Прага – Один із найвідоміших театрів Європи відзначає 230 років від свого заснування. Мова про Ставовський театр у Празі, на сцені якого хвилини свого великого творчого тріумфу пережили диригент і піаніст Антон Рубінштейн, композитори Моцарт і Чайковський, скрипаль Ніколо Паганіні. Також на сцені Ставовського театру виступав улюбленець чеської публіки, співак Едуард Гакен – українець, родом із волинських чехів. І він долучився до створення багатої історії Ставовського теарту.
Ставовський театр у чеській столиці оминути не можна. Навіть якщо вам не пощастить потрапити на його виставу, все одно око не мине одну з найкрасивіших споруд на межі старої й нової Праги. Задумав створити театр для своїх земляків чеський шляхтич і патріот Франтішек Антонін Ностіц. Віддавши на реалізацію мети значні кошти, Ностіц прагнув, щоб празький театр став найкрасивішим у Європі, а ще хотів, щоб театр був доступним для простих людей, тому велів звести його на зручному для всіх місці – у центрі тодішнього Фруктового ринку – чеською Ovocní trh. І це сталося: театр для земляків був відкритий у квітні 1783 року і отримав ім’я свого засновника – Ностіца.
І нині площа, яку прикрашає величава класицистична споруда театру, називається Фруктовий ринок. Наприкінці 18-го століття театр у Ностіца відкупили представники міських станів – чеською stavové, відтак театр дістав назву Ставовського, але послання його не змінилось – бути театром усіх.
Ставовський театр унікальний і тим, що на його сцені грають драму, оперу і балет – мистецтво на всі смаки, причім завжди виступають ті найкращі актори, співаки, диригенти, музиканти. Ставовський театр – це також миті творчого успіху Моцарта, розповіла Радіо Свобода директор архіву театру Здена Бенешова.
«Звичайно, це важливо, що Ставовський театр у жанрі опери назавжди пов’язаний з Вольфгангом Амадеєм Моцартом. Саме в нашому театрі в 1787 році відбулась прем’єра його славної опери «Дон Джованні», він тоді особисто диригував оркестром. Крім Моцарта у нашому театрі побували відомі композитори і диригенти: Карел Марія фон Вебер, Петро Ілліч Чайковський та інші», – зазначає Здена Бенешова.
Едуард Гакен – учасник Шевченківських вечорів у Празі
У Ставовському театрі завжди з великим успіхом виступав улюбленець чеської публіки Едуард Гакен. Він народився в 1910 році в селі Шклинь, що на Волині. Розповідає Здена Бенешова.
«Пан Едуард Гакен був нашим дуже відомім співаком, – каже вона. – Більшість його творчого життя пов’язана з Національний театром. Але на початку своєї дороги співав він і на сцені Ставовського театру, наприклад, у «Проданій наречені».
Едуард Гакен закінчив Луцьку гімназію. Батьки його, родом з волинських чехів, хотіли, щоб він був лікарем і послали хлопця до Праги. Але навіть навчання в престижному Карловому університеті не змінили потягу Гакена до співу. На його від природи дуже сильний, виразний бас звернули увагу в чеській Національній опері, за понад 30 років він переспівав увесь басовий репертуар. За свій унікальний голос Едуард Гакен отримав запрошення до Метрополітен опери, але комуністичний режим не випустив славного співака за кордон.
Зате чехи і українці в Празі довго, аж до його смерті в 1996 році могли насолоджуватись голосом Едуарда Гакена. На кожній зустрічі з громадою, наприклад, на Шевченківських вечорах, Едуард Гакен завжди співав із радістю.
І чехи голос свого улюбленого співака вважають і досі неперевершеним.
Ставовський театр у чеській столиці оминути не можна. Навіть якщо вам не пощастить потрапити на його виставу, все одно око не мине одну з найкрасивіших споруд на межі старої й нової Праги. Задумав створити театр для своїх земляків чеський шляхтич і патріот Франтішек Антонін Ностіц. Віддавши на реалізацію мети значні кошти, Ностіц прагнув, щоб празький театр став найкрасивішим у Європі, а ще хотів, щоб театр був доступним для простих людей, тому велів звести його на зручному для всіх місці – у центрі тодішнього Фруктового ринку – чеською Ovocní trh. І це сталося: театр для земляків був відкритий у квітні 1783 року і отримав ім’я свого засновника – Ностіца.
І нині площа, яку прикрашає величава класицистична споруда театру, називається Фруктовий ринок. Наприкінці 18-го століття театр у Ностіца відкупили представники міських станів – чеською stavové, відтак театр дістав назву Ставовського, але послання його не змінилось – бути театром усіх.
Інтер'єр Ставовського театру
Ставовський театр унікальний і тим, що на його сцені грають драму, оперу і балет – мистецтво на всі смаки, причім завжди виступають ті найкращі актори, співаки, диригенти, музиканти. Ставовський театр – це також миті творчого успіху Моцарта, розповіла Радіо Свобода директор архіву театру Здена Бенешова.
«Звичайно, це важливо, що Ставовський театр у жанрі опери назавжди пов’язаний з Вольфгангом Амадеєм Моцартом. Саме в нашому театрі в 1787 році відбулась прем’єра його славної опери «Дон Джованні», він тоді особисто диригував оркестром. Крім Моцарта у нашому театрі побували відомі композитори і диригенти: Карел Марія фон Вебер, Петро Ілліч Чайковський та інші», – зазначає Здена Бенешова.
Едуард Гакен
Едуард Гакен – учасник Шевченківських вечорів у Празі
У Ставовському театрі завжди з великим успіхом виступав улюбленець чеської публіки Едуард Гакен. Він народився в 1910 році в селі Шклинь, що на Волині. Розповідає Здена Бенешова.
«Пан Едуард Гакен був нашим дуже відомім співаком, – каже вона. – Більшість його творчого життя пов’язана з Національний театром. Але на початку своєї дороги співав він і на сцені Ставовського театру, наприклад, у «Проданій наречені».
Едуард Гакен закінчив Луцьку гімназію. Батьки його, родом з волинських чехів, хотіли, щоб він був лікарем і послали хлопця до Праги. Але навіть навчання в престижному Карловому університеті не змінили потягу Гакена до співу. На його від природи дуже сильний, виразний бас звернули увагу в чеській Національній опері, за понад 30 років він переспівав увесь басовий репертуар. За свій унікальний голос Едуард Гакен отримав запрошення до Метрополітен опери, але комуністичний режим не випустив славного співака за кордон.
Зате чехи і українці в Празі довго, аж до його смерті в 1996 році могли насолоджуватись голосом Едуарда Гакена. На кожній зустрічі з громадою, наприклад, на Шевченківських вечорах, Едуард Гакен завжди співав із радістю.
І чехи голос свого улюбленого співака вважають і досі неперевершеним.