Київ – Загострення соціально-економічної ситуації, дії окремих політиків і політичних сил спричиняють зростання екстремістських настроїв в Україні. Даються взнаки і зовнішні фактори, наприклад, інформування українців про діяльність екстремістських груп тощо. Так характеризує ситуацію в Україні почесний президент експертної організації «Міжнародна антитерористична єдність» Василь Крутов. Як зазначають експерти «Міжнародної антитерористичної єдності», найбільш радикально налаштованими серед українців є політики, які використовують екстремістські заклики і гасла для боротьби з опонентами, зазначає експерт.
На відміну від Євросоюзу, в Україні не можна пов’язувати екстремістські вербальні і фізичні прояви з діяльністю правих радикалів – до екстремізму схильні й українські ліві, зазначає Крутов. Варто лише послухати, якими характеристиками «нагороджують» одне одного політичні опоненти.
«Фашисти» проти «комуняк», «бандерлоги» проти «москалів», «жиди» проти «хохлів» – такими «компліментами» засипають одне одного українські політики на засіданнях Верховної Ради і у численних телевізійних ток-шоу. При цьому навряд чи українським політикам відомо, що, згідно з міжнародним правом, подібні вислови мають ознаки екстремістських.
Відтак у більшості демократичних держав їхнє використання під час політичних дебатів, у громадських місцях, у ЗМІ заборонено, зазначає експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер. На її думку, екстремізм в Україні походить з часів ленінізму-сталінізму. У сучасній Україні носіями екстремістських ідей здебільшого є ліві політичні сили, переконана експерт.
«Загроза екстремізму, різних видів і форм ксенофобії – від вираженої українофобії до антисемітизму – походить аж ніяк не від українських правих. Я маю хронологічні файли подібного роду висловлювань і дій, які належать як представникам виконавчої влади, так і депутатському корпусу від правлячої коаліції, включно з комуністами», – наголосила Наталія Беліцер у розмові з Радіо Свобода.
Вона також зазначила, що не можна залишати поза увагою і третій екстремістський компонент, дуже активний – це шовіністично налаштовані проросійські сили.
На запитання, як заборонити використання екстремістських гасел і дій в Україні, Беліцер зауважила, що головне – виховувати суспільство у відповідності із загальнолюдськими цінностями. Політиків же необхідно переконати, що використання екстремізму в політичній боротьбі – це програшний варіант.
«Якщо у суспільстві перемагатиме думка, що подібні гасла й вигуки – це ганьба для політиків, і якщо переконати політиків, що сила, яка використовує екстремізм, програє в очах громадян, це буде потужним важелем у боротьбі з подібним явищем», – зазначила Беліцер.
Проти ксенофобії – законодавство і громадянське суспільство
Українське суспільство – заручник політичних ігрищ із використанням екстремізму й ксенофобії, стверджує у розмові з Радіо Свобода президент Міжнародної ліги захисту прав громадян України Едуард Багіров. Він спробував через суди вплинути на Верховну Раду, на законодавчому рівні зупинити поширення екстремізму.
«Я подав майже 500 судових позовів проти депутатів, які використовують мову ворожнечі, які дозволяють собі екстремістські висловлювання. І нічого! Офіційно екстремізм в Україні заборонений, але на побутову рівні українці не мають змогу убезпечити себе від його проявів. У суспільства відсутній зворотній зв’язок із політиками», – зазначає Багіров.
Використання екстремістських гасел у внутрішньо неконсолідованому українському суспільстві становить серйозну загрозу існуванню України, вважає експерт Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Для викорінення екстремізму в Україні можливі два шляхи, зазначив експерт у розмові з Радіо Свобода.
«Боротися з екстремізмом можна двома речами. Або заборонити взагалі будь-які його прояви, заганяючи все у підпілля – і тоді можна сидіти і чекати, доки вибухне цей казан. Або ж давайте розмовляти, обговорювати складні питання. Сам процес обговорення болючих проблем, які стосуються ксенофобії, має бути специфічний, має бути пошук спільних інтересів», – каже Семиволос.
Він наголошує, що обговорення будь-яких проблем, що роз’єднують українців. має будуватись на пошуку спільних цінностей, спільних інтересів, інтересів держави і суспільства.
Влада готова до діалогу з громадою для боротьби з екстремізмом
Президент України Віктор Янукович закликав керівників релігійних і світських громад пропагувати у суспільстві толерантність і людські цінності незалежно від віросповідання й етнічної приналежності. На думку Президента України, це зміцнить українське суспільство у боротьбі з проявами екстремізму і насильства. Про це Янукович говорив на зустрічі з учасниками Третього міжнародного міжконфесійного форуму 24 квітня цього року.
