Київ – Парламентар від УДАРу Ольга Бєлькова розповіла в ефірі «Молодь плюс» про перспективи розвитку стартапів (нових проектів) в Україні. На її думку, державна політика у сфері малого бізнесу має бути спрямована на стимуляцію, а не на пряму фінансову підтримку.
– Як Ви оцінюєте бізнес-клімат у країні (для створення нових проектів)?
– Є багато чого, що треба змінювати у законодавчому полі, а ще більше – у підходах наших державних органів щодо відносин з бізнесом. Ще, на жаль, залишилися такі атавізми з радянських часів, коли бізнес розглядається як ворог, а не як той, хто фактично наповнює бюджет держави грошима, які потім ідуть у тому числі і на соціальні видатки.
Для мене як для молодого політика, бізнес є партнером, а надто малий і середній, і такий як стартапи.
– Як Ви оцінюєте дії влади щодо сприяння молодим бізнес-проектам?
– Я не можу сказати, що держава не робить нічого. Але разом з тим, як опозиціонер до сьогоднішньої влади, я мушу підкреслити, що є багато роботи, яка ще не ведеться.
В Україні не йде мова про «нову економіку», з якою я мала можливість співпрацювати останнім часом, це технологічні стартапи. Вони вимагають оновлення законодавства, вони вимагають підтримки з боку держави для стимулювання більшої освіченості програмістів, того, щоб більше людей зважувалися відкрити власне підприємство. Потрібна освітня програма, яка б підштовхувала людей до розуміння того, наскільки це «здорово» і наскільки це може сприяти росту кожної окремої людини.
– Прем’єр-міністр Микола Азаров заявляв, що нарікання на систему оподаткування в Україні часто надмірні. Що, на Вашу думку, таки варто було б змінити в українському податковому законодавстві?
– Якщо говорити про технологічні стартапи, то я вас трошки здивую… Дійсно, є певні моменти, які в податковому кодексі сьогодні не влаштовують багатьох. Але для маленьких стартапів податки не є основною причиною неуспіху, тому що перші два-три роки вони можуть бути взагалі без доходів. Відтак, єдиним джерелом їх фінансування будуть інвестори. А от податкова не може змінити свого погляду на ситуацію, коли маленьке підприємство ще відшукує форму своєї діяльності, чим воно буде займатися (якщо йде мова про інновації). Податкова не може зрозуміти, як це так: один-два-три роки не буде доходу в того чи іншого підприємства. Але така схема діє в усьому світі.
Податки в Україні не стільки високі, скільки їх важко регулювати. Кожному підприємцю сьогодні не під силу наймати високооплачуваних бухгалтерів, фінансових спеціалістів. Це не є тільки вартість податків, це є фактично вартість адміністрування податків.
Безумовно, є ще поле для покращення. Є ще можливості нам співпрацювати, щоб виробити таку модель, яка б сприяла тому, щоб багато людей зважилися на створення свого підприємства.
– Потенційно успішні ІТ-проекти хоч і створюють в Україні, але подальший розвиток та інвестиції відбуваються у США чи Європі. Що б Ви порадили українським стартаперам, які хочуть розвивати свою справу тут, а не за кордоном?
– Незалежно від того, який ринок вони планують завоювати – чи це Україна або СНД (як правило, стартапи розвиваються регіонально і мають приціл на регіон, а не конкретне місто чи країну) або вони хочуть завоювати весь світ – вони повинні мати кілька цікавих складових: дуже гарна команда, перш за все; ідея; прагнення зробити свій проект незалежно від усіх тих обставин, з якими доведеться зустрітися, а такі важкі обставини будуть, чи це в Україні, чи це в Сполучених Штатах (ніде стартапам легко не буває); мати в собі сили дослухатися до своїх споживачів – на сьогодні саме споживачі є тими, хто керує тим, чим мають займатися стартами, а не інвестори чи самі підприємці).
Якщо вони знайдуть у собі сили бути мужніми, не зважати на всі перешкоди і дуже старанно працювати, їх чекає успіх.
– Не так давно Google вперше купив компанію створену на пострадянському просторі (придбана за 45 мільйонів доларів компанія Viewdle Inc. створена українцем). Які приклади успішних українських стартапів спадають Вам на думку? На кого рівнятись?
– Я знайома із засновниками Viewdle. Мені надзвичайно приємно, що в Україні з’явилася перша історія яскравого технологічного успіху. Всі відзначають, що у нас є дуже багато програмістів, але таких яскравих історій поки немає.
