Американські біологи вперше виростили повноцінну штучну нирку, яка здатна виконувати всі ті самі функції, що і її природний аналог. Експеримент відпрацювали у мініатюрі, а саме – на щурі, однак науковці стверджують, що аналогічний підхід можна застосувати і для створення людського органу. Середовище науки і технологій обговорює проблеми у виробників ПК та реакцію мозку на музику.
Досягнення вчених зі США, які виростили штучну щурячу нирку, може у перспективі врятувати тих пацієнтів, які змушені стояти в черзі за донорськими органами, пише цього тижня New Scientist. Штучний орган, кажуть вони, може виконувати всі ті самі функції, що і його природний аналог.
Для того, щоб виростити штучну нирку, науковці використали аналогічний орган живого щура: нирку-«шаблон» (а брали спеціально хворий орган, який потребує заміни) обробили спеціальним хімічним розчином, безпечним для здоров’я, який вимиває клітини і залишає лише з’єднувальні білки. Далі очищений орган – такий собі каркас – заповнюють нирковими клітинами і судинами, взятими з зародка щура. За належної температури та хімічного складу живильного середовища, в якому утримують орган, більшість клітин прижилися у відведених для них «комірках».
Повноцінна нирка виросла за два тижні, її пересадили піддослідному щуру. Штучний орган, як підтвердили автори дослідження, прокачує кров і виділяє сечу, тобто функціонує нормально.
Раніше вченим вже вдалося виростити за схожим принципом людську трахею: у 2008 році іспансько-італійська група вчених, використовуючи каркас цього органу (взятий від померлого донора), відтворила його за рахунок клітин пацієнтки. Водночас у випадку з ниркою вчені зі США зважили на те, що це – дуже складний орган (зокрема й тому, що різні його «відсіки» заповнені різними клітинами), який вимагає більш прискіпливого підходу.
Керівник дослідження Геральд Отт із Гарвардського університету підтверджує, що нині йог команда хоче провести аналогічний експеримент на нирках людини, а також свині (чиї органи також можуть використовуватися ля трансплантації у тіло людини).
Темна смуга для виробників ПК
Обсяги продажів персональних комп’ютерів за перші три місяці 2013 року впали на 14%. Таких невтішних показників виробники ПК не бачили з 1994 року, коли автор звіту, компанія IDC, почала робити свої підрахунки. Як пише Reuters, покупців не приваблює навіть система Windows 8: ПК чимдалі більше витісняють планшети і смартфони. В одній лише корпорації Intel уже підрахували, що її продажі у цьому кварталі впадуть на 8%, пише Reuters.
Виробники ПК і так були налаштовані песимістично: на початок року вони спрогнозували падіння продажів на рівні у межах 7,7%. Однак реальність виявилася майже вдвічі печальнішою. Продажі персональних комп’ютерів падають уже четвертий квартал поспіль.
На рівні з IDC, інший аналітик комп’ютерного ринку – компанія Gartner – зафіксувала зниження продажів ПК на рівні 11%. Говорячи про причини, обидві групи зокрема вказали на те, що сегмент, який мали б зайняти нетбуки (маленькі ноутбуки), заполонюють іще компактніші портативні пристрої.
Окрім того, як кажуть в IDC, Windows 8, призначена для роботи з сенсорними екранами, підвищила вартість комп’ютерів і замість того, щоб привабити покупців (сплеск придбань ПК часто припадав на випуск Microsoft нової операційної системи), навпаки дещо пригальмувала їхню активність.
Найбільшим виробником ПК нині є компанія Hewlett-Packard із часткою на ринку у 15,7%. HP наздоганяє головний конкурент – китайська Lenovo Group, яка нині має частку у 15,3%.
Музика «вмикає» мозок
«Коли легенда джазу Джон Колтрейн уперше почув, як Чарлі Паркер грає на саксофоні, музика поцілила його «між очей», як він сам одного разу сказав. Якщо вірити неврологам, Колтрейн був правий», – пише цього тижня Science. Вченим із Канади вдалося зафіксувати, як конкретна ділянка мозку реагує на нову музику і як мелодія, яка припадає нам до вподоби, «вмикає» так звані центри задоволення у нашій голові.
Ділянка мозку під назвою «прилегле ядро» (лат. «nucleus accumbens») здатна продемонструвати, наскільки нам подобається та чи інша пісня. Улюблена мелодія викликає у нашій голові глибоку емоційну реакцію, каже керівник дослідження Валорі Салімпур із Інституту Ротмана, що у Торонто. Разом із колегами вона довела, що реакція мозку на музику сприяє виділенню допаміну – біологічно активної хімічної речовини, яка в мозку людини передає емоційну реакцію.
Під час експерименту Салімпур хотіла з’ясувати, чи мозок активно реагує на саму музику, чи ж в основі реакції – емоційна прив’язаність до тієї чи іншої мелодії. В експерименті взяли участь 19 волонтерів, які прослухали 30-секундні уривки з нових 60 пісень. Потім учасники дослідження оцінювали, скільки вони були б готові заплатити за кожний трек («вартість» варіювалася у межах 2 доларів). Для більшої реалістичної експерименту учасники витрачали на треки, що припали до вподоби, власні гроші.
За допомогою МРТ Салімпур спостерігала, як мозок учасників дослідження реагував на ту чи іншу пісню. Під час прослуховування музики збуджувалися різні ділянки мозку, однак лише активність прилеглого ядра корелювала з тим, за який трек волонтер був готовий заплатити найбільше.
Валорі Салімпур називає результати дослідження вражаючими: про роль, яку в мозку відіграють «центри задоволення», вчені знали і раніше, однак виявилося, що вони реагують і на дуже абстрактні речі. У майбутньому канадський науковець має намір дослідити ще одну ділянку мозку – верхню скроневу звивину. Салімпур хоче з’ясувати, як ця ділянка, яка зберігає спогади про звуки, впливає на формування музичних вподобань людини.
