Сімферополь – У Криму ініціюють відзначення 700-ліття найстарішої в Україні діючої культової споруди мусульман – мечеті хана Узбека, розташованої на сході півострова. Водночас, депутати з фракції Курултаю у парламенті автономії закликають уряд вжити заходів для порятунку історичної спадщини кримських татар.
700-ліття найдавнішої на території України діючої мечеті хана Узбека, що відзначатиметься наступного року, має стати серйозним приводом для того, щоб відповідально поглянути на стан збереження на півострові пам’яток ісламської і кримськотатарської культури, архітектури та історії, які досі перебувають у занедбаному стані, вважає лідер фракції Курултаю у Верховній Раді АРК Рефат Чубаров. 17 квітня на сесії парламенту автономії він закликав владу не проігнорувати цей ювілей одного з найбільш шанованих духовних центрів кримських татар.
«Це був великий духовний комплекс – мечеть, навчальний релігійний заклад медресе, монастир, а поруч збереглися руїни ще давнішої мечеті Бейбарса», – розповів Рефат Чубаров.
Мечеті у Старому Криму будували правителі Золотої Орди та Єгипту
Красиву і велику на свій час мечеть збудував у стародавньому Солхаті – нині це Старий Крим – перший мусульманський правитель Золотої Орди, хан Узбек у 1314 році. За два десятиліття поруч з мечеттю відкрилося вище духовне училище, яке готувало мулл, кадіїв, мусульманських богословів, які швидко ісламізували півострів.
За повідомленнями турецького мандрівника та історика Евлії Челебі, на початку 16-го століття мечеть Узбека мала статус соборної. А в медресе упродовж майже півтисячі років вивчали Коран, філософію, арабську мову, риторику, астрономію, математику, логіку та законоустрій. У малих приміщеннях – худжрах – семінаристи жили. Там же зупинялися і дервіші, мусульманський аналог мандрівних монахів.
Якщо мечеть Узбека на приватні гроші на рубежі 80–90-х років минулого століття вдалося відновити, то медресе, його аудиторії для навчання айвани і худжри лежать у руїнах. Лише фрагменти залишилися і від мечеті Бейбарса, найдавнішої та найлегендарнішої на території України.
За даними істориків, вона була споруджена в Солхаті в 1287–1288 роках на кошти вихідця з цих місць Захіра Сейф-ад-Діна ас-Саліха Бейбарса, який виділив на це величезну тоді суму – дві тисячі динарів. Султан Бейбарс майже 20 років був видатним правителем могутнього на той час Єгипту і зажив слави тим, що завдав поразки монголам, зупинивши їхнє просування на Близький Схід.
Все упирається в кошти – урядовці
На думку Рефата Чубарова, цією історичною спадщиною Україна, і зокрема Крим, мали б пишатися і використовувати для просвітництва нових поколінь і для залучення туристів. Разом з тим, в автономії відсутня цілісна концепція і комплексна, системна робота із захисту й відновлення історичної спадщини.
«Але коли говорити про кримськотатарські пам’ятки культури та історії, то тут, узагалі, спостерігається відверте ігнорування необхідності відновлення пам’яток», – вважає керівник парламентської фракції Курултаю.
Голова Республіканського комітету із захисту культурної спадщини Криму Лариса Опанасюк заперечила Рефату Чубарову. За її словами, відомство приділяє увагу всім пам’яткам, незалежно від того, для якого етносу вони є святинями.
Водночас, вона погоджується з лідером фракції Курултаю. «Це, справді, дуже важливий і визначний для Криму об’єкт. Мечеть Узбека – пам’ятка національного значення. Треба вжити всіх заходів для того, щоб її зберегти. А от щодо медресе, то там слід не відбудовувати, а проводити консервацію, щоб була перспектива включення до світового списку культурної спадщини. Але питання одне: все упирається в кошти», – заявила Лариса Опанасюк.
