Москва – Смерть Бориса Березовського сьогодні є головною російською новиною. Обговорюються версії трагедії. Чинні і відставні політики, опозиціонери, журналісти та аналітики розмірковують про ту роль, яку відіграв олігарх в новітній історії Росії та інших країн.
26 лютого 2012 року в Прощену неділю Борис Березовський опублікував на своїй сторінці в Facebook покаяння перед росіянами – «за жадібність», «за потоптану свободу слова», «за те, що привів до влади Володимира Путіна, не зміг побачити в ньому тирана і узурпатора».
Борис Березовський був одним із найвпливовіших політиків і бізнесменів у новітній історії Росії, та й не тільки Росії. Політолог Станіслав Бєлковський нагадує, що Березовський відіграв одну з ключових ролей під час Помаранчевої революції 2004 року.
«Сірий кардинал»
«Сірий кардинал» в єльцинську епоху, «злий геній», «особистий ворог Володимира Путіна» – такі характеристики давали Березовському ЗМІ. Березовський був запеклим противником Путіна, вважаючи його «абсолютно випадковою людиною у цій величезній владі». Однак саме Борис Березовський і підконтрольні йому тоді мас-медіа в ході президентських виборів підтримували Путіна. А ще раніше привели до перемоги нову партію «Єдінство», яка пізніше, об'єднавшись із партією «Отєчество – Вся Росія», стала провладною «Єдиною Росією». «Очевидно, що «Єдінство» було привідним ременем до приведення до влади Путіна», – вважає опозиційний політик Борис Нємцов.
Конфлікт олігарха з новим політичним лідером Росії призвів до «вигнання» – від 2000 року Березовський жив у Великій Британії як політичний біженець і мав британський документ на ім’я Платона Єленіна. На батьківщині його встигли звинуватити у всіх смертних гріхах: від економічного шахрайства до спроби здійснення революції з насильницьким захопленням влади. Правоохоронні органи Росії неодноразово намагалися домогтися його видачі, проте цього так і не відбулося: вина олігарха за жодним зі звинувачень не була визнана британським судом.
Еміграція – початок кінця
Однак ті, хто був знайомий з Борисом Березовським, кажуть, що саме вимушена еміграція стала початком трагічного кінця олігарха, колись впливової політичної фігури. Відомо, що важким ударом для Березовського стала смерть його друга і бізнес-партнера Бадрі Патаркацишвілі. Як кажуть люди, які добре знали олігарха, останньою краплею, що спричинила його найтяжчу депресію, став програний процес проти Романа Абрамовича.
«Кінець життя у Березовського досить трагічний. Він розорився і програв суд Абрамовичу. Крім того, він зрозумів, яку трагічну помилку зробив, коли підтримував Путіна. Він зіграв величезну роль у його обранні, – наголошує опозиційний політик Борис Нємцов. – Хоча Путін заперечує, але це щира правда. Я не знаю обставин смерті Березовського, і ніхто цього поки що не знає. Але те, що він сказав, що він не бачить сенсу в цьому житті, мені, в цілому, зрозуміло».
В інтерв’ю телеканалові «Росія 24» його російський адвокат Олександр Добровінський заявив, що опальний олігарх, якому було 67 років, покінчив життя самогубством. Думки людей, які знали Бориса Березовського особисто, в оцінці цієї версії розділилися. Політолог Станіслав Бєлковський не виключає, що слова Добровінського можуть виявитися правдою.
«Він був людиною психологічно нестабільною, яка дуже потребувала компанії співрозмовників, інтелектуальних партнерів. І я вважаю, що в останні роки він залишився без них. І, звичайно, він перебував у стані найважчої психологічної кризи. Особливо після судового процесу, який він програв Романові Абрамовичу. Тому я б не виключав такої версії», – припускає Бєлковський.
Березовський неодноразово обіцяв «крах путінському режимові» і «поганий кінець диктаторові». З Лондона він закликав Путіна піти, називаючи його «своєю головною помилкою». У серпні 2012 року Березовський опублікував у «Живому журналі» відкритий лист Путіну, де, звертаючись до нього на «ти» і називаючи «Володею», закликав його, «як християнин християнина», виправдати Pussy Riot. Наступний після цього запис в ЖЖ олігарха, датований 20 серпня, був останнім – у ньому міститься заклик бойкотувати Олімпіаду в Сочі.
Роль Березовського в історії
Реакція з Кремля на смерть Березовського була несподіваною. Телеканал «Росія 24» отримав по телефону коментар прес-секретаря президента Дмитра Пєскова: «Мені не відомо про будь-яку реакцію президента Путіна на інформацію про смерть Березовського. Єдине, що я можу сказати, що в будь-якому разі інформація про смерть людини, якою б вона не була, позитивних емоцій, звичайно ж, викликати не може».
Потім, після паузи Пєсков додав: «Разом з тим, напевно, треба сказати, що якийсь час тому, може, пару місяців, Березовський передав Путіну лист, написаний ним особисто, в якому він визнав, що зробив дуже багато помилок, попросив у Путіна вибачення за ці помилки, і також звернувся до Путіна з проханням про те, щоб отримати можливість повернутися на батьківщину».
«Борис Березовський був людиною непересічною, яскравою, незвичайною, дуже енергійною і харизматичною, – каже Борис Нємцов. – Він був азартним таким гравцем. Ми з ним дуже багато боролися, оскільки я був супротивником того олігархічного капіталізму, який він намагався в країні побудувати. Але я визнаю, що він був дуже незвичайною людиною. Не думаю, що він увійде в історію Росії як якийсь «злий геній». Геній навряд чи пропонував би Путіна як президента, але, як людина активна, Березовський відіграв величезну роль в житті країни», – вважає Борис Нємцов.
