Інтернет-компанія Yahoo купила у 17-річного Ніка д’Алоізіо розроблений ним мобільний додаток для читання новин. За різними даними, вартість домовленостей – до 30 мільйонів доларів. Сам хлопець про суму свого гонорару не зізнається, зате розповідає, що Yahoo запросила його на роботу. Повноцінну трудову діяльність юнак планує розпочати відразу після того, як закінчить школу. Наука цього тижня обговорює також харчування у космосі та аномалію в акулячому організмі.
Додаток Summly, створений Ніком д’Алоізіо, адаптує великі статті з новинних сайтів до екранів смартфонів і планшетів. Фактично користувач додатка отримує на своєму портативному пристрої «вижимку» зі статті, розміщеної на тому чи іншому сайті новин.
«Риючись в інтернеті, я натрапляю на статтю, яка мені до вподоби. Одним кліком, обираючи функцію Summly, я отримую короткий зміст цього матеріалу», – розповідає д’Алоізіо про своє творіння. На розробку такої програми хлопця надихнула… підготовка до іспитів. Тоді виникло бажання якось організувати інформацію в інтернеті, каже він.
«Коли я створював Summly у свої 15, ніколи б не подумав, що все складеться таким чином», – пише Нік у своєму блозі. Д’Алоізіо зацікавився програмуванням у 12 років. Його матір каже, що завжди знала про виняткові таланти сина, але ніколи не здогадувалася, до чого вони можуть довести.
«Із юного віку Нік демонстрував здібності до технологій, у яких я, зізнаюся, нічого не розуміла. Він займався 3D-програмуванням, ми купили йому книжку під навою «C-програмування для «чайників»». Ми з чоловіком завжди використовували свої комп’ютери винятково для роботи, тоді як Нік робив із ними щось зовсім інше», – згадує Діана д’Алоізіо.
Наразі розроблений Ніком додаток недоступний: Yahoo займається його інтеграцією. Оглядачі припускають, що, купуючи нові програми, Yahoo таким чином намагається пристосуватися до змін ринку мобільних послуг, конкуренція на якому зростає безперервно.
Тюбики вже в минулому
Науковий інтернет-портал Space.com цього тижня присвятив цілу статтю канадському астронавту Крісу Гедфілду, який у своїх відео знайомить із життям у невагомості. Наприклад, на останньому такому відеозаписі Гедфілд показує, як космонавти готують шпинат.
Шпинат у вакуумному пакеті він через спеціальну трубку під’єднує до водорозподільника і набирає необхідну кількість рідини. Кілька секунд – і шпинат готовий до споживання.
Гедфілд також відповідає на запитання, які йому ставлять у скайпі. Наприклад, як можна помити руки у невагомості. Ось ви видушуєте необхідну кількість мильної води зі спеціального пакета. Перед вами – невелика водяна кулька. Ви ловите її і розтираєте у руках.
В одному зі своїх відео канадець розповів, що для сендвічів астронавти використовують спеціальний мучний виріб (схожий чимось на млинець чи, можливо, лаваш), тому що звичайний хліб, по-перше, швидко псується, а по-друге, кришиться, і ці крихти у невагомості майже неможливо зібрати.
«На початку історії космічних досліджень астронавти споживали їжу у тюбиках, однак зараз ми маємо дуже різні харчі, зокрема – багато тих, які споживаємо на Землі. Ми просто повинні дещо цю їжу адаптувати», – каже в одному зі своїх відео Кріс Гедфілд.
Гедфілд – один із трьох астронавтів (разом із американцем Томом Маршбарном та росіянином Романом Романенком), які донині працювали на Міжнародній космічній станції. 28 березня їм на зміну у космос запустили нову команду дослідників. Віднині на МКС працюватимуть американський астронавт Кріс Кессіді та двоє росіян – Павло Виноградов та Олександр Місуркін.
