували показові виступи, майстер-класи, імпровізовану битву «лава на лаву». Костюмоване дійство, за задумом організаторів, мало сприяти вихованню патріотизму в підростаючого покоління, сказав керівник Спілки козаків Південно-Східної України «Військо Запорозьке» Петро Заболотний. Він нагадав про історичні події, які відбувались тут понад три століття тому.
«Фортеця була збудована поляками, аби закрити доступ жителям України до Дикого Поля, тобто на Запорозьку Січ. Поляки тримали цей берег, цю ділянку під прицілами гармат. Тут були пороги, зараз вони затоплені. У 1648 році, коли Богдан Хмельницький піднімає повстання проти польських панів. Але у Богдана Хмельницького, як ніж у серці, стирчала ця фортеця. Тому він вирішив наступом взяти цю фортецю, зруйнувати і далі піти на Жовті Води», – сказав представник козацької організації.
Бур’яни зараз і зелений туризм у майбутньому
Дійство на Кодаку справило враження на школярів та студентів – ті з цікавістю спостерігали за вправами, фотографувались та куштували козацький куліш. Однак вчителі, які привезли свої учнів сюди вперше, були неприємно вражені. Вони були обурені захаращеністю історичної місцини.
«Я в шоці від всього цього. Пам’ятник не приведений до ладу. Козаки стоять, а між гранітними плитами – бур’ян. Задумка непогана, але ж... Якби за кордоном, то тут би все було впорядковано. А так… Наші реалії. Не викликаються особливі почуття патріотизму, зокрема, у дітей. Щоб вони якось притихли та відчували серцем історичність місцини – так і ні», – зазначила Радіо Свобода вчителька.
Залишки фортеці Кодак – головний біль місцевої влади, не приховує голова сільради Олександр Візир. Каже, на упорядкування території в кілька десятків гектарів бракує коштів і робочої сили. Є надія на проект відродження фортеці як туристичної «родзинки» краю спільно з польськими організаціями та інвесторами, зазначає посадовець. Однак якою має бути історична пам’ятка, аби й приваблювати відвідувачів, й не втратити своєї унікальності, поки ніхто не знає.
«Це накладно для територіальної громади – підтримувати порядок на такій великій території. Приїжджаємо сюди, проводимо суботники. Ми цей історичний край мамо зберегти для майбутнього покоління. Ми думаємо, що тут треба створити щось подібне до Хортиці, що в Запоріжжі. На даний час мета – підтримати місцину в такому стані, як є. А в подальшому – розвивати «зелений» туризм», – сказав Радіо Свобода Олександр Візир.
Вже влітку нинішнього року мають відновити археологічні дослідження фортеці Кодак, розпочав ще Дмитром Яворницьким: розкопки разом вестимуть польські та українські студенти.
Кодак – фортеця на правому березі Дніпра, за 10 кілометрів від Дніпропетровська. Збудована польським урядом у липні 1635 року, щоб ізолювати Запоріжжя і Дон від України і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ. Зруйнована козаками під проводом Богдана Хмельницького.