Дівчата не потрібні не лише в Китаї, але й на Кавказі – демографи

Індія та Китай привертають найбільшу увагу демографів тим, що у цих країнах у небачених досі масштабах скорочують кількість дівчат у суспільстві. Коли з’явилася можливість дізнатися стать майбутньої дитини завдяки ультразвуковому дослідженню, плодів жіночої статі почали масово позбавлятися. Якщо нормально в популяції народжується 105 хлопчиків на сотню дівчаток, то нині в країнах Східної та Південної Азії народжується до 140 хлопчиків. Досі вважалося, що ця проблема обмежується лише даним регіоном. Але нещодавно подібний демографічний перекіс помітили на Балканах і на Кавказі. Більше про це Радіо Свобода запросило розповісти Мару Вістендал, яка є кореспонденткою журналу Science у Китаї та автором книги «Неприродній відбір: вибір хлопчиків у порівнянні з дівчатками і наслідки світу, повному чоловіків».

– З чим пов’язана проблема переважання кількості народжених хлопчиків?

– Вибір за гендерною ознакою пов’язаний зі зменшенням народжуваності, яке ми спостерігаємо і в Кавказькому регіоні, і по всій Східній та Південній Азії. Не так давно жінки мали по четверо-п’ятеро дітей. Тож шанси, що народиться син, були дуже високі. Нині, коли вони мають одну-дві дитини, вони використовують ультразвукове обстеження та роблять аборти, якщо плід є жіночої статі.

Гендерний відбір вже протягом понад десятиліття існує в Азії, але те, що він практикується і на Кавказі, мабуть, знають не всі…

– Аборти, в результаті яких гинуть жіночі плоди, практикуються на Кавказі, у Грузії, Азербайджані та Вірменії, з початку 2000-х років. Подібна ситуація і в деяких балканських країнах. Важко знайти надійну статистику, але в Албанії, наприклад, вона є. Роблять не лише ультразвукове обстеження. За допомогою аналізу крові можна з’ясувати стать плоду вже на сьомому тижні вагітності. Також деякі репродуктивні технології дозволяють визначити стать ще до того, як ембріон буде імплантовано у тіло жінки.

Тобто виглядає так, що бажання отримати дитину певної статі мають і досить багаті і освічені люди, адже «дітей з пробірки» може дозволити собі далеко не кожний?

– Протягом багатьох років ми вважали, що статевий відбір притаманний лише бідним країнам, з традиційними цінностями. А деяких віддалених районах були люди, які жодних технологій собі дозволити не могли, то вони чекали на народження дитини і просто топили її у відрі води, якщо це була дівчинка. Але статистка цієї теорії не підтримує. Відбір за статевою ознакою відбувається найчастіше в містах у країнах, що швидко розвиваються, наприклад в Китаї, Індії. А тепер ми спостерігаємо подібну картину і в деяких частинах східної Європи. Тобто цю практику активно запроваджують еліти.

– Розкажіть детальніше, як ви з’ясували, що це явище дійшло до Кавказу.

– Останні статистичні дані, які я бачила, є за 2005 рік. В усіх трьох країнах Закавказзя співвідношення хлопчиків до дівчаток зросло до 110 до 100. Власне, у Вірменії воно сягнуло 120 до 100. Це – серйозна проблема, на рівні Китаю, але про неї ніхто не говорить. Демографи не могли повірити, що справи зайшли так далеко. Ніхто цього не чекав, хоча на проблему вказував високий рівень абортів, також на рівні азійських країн. Так само, як і в Азії, у цих країнах різко скоротився рівень народжуваності. Тобто ті самі тенденції, що були у східній Азії кілька десятиліть тому, вразили тепер країни Кавказу.

– А як реагує на таку статистку влада цих країн?

– Так, як і всюди, де відбувається статевий відбір – заперечують. Для країни, що хоче виглядати модерною, це важко визнати. Але з 2010 року це вже стало настільки очевидно, що заперечувати вже важко. Рада Європи засудила цю практику і послала делегацію для вивчення цієї справи на місці. Чим справа закінчилася, я не знаю, але знаю на прикладі Албанії, що визнання цього факту триває досить довгий час. Останніми його визнають політики. Лікарі прямо кажуть, що зустрічаються з ним у своїх клініках. Вони, власне, і б’ють на сполох. Але перш ніж почне діяти влада, ще мине немало часу.

– Чому, на вашу думку, діяти потрібно швидше?

По-перше, про що це свідчить, так це про те, що в суспільстві існує величезна проблема сексизму і, відповідно, статусу жінки. По-друге, якщо це триватиме довго, то жінок не вистачатиме, багато чоловіків не знайдуть собі пари. Ми вже бачимо, які це має наслідки в Індії та Китаї. Багатші чоловіки купують собі жінок з бідніших частин країни. Інші їдуть до Південно-східної Азії і привозять наречених звідти. Зростає індустрія перемитництва і проституції. Все це не додає до стабільності країни. Коли це вже стало очевидно, то тільки тоді уряди країн Східної Азії почали діяти. Багато бідних чоловіків, які не можуть знати собі пари – це джерело нестабільності в країні.

Матеріал підготували Марія Щур та Robert Coalson