На сьогодні мені відомі дуже цікаві проекти, які є в інкубаторах. Але мені б не хотілося називати конкретні. Я скажу лише про поле для розвитку: в освіті і в медицині не вистачає технологічних рішень, у сфері нерухомості. Усі можливі інтеграції з соціальними мережами будуть цікаві на ринку. Поле для роздумів дуже велике!
– Стартап-інкубатори. Наскільки перспективна така практика в Україні?
– Навіть на Заході інкубатори є досить новим підходом (скоріше «акселератори», ніж «інкубатори»). Це місце, де за дуже стислий період намагаються допомогти підприємцям відпрацювати інноваційну бізнес-модель і зробити якийсь прототип, який уже покаже свою доцільність ринку і споживачам. Дуже важливо, щоб таких місць було багато і в них зосередились ті, хто може бути цікавими менторами і допомогти дружньою порадою.
З точки зору бізнесу, це дуже ризикована модель. Лише один із десяти проектів (чи, може, й менше) в майбутньому виправдає всі інвестиції. Але це надзвичайно цікава модель для співпраці з підприємцями.
– Якою має бути державна політика у аспектах створення бізнес-проектів та забезпечення оптимального бізнес-клімату?
– Я думаю, що державна політика тут має бути такою, яка стимулює, а не підтримує. Не йде мова про те, що треба понизити податки. Бізнес має платити податки – це всім зрозуміло. Але є такі сфери, де важлива підтримка освіті, індустрії…
От якби сьогодні держава перейшла на електронне самоврядування – це було б надзвичайно корисно (в тому числі і для стартапів). Користувачі державних послуг могли б призвичаїтись до того, що вони можуть купувати послуги від приватних компаній (в тому числі в інтернеті і з використанням мобільних засобів).
Це державна підтримка не «в лоб» (не пряма, як роздавати комусь гроші), а це має бути підтримка, яка б стимулювала все більше і більше тисяч молодих українців створити свої технологічні продуктові компанії.
– Як Ви оцінюєте бізнес-клімат у країні (для створення нових проектів)?
Бізнес розглядається як ворог, а не як той, хто наповнює бюджет
– Є багато чого, що треба змінювати у законодавчому полі, а ще більше – у підходах наших державних органів щодо відносин з бізнесом. Ще, на жаль, залишилися такі атавізми з радянських часів, коли бізнес розглядається як ворог, а не як той, хто фактично наповнює бюджет держави грошима, які потім ідуть у тому числі і на соціальні видатки.
Для мене як для молодого політика, бізнес є партнером, а надто малий і середній, і такий як стартапи.
– Як Ви оцінюєте дії влади щодо сприяння молодим бізнес-проектам?
В Україні не йде мова про «нову економіку»
– Я не можу сказати, що держава не робить нічого. Але разом з тим, як опозиціонер до сьогоднішньої влади, я мушу підкреслити, що є багато роботи, яка ще не ведеться.
В Україні не йде мова про «нову економіку», з якою я мала можливість співпрацювати останнім часом, це технологічні стартапи. Вони вимагають оновлення законодавства, вони вимагають підтримки з боку держави для стимулювання більшої освіченості програмістів, того, щоб більше людей зважувалися відкрити власне підприємство. Потрібна освітня програма, яка б підштовхувала людей до розуміння того, наскільки це «здорово» і наскільки це може сприяти росту кожної окремої людини.
– Прем’єр-міністр Микола Азаров заявляв, що нарікання на систему оподаткування в Україні часто надмірні. Що, на Вашу думку, таки варто було б змінити в українському податковому законодавстві?
Податкова не може змінити свого погляду на ситуацію, коли маленьке підприємство ще відшукує форму своєї діяльності
– Якщо говорити про технологічні стартапи, то я вас трошки здивую… Дійсно, є певні моменти, які в податковому кодексі сьогодні не влаштовують багатьох. Але для маленьких стартапів податки не є основною причиною неуспіху, тому що перші два-три роки вони можуть бути взагалі без доходів. Відтак, єдиним джерелом їх фінансування будуть інвестори. А от податкова не може змінити свого погляду на ситуацію, коли маленьке підприємство ще відшукує форму своєї діяльності, чим воно буде займатися (якщо йде мова про інновації). Податкова не може зрозуміти, як це так: один-два-три роки не буде доходу в того чи іншого підприємства. Але така схема діє в усьому світі.