Досягнення вчених зі США, які виростили штучну щурячу нирку, може у перспективі врятувати тих пацієнтів, які змушені стояти в черзі за донорськими органами, пише цього тижня New Scientist. Штучний орган, кажуть вони, може виконувати всі ті самі функції, що і його природний аналог.
Для того, щоб виростити штучну нирку, науковці використали аналогічний орган живого щура: нирку-«шаблон» (а брали спеціально хворий орган, який потребує заміни) обробили спеціальним хімічним розчином, безпечним для здоров’я, який вимиває клітини і залишає лише з’єднувальні білки. Далі очищений орган – такий собі каркас – заповнюють нирковими клітинами і судинами, взятими з зародка щура. За належної температури та хімічного складу живильного середовища, в якому утримують орган, більшість клітин прижилися у відведених для них «комірках».
Повноцінна нирка виросла за два тижні, її пересадили піддослідному щуру. Штучний орган, як підтвердили автори дослідження, прокачує кров і виділяє сечу, тобто функціонує нормально.
Раніше вченим вже вдалося виростити за схожим принципом людську трахею: у 2008 році іспансько-італійська група вчених, використовуючи каркас цього органу (взятий від померлого донора), відтворила його за рахунок клітин пацієнтки. Водночас у випадку з ниркою вчені зі США зважили на те, що це – дуже складний орган (зокрема й тому, що різні його «відсіки» заповнені різними клітинами), який вимагає більш прискіпливого підходу.
Керівник дослідження Геральд Отт із Гарвардського університету підтверджує, що нині йог команда хоче провести аналогічний експеримент на нирках людини, а також свині (чиї органи також можуть використовуватися ля трансплантації у тіло людини).
Темна смуга для виробників ПК
Обсяги продажів персональних комп’ютерів за перші три місяці 2013 року впали на 14%. Таких невтішних показників виробники ПК не бачили з 1994 року, коли автор звіту, компанія IDC, почала робити свої підрахунки. Як пише Reuters, покупців не приваблює навіть система Windows 8: ПК чимдалі більше витісняють планшети і смартфони. В одній лише корпорації Intel уже підрахували, що її продажі у цьому кварталі впадуть на 8%, пише Reuters.
Виробники ПК і так були налаштовані песимістично: на початок року вони спрогнозували падіння продажів на рівні у межах 7,7%. Однак реальність виявилася майже вдвічі печальнішою. Продажі персональних комп’ютерів падають уже четвертий квартал поспіль.
На рівні з IDC, інший аналітик комп’ютерного ринку – компанія Gartner – зафіксувала зниження продажів ПК на рівні 11%. Говорячи про причини, обидві групи зокрема вказали на те, що сегмент, який мали б зайняти нетбуки (маленькі ноутбуки), заполонюють іще компактніші портативні пристрої.
Окрім того, як кажуть в IDC, Windows 8, призначена для роботи з сенсорними екранами, підвищила вартість комп’ютерів і замість того, щоб привабити покупців (сплеск придбань ПК часто припадав на випуск Microsoft нової операційної системи), навпаки дещо пригальмувала їхню активність.
Найбільшим виробником ПК нині є компанія Hewlett-Packard із часткою на ринку у 15,7%. HP наздоганяє головний конкурент – китайська Lenovo Group, яка нині має частку у 15,3%.
Музика «вмикає» мозок
«Коли легенда джазу Джон Колтрейн уперше почув, як Чарлі Паркер грає на саксофоні, музика поцілила його «між очей», як він сам одного разу сказав. Якщо вірити неврологам, Колтрейн був правий», – пише цього тижня Science. Вченим із Канади вдалося зафіксувати, як конкретна ділянка мозку реагує на нову музику і як мелодія, яка припадає нам до вподоби, «вмикає» так звані центри задоволення у нашій голові.
Ділянка мозку під назвою «прилегле ядро» (лат. «nucleus accumbens») здатна продемонструвати, наскільки нам подобається та чи інша пісня. Улюблена мелодія викликає у нашій голові глибоку емоційну реакцію, каже керівник дослідження Валорі Салімпур із Інституту Ротмана, що у Торонто. Разом із колегами вона довела, що реакція мозку на музику сприяє виділенню допаміну – біологічно активної хімічної речовини, яка в мозку людини передає емоційну реакцію.
Під час експерименту Салімпур хотіла з’ясувати, чи мозок активно реагує на саму музику, чи ж в основі реакції – емоційна прив’язаність до тієї чи іншої мелодії. В експерименті взяли участь 19 волонтерів, які прослухали 30-секундні уривки з нових 60 пісень. Потім учасники дослідження оцінювали, скільки вони були б готові заплатити за кожний трек («вартість» варіювалася у межах 2 доларів). Для більшої реалістичної експерименту учасники витрачали на треки, що припали до вподоби, власні гроші.
За допомогою МРТ Салімпур спостерігала, як мозок учасників дослідження реагував на ту чи іншу пісню. Під час прослуховування музики збуджувалися різні ділянки мозку, однак лише активність прилеглого ядра корелювала з тим, за який трек волонтер був готовий заплатити найбільше.
Валорі Салімпур називає результати дослідження вражаючими: про роль, яку в мозку відіграють «центри задоволення», вчені знали і раніше, однак виявилося, що вони реагують і на дуже абстрактні речі. У майбутньому канадський науковець має намір дослідити ще одну ділянку мозку – верхню скроневу звивину. Салімпур хоче з’ясувати, як ця ділянка, яка зберігає спогади про звуки, впливає на формування музичних вподобань людини.