26 лютого 2012 року в Прощену неділю Борис Березовський опублікував на своїй сторінці в Facebook покаяння перед росіянами – «за жадібність», «за потоптану свободу слова», «за те, що привів до влади Володимира Путіна, не зміг побачити в ньому тирана і узурпатора».
Борис Березовський був одним із найвпливовіших політиків і бізнесменів у новітній історії Росії, та й не тільки Росії. Політолог Станіслав Бєлковський нагадує, що Березовський відіграв одну з ключових ролей під час Помаранчевої революції 2004 року.
«Сірий кардинал»
«Сірий кардинал» в єльцинську епоху, «злий геній», «особистий ворог Володимира Путіна» – такі характеристики давали Березовському ЗМІ. Березовський був запеклим противником Путіна, вважаючи його «абсолютно випадковою людиною у цій величезній владі». Однак саме Борис Березовський і підконтрольні йому тоді мас-медіа в ході президентських виборів підтримували Путіна. А ще раніше привели до перемоги нову партію «Єдінство», яка пізніше, об'єднавшись із партією «Отєчество – Вся Росія», стала провладною «Єдиною Росією». «Очевидно, що «Єдінство» було привідним ременем до приведення до влади Путіна», – вважає опозиційний політик Борис Нємцов.
Конфлікт олігарха з новим політичним лідером Росії призвів до «вигнання» – від 2000 року Березовський жив у Великій Британії як політичний біженець і мав британський документ на ім’я Платона Єленіна. На батьківщині його встигли звинуватити у всіх смертних гріхах: від економічного шахрайства до спроби здійснення революції з насильницьким захопленням влади. Правоохоронні органи Росії неодноразово намагалися домогтися його видачі, проте цього так і не відбулося: вина олігарха за жодним зі звинувачень не була визнана британським судом.
Еміграція – початок кінця
Однак ті, хто був знайомий з Борисом Березовським, кажуть, що саме вимушена еміграція стала початком трагічного кінця олігарха, колись впливової політичної фігури. Відомо, що важким ударом для Березовського стала смерть його друга і бізнес-партнера Бадрі Патаркацишвілі. Як кажуть люди, які добре знали олігарха, останньою краплею, що спричинила його найтяжчу депресію, став програний процес проти Романа Абрамовича.
1999 рік: Борис Березовський і Роман Абрамович (праворуч) ще партнери (архівне фото)
«Кінець життя у Березовського досить трагічний. Він розорився і програв суд Абрамовичу. Крім того, він зрозумів, яку трагічну помилку зробив, коли підтримував Путіна. Він зіграв величезну роль у його обранні, – наголошує опозиційний політик Борис Нємцов. – Хоча Путін заперечує, але це щира правда. Я не знаю обставин смерті Березовського, і ніхто цього поки що не знає. Але те, що він сказав, що він не бачить сенсу в цьому житті, мені, в цілому, зрозуміло».
Не думаю, що він увійде в історію Росії як якийсь «злий геній». Геній навряд чи пропонував би Путіна як президентаБорис Нємцов
«Він був людиною психологічно нестабільною, яка дуже потребувала компанії співрозмовників, інтелектуальних партнерів. І я вважаю, що в останні роки він залишився без них. І, звичайно, він перебував у стані найважчої психологічної кризи. Особливо після судового процесу, який він програв Романові Абрамовичу. Тому я б не виключав такої версії», – припускає Бєлковський.
Розслідування обставин смерті: британська поліція перекрила проїзд до будинку Березовського в лондонському передмісті Аскот, 24 березня 2013 року
Березовський неодноразово обіцяв «крах путінському режимові» і «поганий кінець диктаторові». З Лондона він закликав Путіна піти, називаючи його «своєю головною помилкою». У серпні 2012 року Березовський опублікував у «Живому журналі» відкритий лист Путіну, де, звертаючись до нього на «ти» і називаючи «Володею», закликав його, «як християнин християнина», виправдати Pussy Riot. Наступний після цього запис в ЖЖ олігарха, датований 20 серпня, був останнім – у ньому міститься заклик бойкотувати Олімпіаду в Сочі.
Роль Березовського в історії
Реакція з Кремля на смерть Березовського була несподіваною. Телеканал «Росія 24» отримав по телефону коментар прес-секретаря президента Дмитра Пєскова: «Мені не відомо про будь-яку реакцію президента Путіна на інформацію про смерть Березовського. Єдине, що я можу сказати, що в будь-якому разі інформація про смерть людини, якою б вона не була, позитивних емоцій, звичайно ж, викликати не може».
Потім, після паузи Пєсков додав: «Разом з тим, напевно, треба сказати, що якийсь час тому, може, пару місяців, Березовський передав Путіну лист, написаний ним особисто, в якому він визнав, що зробив дуже багато помилок, попросив у Путіна вибачення за ці помилки, і також звернувся до Путіна з проханням про те, щоб отримати можливість повернутися на батьківщину».
«Борис Березовський був людиною непересічною, яскравою, незвичайною, дуже енергійною і харизматичною, – каже Борис Нємцов. – Він був азартним таким гравцем. Ми з ним дуже багато боролися, оскільки я був супротивником того олігархічного капіталізму, який він намагався в країні побудувати. Але я визнаю, що він був дуже незвичайною людиною. Не думаю, що він увійде в історію Росії як якийсь «злий геній». Геній навряд чи пропонував би Путіна як президента, але, як людина активна, Березовський відіграв величезну роль в житті країни», – вважає Борис Нємцов.