Брюссель – Пасхальні святкування бельгійців, незважаючи на давню історію, ще зберегли деякі традиції минулого. Вочевидь, найбільш офіційним та відносно новим тут є звичай приготування пасхального ягняти для королівського святкового столу. Однак не менш колоритними є традиції так званого «маршу палиць», релігійна процесія «чорного каяття» у Страсну п’ятницю.
Від часів Другої світової війни щороку до Великодня король та королева Бельгії отримують символічний подарунок від місцевих м’ясників. Це спеціально відібране, приготовлене і прикрашене «пасхальне ягня». При цьому, делегація із бойні м’ясопереробного підприємства брюссельського району Андерлехт має честь побувати на прийомі у королівському палаці. Зрозуміло, що до цього м’ясники готуються заздалегідь, і навіть прикраси на м’ясі молодого ягняти – ретельно відібрані овочі та зелень.
«Сама ягнятина без прикрас, виглядає голою. Тому ми вирізали квіти з овочів, які попередньо «розцвітають» у дуже холодній воді і тому набирають вигляду живих корон та квітів», – пояснює Марк Ландойт, голова королівської федерації м’ясників Фландрії.
Одна з працівниць місцевої бойні Маріан Крістіан зазначає, що цього року, як і минулого, на прийомі у короля Альберта Другого та королеви Паоли зібралася суто жіноча компанія. У цьому немає фемінізму: виявляється, на андерлехтській бойні більшість персоналу – представниці прекрасної половини людства.
Сучасне розуміння середньовічних звичаїв
Тим часом, на півдні Бельгії в місті Турне збереглася традиція великоднього квіткового ярмарку. Квітникарі ще від наполеонівських часів кожної Страсної п’ятниці збираються на березі місцевої річки продавати вирощені квіти або ж назбирані у навколишніх лісах підсніжники та крокуси.
У великодній понеділок тут відбувається інше дійство, яке має середньовічні корені. Це так званий «марш палиць», коли мешканці міста з ціпками й палицями підіймаються на пагорб Святого Оберта, який ще в 14-му столітті був місцем паломництва та пасхального прощення особливо важких гріхів. Нині сходження на вершину – це для місцевих мешканців та туристів здебільшого нагода розім’яти м’язи та подивитися на місто з висоти.
Недалеко звідси, в містечку Лессін, кожної Страсної п’ятниці надвечір проходить релігійна процесія «чорного каяття» з хрестом та всіма символічними атрибутами розп’яття Ісуса: драбиною, списами, батогами, терновим вінцем та цвяхами.
На згадку про останні часи перебування Ісуса на землі городяни і представники церкви здійснюють обряд його знімання з хреста та похорону.
Дитячі полювання
Ось що про неї розповідає вчителька-пенсіонер Жіннет Далофф: «Під час посту було заборонено вживати яйця. Тож їх збирали, а на Пасху, коли дзвони оголошують воскресіння Ісуса, ця заборона знімалася. Так родилася традиція збирати сховані у саду чи в інших місцях курячі яєчка. При цьому діти «полюють» і змагаються, хто назбирає більше».
«Колись це були зварені яйця, а нині вони шоколадні», – додає бельгійська вчителька.
Від часів Другої світової війни щороку до Великодня король та королева Бельгії отримують символічний подарунок від місцевих м’ясників. Це спеціально відібране, приготовлене і прикрашене «пасхальне ягня». При цьому, делегація із бойні м’ясопереробного підприємства брюссельського району Андерлехт має честь побувати на прийомі у королівському палаці. Зрозуміло, що до цього м’ясники готуються заздалегідь, і навіть прикраси на м’ясі молодого ягняти – ретельно відібрані овочі та зелень.
«Сама ягнятина без прикрас, виглядає голою. Тому ми вирізали квіти з овочів, які попередньо «розцвітають» у дуже холодній воді і тому набирають вигляду живих корон та квітів», – пояснює Марк Ландойт, голова королівської федерації м’ясників Фландрії.
Одна з працівниць місцевої бойні Маріан Крістіан зазначає, що цього року, як і минулого, на прийомі у короля Альберта Другого та королеви Паоли зібралася суто жіноча компанія. У цьому немає фемінізму: виявляється, на андерлехтській бойні більшість персоналу – представниці прекрасної половини людства.
Сучасне розуміння середньовічних звичаїв
Тим часом, на півдні Бельгії в місті Турне збереглася традиція великоднього квіткового ярмарку. Квітникарі ще від наполеонівських часів кожної Страсної п’ятниці збираються на березі місцевої річки продавати вирощені квіти або ж назбирані у навколишніх лісах підсніжники та крокуси.
У великодній понеділок тут відбувається інше дійство, яке має середньовічні корені. Це так званий «марш палиць», коли мешканці міста з ціпками й палицями підіймаються на пагорб Святого Оберта, який ще в 14-му столітті був місцем паломництва та пасхального прощення особливо важких гріхів. Нині сходження на вершину – це для місцевих мешканців та туристів здебільшого нагода розім’яти м’язи та подивитися на місто з висоти.
Недалеко звідси, в містечку Лессін, кожної Страсної п’ятниці надвечір проходить релігійна процесія «чорного каяття» з хрестом та всіма символічними атрибутами розп’яття Ісуса: драбиною, списами, батогами, терновим вінцем та цвяхами.
На згадку про останні часи перебування Ісуса на землі городяни і представники церкви здійснюють обряд його знімання з хреста та похорону.
Дитячі полювання
Бельгійська традиція: «полювання на яйця».
Нарешті, класична традиція Великодня, яку не забуває жодна бельгійська дитина, – «полювання на яйця».Ось що про неї розповідає вчителька-пенсіонер Жіннет Далофф: «Під час посту було заборонено вживати яйця. Тож їх збирали, а на Пасху, коли дзвони оголошують воскресіння Ісуса, ця заборона знімалася. Так родилася традиція збирати сховані у саду чи в інших місцях курячі яєчка. При цьому діти «полюють» і змагаються, хто назбирає більше».
«Колись це були зварені яйця, а нині вони шоколадні», – додає бельгійська вчителька.