Водночас, вона повідомила, що Республіканський комітет із захисту культурної спадщини Криму підтримує ініціативу депутатів щодо належного відзначення 700-ліття мечеті Узбека. Рефат Чубаров сказав, що наполягатиме на розгляді цього питання вже на наступній сесії у травні. Втім, урядові джерела повідомляють про серйозні проблеми з кримським бюджетом. Якщо Київ не дасть на це грошей, автономія сама не зможе відродити старовинні мечеті, кажуть урядовці.
700-ліття найдавнішої на території України діючої мечеті хана Узбека, що відзначатиметься наступного року, має стати серйозним приводом для того, щоб відповідально поглянути на стан збереження на півострові пам’яток ісламської і кримськотатарської культури, архітектури та історії, які досі перебувають у занедбаному стані, вважає лідер фракції Курултаю у Верховній Раді АРК Рефат Чубаров. 17 квітня на сесії парламенту автономії він закликав владу не проігнорувати цей ювілей одного з найбільш шанованих духовних центрів кримських татар.
«Це був великий духовний комплекс – мечеть, навчальний релігійний заклад медресе, монастир, а поруч збереглися руїни ще давнішої мечеті Бейбарса», – розповів Рефат Чубаров.
(Фото з сайту http://crimean.org)
Мечеті у Старому Криму будували правителі Золотої Орди та Єгипту
Красиву і велику на свій час мечеть збудував у стародавньому Солхаті – нині це Старий Крим – перший мусульманський правитель Золотої Орди, хан Узбек у 1314 році. За два десятиліття поруч з мечеттю відкрилося вище духовне училище, яке готувало мулл, кадіїв, мусульманських богословів, які швидко ісламізували півострів.
За повідомленнями турецького мандрівника та історика Евлії Челебі, на початку 16-го століття мечеть Узбека мала статус соборної. А в медресе упродовж майже півтисячі років вивчали Коран, філософію, арабську мову, риторику, астрономію, математику, логіку та законоустрій. У малих приміщеннях – худжрах – семінаристи жили. Там же зупинялися і дервіші, мусульманський аналог мандрівних монахів.
Якщо мечеть Узбека на приватні гроші на рубежі 80–90-х років минулого століття вдалося відновити, то медресе, його аудиторії для навчання айвани і худжри лежать у руїнах. Лише фрагменти залишилися і від мечеті Бейбарса, найдавнішої та найлегендарнішої на території України.
За даними істориків, вона була споруджена в Солхаті в 1287–1288 роках на кошти вихідця з цих місць Захіра Сейф-ад-Діна ас-Саліха Бейбарса, який виділив на це величезну тоді суму – дві тисячі динарів. Султан Бейбарс майже 20 років був видатним правителем могутнього на той час Єгипту і зажив слави тим, що завдав поразки монголам, зупинивши їхнє просування на Близький Схід.
Все упирається в кошти – урядовці
На думку Рефата Чубарова, цією історичною спадщиною Україна, і зокрема Крим, мали б пишатися і використовувати для просвітництва нових поколінь і для залучення туристів. Разом з тим, в автономії відсутня цілісна концепція і комплексна, системна робота із захисту й відновлення історичної спадщини.
Спостерігається відверте ігнорування необхідності відновлення пам’ятокРефат Чубаров
«Але коли говорити про кримськотатарські пам’ятки культури та історії, то тут, узагалі, спостерігається відверте ігнорування необхідності відновлення пам’яток», – вважає керівник парламентської фракції Курултаю.
Голова Республіканського комітету із захисту культурної спадщини Криму Лариса Опанасюк заперечила Рефату Чубарову. За її словами, відомство приділяє увагу всім пам’яткам, незалежно від того, для якого етносу вони є святинями.
Мечеть Узбека – пам’ятка національного значення. Треба вжити всіх заходів для того, щоб її зберегтиЛариса Опанасюк
Водночас, вона повідомила, що Республіканський комітет із захисту культурної спадщини Криму підтримує ініціативу депутатів щодо належного відзначення 700-ліття мечеті Узбека. Рефат Чубаров сказав, що наполягатиме на розгляді цього питання вже на наступній сесії у травні. Втім, урядові джерела повідомляють про серйозні проблеми з кримським бюджетом. Якщо Київ не дасть на це грошей, автономія сама не зможе відродити старовинні мечеті, кажуть урядовці.