Київ – Україна домовляється з Митним союзом про статус спостерігача. Про це на прес-конференції у вівторок повідомив прем’єр Микола Азаров. За його словами, така співпраця дозволить запобігти ухваленню членами цього об’єднання дискримінаційних для України рішень. Експерти звертають увагу, що на такий статус Києва може не погодитися Росія, яка наполягає на членстві України у Митному союзі.
Роздратованість невизначеністю України щодо співпраці з Митним союзом цього тижня висловив російський прем’єр Дмитро Медведєв. Він наголосив, що про роботу у форматі «три плюс один» не може бути й мови: мовляв, це формат, який Україна сама собі вигадала і на який ніхто з членів Митного союзу ніколи згоди не давав.
«Наші українські друзі дуже люблять поговорити про «три плюс один». «Три плюс один» не буде. Так не буває. Або все, або нічого. Але тоді це спостереження чи щось на кшталт цього», – заявив Медведєв.
У березні видання «Дзеркало тижня» (з посиланням на джерело в уряді) повідомило, що нібито Україна може стати асоційованим членом Митного союзу – формат по суті своїй безпрецедентний для цієї організації. Це, як писали оглядачі, могло б вирішити для Росії питання наближення до Митного союзу не лише України, але й Киргизстану та Таджикистану.
Україна хоче у Митному союзі висловлювати свою позицію
В уряді формат асоційованого членства нині спростовують. Прем’єр Микола Азаров каже, що Україна домовляється про статус спостерігача.
«Це означає, що наш представник (а ми створимо представництво) братиме участь в ухваленні рішень із правом дорадчого голосу. Він не братиме участі в самому ухваленні рішення, але матиме змогу висловити нашу позицію», – спробував пояснити Азаров.
За словами Азарова, статус спостерігача дозволить Україні бути в курсі всіх рішень, які ухвалюють Росія, Білорусь і Казахстан, і навіть (принаймні так стверджує український прем’єр) коригувати ті ініціативи, які зачіпають Україну.
При цьому Азаров наголосив: ніяких пільг та преференцій Київ не прагне. «Але домовляємося про те, щоб дискримінаційні заходи у взаємній торгівлі щодо нас не реалізовувались», – додав глава уряду.
ЄС терпітиме, доки мова не торкнеться членства
Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «Case-Україна» Дмитро Боярчук вважає, що на статус України-спостерігача можуть не погодитися члени Митного союзу, оскільки такий формат співпраці не передбачає для Києва ніяких зобов’язань.
Однак якщо все-таки погодяться, виникає інше запитання: а чи не зашкодить це співпраці України з Євросоюзом, із яким Київ прагне підписати угоду про асоціацію? Дмитро Боярчук припускає: доки про членство не йдеться, зауваг із боку Брюсселя не буде.
«Європейський Союз цікавлять чіткі зобов’язання, зміни законодавства, зміна правил гри. Оскільки таке «спостерігання» не тягне за собою ніяких змін – ані у законодавстві, ані у співпраці з Євросоюзом, – то, думаю, реакція буде нейтральною», – сказав Боярчук у коментарі Радіо Свобода.
А експерт Інституту світової політики Сергій Солодкий нагадує: Україна вже має статус спостерігача, наприклад, у Євразійському економічному співтоваристві. «Чи мало це якісь наслідки для України? Жодних. Ніхто про це зараз навіть не згадує», – каже Солодкий.
Важливо, наголошує експерт, щоб формальним статусом спостерігача України у Митному союзі не прикрили її зобов’язання у подальшому вступити в цю організацію.
У лютому президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу наголосив, що Україна не може інтегруватися у Митний союз і одночасно мати глибоку й всеохопну зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.
Митний союз: перші розчарування
Про те, що не все так оптимістично у Митному союзі, як про нього розповідає Росія, свідчать не лише нещодавні заяви керівництва Білорусі і Казахстану.
Видання «Коммерсант-Украина» оприлюднило дослідження аналітичної групи Da Vinci, згідно з яким економічні звершення країн-членів Митного союзу мають свої особливості. «Якщо в 2010 і 2011 роках загальний обсяг взаємної торгівлі в Митному союзі виріс на 29 і 33%, то за підсумками 2012 року показники виявилися не настільки оптимістичними: зростання склало близько 8,7%», – йдеться у звіті аналітиків.
Окрім того, експерти з Da Vinci вказують на те, що «кордони Митного союзу обумовлені, радше, політичними задачами, а не кордонами оптимальної торгової зони».