Податки в Україні не стільки високі, скільки їх важко регулювати. Кожному підприємцю сьогодні не під силу наймати високооплачуваних бухгалтерів, фінансових спеціалістів. Це не є тільки вартість податків, це є фактично вартість адміністрування податків.
Безумовно, є ще поле для покращення. Є ще можливості нам співпрацювати, щоб виробити таку модель, яка б сприяла тому, щоб багато людей зважилися на створення свого підприємства.
– Потенційно успішні ІТ-проекти хоч і створюють в Україні, але подальший розвиток та інвестиції відбуваються у США чи Європі. Що б Ви порадили українським стартаперам, які хочуть розвивати свою справу тут, а не за кордоном?
– Незалежно від того, який ринок вони планують завоювати – чи це Україна або СНД (як правило, стартапи розвиваються регіонально і мають приціл на регіон, а не конкретне місто чи країну) або вони хочуть завоювати весь світ – вони повинні мати кілька цікавих складових: дуже гарна команда, перш за все; ідея; прагнення зробити свій проект незалежно від усіх тих обставин, з якими доведеться зустрітися, а такі важкі обставини будуть, чи це в Україні, чи це в Сполучених Штатах (ніде стартапам легко не буває); мати в собі сили дослухатися до своїх споживачів – на сьогодні саме споживачі є тими, хто керує тим, чим мають займатися стартами, а не інвестори чи самі підприємці).
Якщо вони знайдуть у собі сили бути мужніми, не зважати на всі перешкоди і дуже старанно працювати, їх чекає успіх.
– Не так давно Google вперше купив компанію створену на пострадянському просторі (придбана за 45 мільйонів доларів компанія Viewdle Inc. створена українцем). Які приклади успішних українських стартапів спадають Вам на думку? На кого рівнятись?
В освіті і в медицині не вистачає технологічних рішень, у сфері нерухомості. Всі можливі інтеграції з соціальними мережами будуть цікаві на ринку
– Я знайома із засновниками Viewdle. Мені надзвичайно приємно, що в Україні з’явилася перша історія яскравого технологічного успіху. Всі відзначають, що у нас є дуже багато програмістів, але таких яскравих історій поки немає.
На сьогодні мені відомі дуже цікаві проекти, які є в інкубаторах. Але мені б не хотілося називати конкретні. Я скажу лише про поле для розвитку: в освіті і в медицині не вистачає технологічних рішень, у сфері нерухомості. Усі можливі інтеграції з соціальними мережами будуть цікаві на ринку. Поле для роздумів дуже велике!
– Стартап-інкубатори. Наскільки перспективна така практика в Україні?
Лише один з десяти проектів може в майбутньому виправдати всі інвестиції
– Навіть на Заході інкубатори є досить новим підходом (скоріше «акселератори», ніж «інкубатори»). Це місце, де за дуже стислий період намагаються допомогти підприємцям відпрацювати інноваційну бізнес-модель і зробити якийсь прототип, який уже покаже свою доцільність ринку і споживачам. Дуже важливо, щоб таких місць було багато і в них зосередились ті, хто може бути цікавими менторами і допомогти дружньою порадою.
З точки зору бізнесу, це дуже ризикована модель. Лише один із десяти проектів (чи, може, й менше) в майбутньому виправдає всі інвестиції. Але це надзвичайно цікава модель для співпраці з підприємцями.
– Якою має бути державна політика у аспектах створення бізнес-проектів та забезпечення оптимального бізнес-клімату?
Державна політика тут має бути такою, яка стимулює, а не підтримує
– Я думаю, що державна політика тут має бути такою, яка стимулює, а не підтримує. Не йде мова про те, що треба понизити податки. Бізнес має платити податки – це всім зрозуміло. Але є такі сфери, де важлива підтримка освіті, індустрії…
От якби сьогодні держава перейшла на електронне самоврядування – це було б надзвичайно корисно (в тому числі і для стартапів). Користувачі державних послуг могли б призвичаїтись до того, що вони можуть купувати послуги від приватних компаній (в тому числі в інтернеті і з використанням мобільних засобів).
Це державна підтримка не «в лоб» (не пряма, як роздавати комусь гроші), а це має бути підтримка, яка б стимулювала все більше і більше тисяч молодих українців створити свої технологічні продуктові компанії.