Прага – Європейська преса звертає увагу на нові інциденти в столиці України довкола будівництва католицького храму на Оболоні. Газети інформують про поранення невідомими зловмисниками з пневматичної зброї двох польських католицьких черниць, котрі молилися на місці оболонської забудови. Тим часом Міжнародна організація з міграції наводить дані про те, що у світі українці найбільше страждають від торгівлі людьми. Європейські експерти б’ють тривогу з приводу зрослих масштабів «захоплення» землі великим капіталом, що відбувається і в Україні.
Польська Gazeta Wyborcza інформує, що в столиці України, на Оболоні, місці, де заплановане будівництво нового католицького храму, під час молитви у вівторок цього тижня двох польських черниць було поранено невідомим із пневматичної зброї. «Ми молилися. Повернулася, щоб подивитися на дітей, які у цей час бігали поряд, і раптом відчула гострий біль в нозі та на обличчі. Доторкнулася до лиця і побачила кров. Не було тут ні каменя, ані іншого предмета, не розуміла, що зі мною сталося. Виявилося, що хтось у мене вистрілив»,– розповіла сестра Розалія. Друга сестра, Терезіана, була поранена лише в руку, тому змогла вже у середу працювати у одному зі шпиталів Києва сестрою-жалібницею. Газета також наголошує, що черниці чули весь час погрози на свою адресу від місцевих жителів, які не хочуть тут ніякої забудови і бажають, щоб там була лише зелена зона. Розалія також сказала газеті з Варшави, що такої відкритої ненависті вона ще за час свого перебування в Україні не зустрічала. Розалія також сумнівається, що причиною ненависті місцевих жителів є несприйняття чужою конфесії: «Не знаю, чи ця ворожість взагалі направлена проти католиків, бо мешканці цілком не бажають мати тут будь-якого храму», – ділиться сумнівами польська католицька черниця.
Європейські експерти б’ють тривогу на сторінках британської The Guardian з приводу захоплення в Європі спекулянтами, багатими іноземними покупцями та різними фондами у великих масштабах сільськогосподарських земель. Йдеться, насамперед, про «земельну активність» китайських корпорацій, близькосхідних нуворишів, різних міжнародних хедж-фондів, а також російських олігархів, які вже закупили величезні земельні масиви Європи у крупну приватну форму володіння. Згідно з дослідженнями Міжнаціонального інституту Via Campesina та інших організацій, половина всіх сільськогосподарських угідь у ЄС тепер належить лише трьом відсоткам великих ферм, які є за розмірами сягають понад 100 гектарів. У деяких країнах ЄС земельна власність стала такою ж нерівноправною, як у Бразилії, Колумбії чи на Філіппінах. Концентрація земельної власності прискорюється і в Німеччині, де з 1 мільйона 200 тисяч землеволодінь в 60-х роках ХХ століття нині витворилося лише трохи менше 300 тисяч ферм. Подібне спостерігається в Італії, Франції. У Великій Британії 70 відсотків землі належить менше ніж одному відсоткові населення. Така тенденція зауважена експертами Європи і в Україні, де 10 гігантських агрофірм тримають до 3 мільйонів гектарів землі і лише один олігарх має в Україні понад півмільйона гектарів землі. Китайські корпорації скуповують землі в Болгарії, близькосхідні багатії – в Румунії. Експерти наголошують, що така приватна концентрація земель у Європі різко утруднює доступ до них з боку молодих людей, які хотіли б працювати й жити на землі. Непомітно Європа дістає такі ж самі аграрні проблеми, як Африка, Південна Америка, Азія. У Європі, зокрема в Іспанії, Австрії, все більше ширяться протести молоді проти засилля земельних латифундій. Експерти звинувачують у тому процесі насамперед політиків ЄС, котрі дозволили законодавчо таку небезпечну концентрацію земель в одних руках.
Ця ж The Guardian звертає увагу на боротьбу проти сучасних форм рабства і торгівлі людьми. Про це йдеться у листі до редакції лондонського видання від Майкла Брозовскі, який очолює громадську організацію «Синій дракон», що бореться з дитячим рабством у В’єтнамі. Він каже, що його організації вже вдалося за останній час врятувати від різних форм рабства близько 200 в’єтнамських дітей. А координатор Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні Варвара Жлуктенко, разом із визнанням важливості глобальних зусиль у боротьбі з торгівлею людьми, зазначає, що українці є найбільшою групою жертв торгівлі людьми, бо, за останні 20 років, за даними МОМ, понад 120 тисяч українських жінок, чоловіків і дітей постраждали від торгівлі людьми. Речник МОМ в Україні також наголошує, що нині ця організація має найбільше проблем із торгівлею чоловіками для різних форм трудового рабства. І більшість жертв тут знову українські чоловіки – 56 відсотків у 2012 році, порівняно з 14 відсотками у 2004 році.
