У Сполучених Штатах відбулася прем’єра документального фільму режисера Джанет Тобайас про дивовижний порятунок 38 євреїв, які півтора року прожили у печерах в Україні, рятуючись від фашистів.
Ця історія була забутою протягом шести десятиліть. Але у 1993-му році американський спелеолог Крис Нікола, досліджуючи печеру «Попова яма» що в Борщівському районі на Тернопільщині виявив там залишки поселення. Пізніше з’ясувалося, що у 1943 році у цій печері жили євреї, поміж яких брати Шулім і Ніссен Штермери, яким сьогодні 92 і 86 років.
Документальна стрічка «Немає місця на землі» розповідає неймовірну історію порятунку п’ятьох єврейських родин - 38 чоловіків, жінок і дітей, які переховувалися від нацистів під землею. І лише у 44-му, коли німецька армія відступила, вони побачили денне світло. Сьогодні вони згадують ці дні, немов довгий страшний сон
«Ми просто були щасливі, що нам вдалося вижити, - розповідає Ніссен Штермер. І життя поволі поверталося до норми».
У 2010, режисер Джанет Тобайас взяла Шуліма і Ніссена Штермерів з собою в Україну. І вони, вперше за майже 70 років, знову спустилися у цю печеру.
«Я знаю точно де ми...Давайте вимкнемо світло на хвилинку. Отак краще…»
Ці 38 людей знайшли життя у темряві. І за це їм сьогодні вдячні їхні понад 125 дітей, внуків та правнуків.
В 1946 – 1948 роках у печері переховувались від НКВД члени ОУН-УПА. Пізніше вхід в печеру «Попова яма» був засипаний брудом.
Ця історія була забутою протягом шести десятиліть. Але у 1993-му році американський спелеолог Крис Нікола, досліджуючи печеру «Попова яма» що в Борщівському районі на Тернопільщині виявив там залишки поселення. Пізніше з’ясувалося, що у 1943 році у цій печері жили євреї, поміж яких брати Шулім і Ніссен Штермери, яким сьогодні 92 і 86 років.
Документальна стрічка «Немає місця на землі» розповідає неймовірну історію порятунку п’ятьох єврейських родин - 38 чоловіків, жінок і дітей, які переховувалися від нацистів під землею. І лише у 44-му, коли німецька армія відступила, вони побачили денне світло. Сьогодні вони згадують ці дні, немов довгий страшний сон
«Ми просто були щасливі, що нам вдалося вижити, - розповідає Ніссен Штермер. І життя поволі поверталося до норми».
У 2010, режисер Джанет Тобайас взяла Шуліма і Ніссена Штермерів з собою в Україну. І вони, вперше за майже 70 років, знову спустилися у цю печеру.
«Я знаю точно де ми...Давайте вимкнемо світло на хвилинку. Отак краще…»
Ці 38 людей знайшли життя у темряві. І за це їм сьогодні вдячні їхні понад 125 дітей, внуків та правнуків.
В 1946 – 1948 роках у печері переховувались від НКВД члени ОУН-УПА. Пізніше вхід в печеру «Попова яма» був засипаний брудом.