Кожара не почув Бжезінського і поставив у незручне становище Сікорського – оглядач

Головна загроза 21-го століття – не «тиранічна гегемонія, а тиранія глобального хаосу». Про це під час Глобального форуму з питань безпеки GLOBSEC 2013, який 18–20 квітня відбувся у Братиславі, заявив колишній радник президента США з питань національної безпеки Збігнєв Бжезінський. Відомий американський політолог також підтримав членство України у Євросоюзі. Цей виступ не почув з перших вуст міністр закордонних справ України Леонід Кожара, який «переніс» візит до Братислави. Водночас на форумі у Словаччині був оглядач білоруської редакції Радіо Свобода Юрій Дракахруст.

– Юрію, що має на увазі Бжезінський під «глобальним хаосом», який нині, на його думку, загрожує світові?

Юрій Дракахруст

– Детально від про це він не казав, але це різні виклики, які кидають невеликі країни, чи нові країни. Розмова йшла про відсутність міжнародного порядку, навіть такого, який був в часи Холодної війни. Цікаво, що він оприлюднив нову формулу ще до того, як стало відомо, хто стоїть за вибухами під час бостонського марафону. Оскільки він мислить глобально, стратегічно, то запропонував, щоб Захід долучав до себе всіх, кого тільки можна приєднати.

– Бжезінський хоче бачити в ЄС і Україну, хоча помічає і проблеми з українською демократією.

– Він хоче бачити всіх. Він каже, що треба приймати і Білорусь, і Україну, і навіть Росію. За його словами, у Росії дилема: або вона буде частиною Заходу, чи буде сателітом Китаю. Варто сказати, що він також дуже різко говорив про Європу. Він сказав, що у Європі банків народжується більше, ніж дітей. І каже, що Європа втратила глобальні амбіції, що Америка дивиться на Європу немов на музей, і наголосив: панове європейці, давайте приймати виклики, які Заходові кидає світ, бо нам одним важко.

– На форумі у Братиславі мав виступати міністр закордонних справ України Леонід Кожара. У прес-службі відомства у понеділок повідомили Радіо Свобода, що візит скасували через «об’єктивні обставини», що це було «за домовленістю сторін». Я знаю, що Ви хотіли взяти інтерв’ю в українського міністра. Як учасники форуму у Братиславі сприйняли відсутність чільного представника України?

– Щодо «об’єктивних обставин», то вони бувають різні. А щодо «домовленості сторін», то тлумачення доволі дивне. Коли гість не хоче їхати, то господарям нічого не залишається, як узяти це до відома. Щодо технічної сторони, то я б сказав, що ця конференція готувалася доволі давно. Її програму, список учасників кілька разів переглядали. Мені три-чотири рази висилали список учасників, і в кожному з них був міністр закордонних справ України. Навіть у тій програмі, яку я отримав на самій конференції, за пів години до початку, прізвище пана міністра було, а пана міністра не було. З чого я роблю висновок, що ця відмова була незадовго до початку конференції. У Братиславі була панельна дискусія, одна з перших, про енергетичну безпеку. Там мав бути міністр закордонних справ Польщі Сікорський і міністр закордонних справ України Кожара. Сікорському довелося бути в гордій самотності серед експертів, науковців. Мені здалося, що він почувався трохи незручно. Щодо реакції, то всі зробили вигляд, що все гаразд, це ж дипломати. Але я думаю, що це було зафіксовано, можливо, сприйнято як демарш. Можливо, це вже моя гіпотеза, що українське керівництво зараз веде складні переговори з російськими колегами. А на цій конференції були Збігнєв Бжезінський, Тоомас Ілвес, президент Естонії, на яких Кремль реагує дуже хворобливо, з різних причин. Можливо, тому пан міністр вирішив, що краще не дражнити Кремль, тому і виникли «об’єктивні обставини».