«Я високо ціную ваші зусилля, діяльність керівників релігійних громад, експертів і медійної спільноти, які спрямовані на пропагування толерантності, цінностей діалогу між людьми незалежно від їхнього віросповідання та будь-якої етнічної приналежності», – наголосив Янукович.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська у розмові з журналістами повідомила, що міжнародні організації – серед яких ООН, ОБСЄ – помітили в Україні зростання екстремістських проявів. Також омбудсмен розповіла, що отримує повідомлення від громадян України та іноземців про порушення принципів рівності і дискримінацію за ознаками етнічного походження тощо, що є одним із проявів екстремізму.
Ці тенденції спричинені загостренням соціальних і економічних проблем, невідповідністю чинного законодавства правозахисним практикам, неефективній державній політиці з профілактики негативних явищ, зазначила Лутковська.
На відміну від Євросоюзу, в Україні не можна пов’язувати екстремістські вербальні і фізичні прояви з діяльністю правих радикалів – до екстремізму схильні й українські ліві, зазначає Крутов. Варто лише послухати, якими характеристиками «нагороджують» одне одного політичні опоненти.
«Фашисти» проти «комуняк», «бандерлоги» проти «москалів», «жиди» проти «хохлів» – такими «компліментами» засипають одне одного українські політики на засіданнях Верховної Ради і у численних телевізійних ток-шоу. При цьому навряд чи українським політикам відомо, що, згідно з міжнародним правом, подібні вислови мають ознаки екстремістських.
Відтак у більшості демократичних держав їхнє використання під час політичних дебатів, у громадських місцях, у ЗМІ заборонено, зазначає експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер. На її думку, екстремізм в Україні походить з часів ленінізму-сталінізму. У сучасній Україні носіями екстремістських ідей здебільшого є ліві політичні сили, переконана експерт.
Маю хронологічні файли подібного роду висловлювань і дій, які належать представникам виконавчої влади, депутатському корпусу від правлячої коаліції, включно з комуністамиНаталія Беліцер
Вона також зазначила, що не можна залишати поза увагою і третій екстремістський компонент, дуже активний – це шовіністично налаштовані проросійські сили.
На запитання, як заборонити використання екстремістських гасел і дій в Україні, Беліцер зауважила, що головне – виховувати суспільство у відповідності із загальнолюдськими цінностями. Політиків же необхідно переконати, що використання екстремізму в політичній боротьбі – це програшний варіант.
«Якщо у суспільстві перемагатиме думка, що подібні гасла й вигуки – це ганьба для політиків, і якщо переконати політиків, що сила, яка використовує екстремізм, програє в очах громадян, це буде потужним важелем у боротьбі з подібним явищем», – зазначила Беліцер.
Проти ксенофобії – законодавство і громадянське суспільство
Українське суспільство – заручник політичних ігрищ із використанням екстремізму й ксенофобії, стверджує у розмові з Радіо Свобода президент Міжнародної ліги захисту прав громадян України Едуард Багіров. Він спробував через суди вплинути на Верховну Раду, на законодавчому рівні зупинити поширення екстремізму.
Офіційно екстремізм в Україні заборонений, але на побутову рівні українці не мають змогу убезпечити себе від його проявівЕдуард Багіров
Використання екстремістських гасел у внутрішньо неконсолідованому українському суспільстві становить серйозну загрозу існуванню України, вважає експерт Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Для викорінення екстремізму в Україні можливі два шляхи, зазначив експерт у розмові з Радіо Свобода.
Процес обговорення болючих проблем, які стосуються ксенофобії, має бути специфічний, має бути пошук спільних інтересівІгор Семиволос
Він наголошує, що обговорення будь-яких проблем, що роз’єднують українців. має будуватись на пошуку спільних цінностей, спільних інтересів, інтересів держави і суспільства.
Влада готова до діалогу з громадою для боротьби з екстремізмом
Президент України Віктор Янукович закликав керівників релігійних і світських громад пропагувати у суспільстві толерантність і людські цінності незалежно від віросповідання й етнічної приналежності. На думку Президента України, це зміцнить українське суспільство у боротьбі з проявами екстремізму і насильства. Про це Янукович говорив на зустрічі з учасниками Третього міжнародного міжконфесійного форуму 24 квітня цього року.
«Я високо ціную ваші зусилля, діяльність керівників релігійних громад, експертів і медійної спільноти, які спрямовані на пропагування толерантності, цінностей діалогу між людьми незалежно від їхнього віросповідання та будь-якої етнічної приналежності», – наголосив Янукович.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська у розмові з журналістами повідомила, що міжнародні організації – серед яких ООН, ОБСЄ – помітили в Україні зростання екстремістських проявів. Також омбудсмен розповіла, що отримує повідомлення від громадян України та іноземців про порушення принципів рівності і дискримінацію за ознаками етнічного походження тощо, що є одним із проявів екстремізму.
Ці тенденції спричинені загостренням соціальних і економічних проблем, невідповідністю чинного законодавства правозахисним практикам, неефективній державній політиці з профілактики негативних явищ, зазначила Лутковська.