Роздратованість невизначеністю України щодо співпраці з Митним союзом цього тижня висловив російський прем’єр Дмитро Медведєв. Він наголосив, що про роботу у форматі «три плюс один» не може бути й мови: мовляв, це формат, який Україна сама собі вигадала і на який ніхто з членів Митного союзу ніколи згоди не давав.
Наші українські друзі дуже люблять поговорити про «три плюс один». «Три плюс один» не буде. Так не буває. Або все, або нічогоДмитро Медведєв
«Наші українські друзі дуже люблять поговорити про «три плюс один». «Три плюс один» не буде. Так не буває. Або все, або нічого. Але тоді це спостереження чи щось на кшталт цього», – заявив Медведєв.
У березні видання «Дзеркало тижня» (з посиланням на джерело в уряді) повідомило, що нібито Україна може стати асоційованим членом Митного союзу – формат по суті своїй безпрецедентний для цієї організації. Це, як писали оглядачі, могло б вирішити для Росії питання наближення до Митного союзу не лише України, але й Киргизстану та Таджикистану.
Україна хоче у Митному союзі висловлювати свою позицію
В уряді формат асоційованого членства нині спростовують. Прем’єр Микола Азаров каже, що Україна домовляється про статус спостерігача.
Наш представник братиме участь в ухваленні рішень із правом дорадчого голосуМикола Азаров
«Це означає, що наш представник (а ми створимо представництво) братиме участь в ухваленні рішень із правом дорадчого голосу. Він не братиме участі в самому ухваленні рішення, але матиме змогу висловити нашу позицію», – спробував пояснити Азаров.
За словами Азарова, статус спостерігача дозволить Україні бути в курсі всіх рішень, які ухвалюють Росія, Білорусь і Казахстан, і навіть (принаймні так стверджує український прем’єр) коригувати ті ініціативи, які зачіпають Україну.
При цьому Азаров наголосив: ніяких пільг та преференцій Київ не прагне. «Але домовляємося про те, щоб дискримінаційні заходи у взаємній торгівлі щодо нас не реалізовувались», – додав глава уряду.
ЄС терпітиме, доки мова не торкнеться членства
Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «Case-Україна» Дмитро Боярчук вважає, що на статус України-спостерігача можуть не погодитися члени Митного союзу, оскільки такий формат співпраці не передбачає для Києва ніяких зобов’язань.
Однак якщо все-таки погодяться, виникає інше запитання: а чи не зашкодить це співпраці України з Євросоюзом, із яким Київ прагне підписати угоду про асоціацію? Дмитро Боярчук припускає: доки про членство не йдеться, зауваг із боку Брюсселя не буде.
Таке «спостерігання» не тягне за собою ніяких змін – ані у законодавстві, ані у співпраці з ЄвросоюзомДмитро Боярчук
«Європейський Союз цікавлять чіткі зобов’язання, зміни законодавства, зміна правил гри. Оскільки таке «спостерігання» не тягне за собою ніяких змін – ані у законодавстві, ані у співпраці з Євросоюзом, – то, думаю, реакція буде нейтральною», – сказав Боярчук у коментарі Радіо Свобода.
А експерт Інституту світової політики Сергій Солодкий нагадує: Україна вже має статус спостерігача, наприклад, у Євразійському економічному співтоваристві. «Чи мало це якісь наслідки для України? Жодних. Ніхто про це зараз навіть не згадує», – каже Солодкий.
Важливо, наголошує експерт, щоб формальним статусом спостерігача України у Митному союзі не прикрили її зобов’язання у подальшому вступити в цю організацію.
У лютому президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу наголосив, що Україна не може інтегруватися у Митний союз і одночасно мати глибоку й всеохопну зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.
Митний союз: перші розчарування
Про те, що не все так оптимістично у Митному союзі, як про нього розповідає Росія, свідчать не лише нещодавні заяви керівництва Білорусі і Казахстану.
Видання «Коммерсант-Украина» оприлюднило дослідження аналітичної групи Da Vinci, згідно з яким економічні звершення країн-членів Митного союзу мають свої особливості. «Якщо в 2010 і 2011 роках загальний обсяг взаємної торгівлі в Митному союзі виріс на 29 і 33%, то за підсумками 2012 року показники виявилися не настільки оптимістичними: зростання склало близько 8,7%», – йдеться у звіті аналітиків.
Окрім того, експерти з Da Vinci вказують на те, що «кордони Митного союзу обумовлені, радше, політичними задачами, а не кордонами оптимальної торгової зони».