Двоголова акула – сюрприз для вчених
Рибалка зі США впіймав незвичайну здобич – акулу-бика, всередині якої виявилося унікальне двоголове дитинча. Улов трапився у Мексиканській затоці. Після того, як рибалка розпоров упійманій акулі черево, він знайшов у ньому меншу, але двоголову копію цього виду.
Акуленя померло відразу після того, як його дістали з лона. Пізніше його доправили на експертизу у Мічиганський університет. Як розповів професор Майкл Ваґнер, який досліджував незвичайного мешканця затоки, це вперше науці вдалося зафіксувати двоголового представника виду акули-бика.
Ваґнер зазначає: результати магнітно-резонансної томографії засвідчили, що мова йде не про сіамських близнюків, а саме про дві голови в однієї акули. Особина мала два серця, два шлунки, але один хвіст. Зі світлини, яку дала МРТ, видно, що хребет рибини роздвоюється, коли переходить у шийні відділи.
«Випадки двоголових ящірок чи змій непоодинокі», – каже Майкл Ваґнер і додає: «Зазвичай це трапляється тоді, коли цих плазунів розводять у неволі». У науці це явище називають осьовою біфуркацією (тобто роздвоєнням), його причини часто не зрозумілі. Водночас із двоголовими акулами все значно незрозуміліше.
Такі унікальні особини народжуються на волі. Тобто якщо з плазунами можна припустити, що біфуркація – це наслідок невдалого схрещення, то з акулами такий аргумент не діє. Окрім того, двоголові акули дуже швидко помирають, не даючи вченим можливості дослідити процеси, які могли б спричинити такі трансформації в організмі.
Вістка про двоголову акулу спричинила в інтернеті справжній бум на здогадки щодо того, що могло б стати причиною такої аномалії. Одні пишуть про глобальне потепління, інші – про забруднення світового океану. Згадують, наприклад, про техногенну катастрофу 2010 року, коли внаслідок вибуху платформи Deepwater Horizon у Мексиканську затоку потрапило близько 5 мільйонів барелів нафти.
Водночас сам професор Ваґнер оголошувати свої припущення щодо двоголовості акули-бика не поспішає. За його словами, поки немає жодних доказів того, що явище спричинене проблемами у навколишньому середовищі.
Додаток Summly, створений Ніком д’Алоізіо, адаптує великі статті з новинних сайтів до екранів смартфонів і планшетів. Фактично користувач додатка отримує на своєму портативному пристрої «вижимку» зі статті, розміщеної на тому чи іншому сайті новин.
«Риючись в інтернеті, я натрапляю на статтю, яка мені до вподоби. Одним кліком, обираючи функцію Summly, я отримую короткий зміст цього матеріалу», – розповідає д’Алоізіо про своє творіння. На розробку такої програми хлопця надихнула… підготовка до іспитів. Тоді виникло бажання якось організувати інформацію в інтернеті, каже він.
«Коли я створював Summly у свої 15, ніколи б не подумав, що все складеться таким чином», – пише Нік у своєму блозі. Д’Алоізіо зацікавився програмуванням у 12 років. Його матір каже, що завжди знала про виняткові таланти сина, але ніколи не здогадувалася, до чого вони можуть довести.
«Із юного віку Нік демонстрував здібності до технологій, у яких я, зізнаюся, нічого не розуміла. Він займався 3D-програмуванням, ми купили йому книжку під навою «C-програмування для «чайників»». Ми з чоловіком завжди використовували свої комп’ютери винятково для роботи, тоді як Нік робив із ними щось зовсім інше», – згадує Діана д’Алоізіо.
Наразі розроблений Ніком додаток недоступний: Yahoo займається його інтеграцією. Оглядачі припускають, що, купуючи нові програми, Yahoo таким чином намагається пристосуватися до змін ринку мобільних послуг, конкуренція на якому зростає безперервно.
Тюбики вже в минулому
Науковий інтернет-портал Space.com цього тижня присвятив цілу статтю канадському астронавту Крісу Гедфілду, який у своїх відео знайомить із життям у невагомості. Наприклад, на останньому такому відеозаписі Гедфілд показує, як космонавти готують шпинат.