Польська Gazeta Wyborcza інформує, що в столиці України, на Оболоні, місці, де заплановане будівництво нового католицького храму, під час молитви у вівторок цього тижня двох польських черниць було поранено невідомим із пневматичної зброї. «Ми молилися. Повернулася, щоб подивитися на дітей, які у цей час бігали поряд, і раптом відчула гострий біль в нозі та на обличчі. Доторкнулася до лиця і побачила кров. Не було тут ні каменя, ані іншого предмета, не розуміла, що зі мною сталося. Виявилося, що хтось у мене вистрілив»,– розповіла сестра Розалія. Друга сестра, Терезіана, була поранена лише в руку, тому змогла вже у середу працювати у одному зі шпиталів Києва сестрою-жалібницею. Газета також наголошує, що черниці чули весь час погрози на свою адресу від місцевих жителів, які не хочуть тут ніякої забудови і бажають, щоб там була лише зелена зона. Розалія також сказала газеті з Варшави, що такої відкритої ненависті вона ще за час свого перебування в Україні не зустрічала. Розалія також сумнівається, що причиною ненависті місцевих жителів є несприйняття чужою конфесії: «Не знаю, чи ця ворожість взагалі направлена проти католиків, бо мешканці цілком не бажають мати тут будь-якого храму», – ділиться сумнівами польська католицька черниця.
Європейські експерти б’ють тривогу на сторінках британської The Guardian з приводу захоплення в Європі спекулянтами, багатими іноземними покупцями та різними фондами у великих масштабах сільськогосподарських земель. Йдеться, насамперед, про «земельну активність» китайських корпорацій, близькосхідних нуворишів, різних міжнародних хедж-фондів, а також російських олігархів, які вже закупили величезні земельні масиви Європи у крупну приватну форму володіння. Згідно з дослідженнями Міжнаціонального інституту Via Campesina та інших організацій, половина всіх сільськогосподарських угідь у ЄС тепер належить лише трьом відсоткам великих ферм, які є за розмірами сягають понад 100 гектарів. У деяких країнах ЄС земельна власність стала такою ж нерівноправною, як у Бразилії, Колумбії чи на Філіппінах. Концентрація земельної власності прискорюється і в Німеччині, де з 1 мільйона 200 тисяч землеволодінь в 60-х роках ХХ століття нині витворилося лише трохи менше 300 тисяч ферм. Подібне спостерігається в Італії, Франції. У Великій Британії 70 відсотків землі належить менше ніж одному відсоткові населення. Така тенденція зауважена експертами Європи і в Україні, де 10 гігантських агрофірм тримають до 3 мільйонів гектарів землі і лише один олігарх має в Україні понад півмільйона гектарів землі. Китайські корпорації скуповують землі в Болгарії, близькосхідні багатії – в Румунії. Експерти наголошують, що така приватна концентрація земель у Європі різко утруднює доступ до них з боку молодих людей, які хотіли б працювати й жити на землі. Непомітно Європа дістає такі ж самі аграрні проблеми, як Африка, Південна Америка, Азія. У Європі, зокрема в Іспанії, Австрії, все більше ширяться протести молоді проти засилля земельних латифундій. Експерти звинувачують у тому процесі насамперед політиків ЄС, котрі дозволили законодавчо таку небезпечну концентрацію земель в одних руках.
Ця ж The Guardian звертає увагу на боротьбу проти сучасних форм рабства і торгівлі людьми. Про це йдеться у листі до редакції лондонського видання від Майкла Брозовскі, який очолює громадську організацію «Синій дракон», що бореться з дитячим рабством у В’єтнамі. Він каже, що його організації вже вдалося за останній час врятувати від різних форм рабства близько 200 в’єтнамських дітей. А координатор Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні Варвара Жлуктенко, разом із визнанням важливості глобальних зусиль у боротьбі з торгівлею людьми, зазначає, що українці є найбільшою групою жертв торгівлі людьми, бо, за останні 20 років, за даними МОМ, понад 120 тисяч українських жінок, чоловіків і дітей постраждали від торгівлі людьми. Речник МОМ в Україні також наголошує, що нині ця організація має найбільше проблем із торгівлею чоловіками для різних форм трудового рабства. І більшість жертв тут знову українські чоловіки – 56 відсотків у 2012 році, порівняно з 14 відсотками у 2004 році.