Київ – Україна, на жаль, заслужено визнана провідною «піратською» державою світу. Це констатувала в ефірі Радіо Свобода Наталя Мещерякова, голова Комітету з питань інтелектуальної власності Асоціації правників України. Таким чином вона прокоментувала повідомлення про те, що Управління торговельного представника США визначило Україну як єдину у світі «пріоритетну» державу, в якій найбільше порушують права інтелектуальної власності. Рішення є в оприлюдненому напередодні так званому «звіті 301». «Пріоритетний» статус надають найактивнішим країнам-порушникам у цій сфері, які при цьому взагалі не вживають заходів для виправлення ситуації.
– Управління торговельного представника США визначило Україну як єдину у світі «пріоритетну» державу, в якій найбільше порушують права інтелектуальної власності. На Ваш погляд, така оцінка є заслуженою?
– Я вважаю, що цілком залужена, на жаль. Цей статус Україна заслужила внаслідок того, що вона не виконує зобов’язання, взяті нею ще 2010 року, коли був підписаний між урядом України та урядом Сполучених Штатів план удосконалення захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Зокрема, цей план зобов’язував країну вдосконалювати законодавство, правозахисні системи. Цей план передбачав перехід на легалізоване програмне забезпечення, зокрема, у державних органах. Як відомо, саме державні органи України, саме уряд є найбільшими «піратами». А оскільки в державних органах зовсім немає легалізованого програмного забезпечення, це не може не впливати на рейтинг України серед порушників права інтелектуальної власності. Україна не вживає жодних заходів, щоб підвищувати свідомість покупців, користувачів, населення – чим загрожує «піратство», чим загрожує контрафакт, чим загрожують нелегальні скачування з інтернету.
– А які саме це можуть бути заходи? Як переконати пересічну людину, що «піратство» загрожує їй? От людина скачує фільми з відомого в Україні сайту (не буду його зайвий раз називати)… Безкоштовно скачав, і все гаразд для несумлінних «скачувальників»? Які можуть заходи, щоб переконати цього не робити?
– Давайте поговоримо про те, якими є реальні загрози від контрафакту, від «піратської продукції… По-перше, підроблена продукція загрожує здоров’ю, безпеці населення. Адже контрафактні товари жодним чином не контролюються на предмет якості та вмісту небезпечних речовин. А за допомогою піратського забезпечення розповсюджуються комп’ютерні віруси, здатні зламати паролі та наробити іншої шкоди. Це – знаряддя кіберзлочинності. І через нелегальне програмне забезпечення можуть вчинити фішинг (крадіжку номерів кредитних карток та інших банківських реквізитів). Тобто, це – реальна загроза. І у нас населення зовсім не знає, що скачуючи музику, фільми чи якесь програмне забезпечення, коли дитина, наприклад, скачує якісь ігри для планшета чи комп’ютера, завдяки цьому до комп’ютера допускається кіберзлочинець. І у нас майже ніхто не замислюється про це. Водночас таке «піратство» – це тіньова економіка. Податки приховуються, не наповнюється бюджет. І держава повинна цьому приділяти увагу, підвищувати свідомість покупців, користувачів. От, наприклад, ми бачимо на вулицях Києва біл-борди з відомими обличчями із закликами до непоширення ВІЛу. Чому у сфері захисту прав інтелектуальної власності немає такої соціальної кампанії? Також іноземні компанії, правовласники не виділяють на це коштів.
– Управління торговельного представника США визначило Україну як єдину у світі «пріоритетну» державу, в якій найбільше порушують права інтелектуальної власності. На Ваш погляд, така оцінка є заслуженою?
– Я вважаю, що цілком залужена, на жаль. Цей статус Україна заслужила внаслідок того, що вона не виконує зобов’язання, взяті нею ще 2010 року, коли був підписаний між урядом України та урядом Сполучених Штатів план удосконалення захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Зокрема, цей план зобов’язував країну вдосконалювати законодавство, правозахисні системи. Цей план передбачав перехід на легалізоване програмне забезпечення, зокрема, у державних органах. Як відомо, саме державні органи України, саме уряд є найбільшими «піратами». А оскільки в державних органах зовсім немає легалізованого програмного забезпечення, це не може не впливати на рейтинг України серед порушників права інтелектуальної власності. Україна не вживає жодних заходів, щоб підвищувати свідомість покупців, користувачів, населення – чим загрожує «піратство», чим загрожує контрафакт, чим загрожують нелегальні скачування з інтернету.
– А які саме це можуть бути заходи? Як переконати пересічну людину, що «піратство» загрожує їй? От людина скачує фільми з відомого в Україні сайту (не буду його зайвий раз називати)… Безкоштовно скачав, і все гаразд для несумлінних «скачувальників»? Які можуть заходи, щоб переконати цього не робити?
От, наприклад, ми бачимо на вулицях Києва біл-борди з відомими обличчями із закликами до непоширення ВІЛу. Чому у сфері захисту прав інтелектуальної власності немає такої соціальної кампанії?