Шпинат у вакуумному пакеті він через спеціальну трубку під’єднує до водорозподільника і набирає необхідну кількість рідини. Кілька секунд – і шпинат готовий до споживання.
Гедфілд також відповідає на запитання, які йому ставлять у скайпі. Наприклад, як можна помити руки у невагомості. Ось ви видушуєте необхідну кількість мильної води зі спеціального пакета. Перед вами – невелика водяна кулька. Ви ловите її і розтираєте у руках.
В одному зі своїх відео канадець розповів, що для сендвічів астронавти використовують спеціальний мучний виріб (схожий чимось на млинець чи, можливо, лаваш), тому що звичайний хліб, по-перше, швидко псується, а по-друге, кришиться, і ці крихти у невагомості майже неможливо зібрати.
«На початку історії космічних досліджень астронавти споживали їжу у тюбиках, однак зараз ми маємо дуже різні харчі, зокрема – багато тих, які споживаємо на Землі. Ми просто повинні дещо цю їжу адаптувати», – каже в одному зі своїх відео Кріс Гедфілд.
Гедфілд – один із трьох астронавтів (разом із американцем Томом Маршбарном та росіянином Романом Романенком), які донині працювали на Міжнародній космічній станції. 28 березня їм на зміну у космос запустили нову команду дослідників. Віднині на МКС працюватимуть американський астронавт Кріс Кессіді та двоє росіян – Павло Виноградов та Олександр Місуркін.
Двоголова акула – сюрприз для вчених
Рибалка зі США впіймав незвичайну здобич – акулу-бика, всередині якої виявилося унікальне двоголове дитинча. Улов трапився у Мексиканській затоці. Після того, як рибалка розпоров упійманій акулі черево, він знайшов у ньому меншу, але двоголову копію цього виду.
© Patrick Rice, Shark Defense/Florida Keys Community College
Акуленя померло відразу після того, як його дістали з лона. Пізніше його доправили на експертизу у Мічиганський університет. Як розповів професор Майкл Ваґнер, який досліджував незвичайного мешканця затоки, це вперше науці вдалося зафіксувати двоголового представника виду акули-бика.
Ваґнер зазначає: результати магнітно-резонансної томографії засвідчили, що мова йде не про сіамських близнюків, а саме про дві голови в однієї акули. Особина мала два серця, два шлунки, але один хвіст. Зі світлини, яку дала МРТ, видно, що хребет рибини роздвоюється, коли переходить у шийні відділи.
«Випадки двоголових ящірок чи змій непоодинокі», – каже Майкл Ваґнер і додає: «Зазвичай це трапляється тоді, коли цих плазунів розводять у неволі». У науці це явище називають осьовою біфуркацією (тобто роздвоєнням), його причини часто не зрозумілі. Водночас із двоголовими акулами все значно незрозуміліше.
© Michael Wagner
Такі унікальні особини народжуються на волі. Тобто якщо з плазунами можна припустити, що біфуркація – це наслідок невдалого схрещення, то з акулами такий аргумент не діє. Окрім того, двоголові акули дуже швидко помирають, не даючи вченим можливості дослідити процеси, які могли б спричинити такі трансформації в організмі.
Вістка про двоголову акулу спричинила в інтернеті справжній бум на здогадки щодо того, що могло б стати причиною такої аномалії. Одні пишуть про глобальне потепління, інші – про забруднення світового океану. Згадують, наприклад, про техногенну катастрофу 2010 року, коли внаслідок вибуху платформи Deepwater Horizon у Мексиканську затоку потрапило близько 5 мільйонів барелів нафти.
Водночас сам професор Ваґнер оголошувати свої припущення щодо двоголовості акули-бика не поспішає. За його словами, поки немає жодних доказів того, що явище спричинене проблемами у навколишньому середовищі.