Прага – Європейські оглядачі аналізують фінансову кризу на Кіпрі та її вплив на ЄС, Росію і Україну. Експерти зауважують на сторінках різних видань, що українські вклади на Кіпрі значно менші за російські, тому ця криза менше загрожує Україні, ніж Росії. Газети в Європі також продовжують розмірковувати над можливістю укладення нової, більш вигідної для Києва газової угоди між Росією та Україною. Аналітики не сумніваються, що Президент Віктор Янукович націлився, насамперед, на зниження ціни на російський газ та готує запасний варіант для особистих гарантій після президентських виборів 2015 року.
Лондонська Financial Times розмірковує над тим, чому «фінансова криза на Кіпрі вражає Росію сильніше, ніж Україну». Видання цитує експертів, які оцінюють значно менші масштаби українських капіталів у банках Кіпру, приблизно 1–2 мільярди доларів: українські вкладники мали б заплатити в разі ухвалення екстраординарного разового податку кіпрської влади на депозити від 100 до 200 мільйонів доларів, тоді як російські олігархи та банки мають в банках Кіпру понад 30 мільярдів доларів, і це тягне за собою російські втрати від очікуваного разового податку Кіпру на вклади щонайменше в 3 мільярди доларів. Окрім того, як кажуть експерти лондонському виданню, українські капітали використовують банки Кіпру лише як перевалочну базу для свого руху в інвестиційне середовище, і це узгоджено угодами між Україною та Кіпром про звільнення від подвійного оподаткування. Ця особливість українських вкладів на Кіпрі звільняє їх часто від будь-яких податків. У зв’язку з цим характерна заява основної інвестиційної компанії СКМ українського олігарха Ріната Ахметова від понеділка, в якій, зокрема, сказано, що «рішення парламенту Кіпру про разовий податок на вклади в кіпрських банках не зачепило б фінансове становище групи СКМ жодним чином».
Хоча, як повідомила швейцарська Neue Zürcher Zeitung, від понеділка на летовищі Ларнаки зафіксовано кілька суперлайнерів з Росії та України: олігархи з цих країн намагалися укласти нові угоди з кіпрськими банками чи врятувати свої вклади. Але, як інформує ця ж газета з Цюриха, банки Кіпру закриті як в понеділок, так і у вівторок. Хоча й у парламенті Кіпру не вистачає голосів для ухвалення екстраординарного закону про разовий податок для великих вкладників: для вкладів до 100 тисяч євро 6,75 відсотка, а для вищих вкладів – щонайменше 9,9 відсотка. Оглядачі не виключають, що в разі несхвалення в парламенті Кіпру такого закону влада Нікосії змушена буде звернутися по фінансову допомогу до Москви. Бо схвалення разового податку на вклади в кіпрських банках є головною умовою для отримання Кіпром 10-мільярдного кредиту від ЄС. Криза на Кіпрі вже викликала паніку на світових біржах та негативно позначилася на курсі євро.
Польська Gazeta Wyborcza знову пише про намагання Президента Віктора Януковича домогтися від Росії нової ціни на російський газ. Цього разу видання з Варшави цитує міністра енергетики та вугільної промисловості України Едуарда Ставицького, який каже, що Київ погодився б на ціну на російський газ, не вищу від 280 доларів за тисячу кубічних метрів блакитного палива. Видання цитує експертів, які вважають, що головна умова з боку Росії до Києва щодо перегляду газової угоди – двосторонній консорціум «Газпрому» і «Нафтогазу України» довкола газотранспортної системи України з частками 50 на 50 і право «Газпрому» розпоряджатися газовим активами в Україні незалежно від характеру політичної влади в Києві. Але, як інформує варшавське видання, поки що, як виглядає, сторони не досягли остаточних домовленостей у цьому напрямку.
Російська «Независимая газета» не виключає, що «Віктор Янукович готує запасний аеродром», коли натякає Москві на особливі інтеграційні домовленості стосовно членства України в Митному союзі під егідою Москви. Експерти також кажуть, що «команда Януковича націлилася насамперед на зниження ціни на російський газ», та допускають намагання Януковича, «маючи на увазі президентські вибори 2015 року, готувати шлях для відступу…, коли йому необхідні переконливі гарантії особистої недоторканності незалежно від результатів виборів».
Лондонська Financial Times розмірковує над тим, чому «фінансова криза на Кіпрі вражає Росію сильніше, ніж Україну». Видання цитує експертів, які оцінюють значно менші масштаби українських капіталів у банках Кіпру, приблизно 1–2 мільярди доларів: українські вкладники мали б заплатити в разі ухвалення екстраординарного разового податку кіпрської влади на депозити від 100 до 200 мільйонів доларів, тоді як російські олігархи та банки мають в банках Кіпру понад 30 мільярдів доларів, і це тягне за собою російські втрати від очікуваного разового податку Кіпру на вклади щонайменше в 3 мільярди доларів. Окрім того, як кажуть експерти лондонському виданню, українські капітали використовують банки Кіпру лише як перевалочну базу для свого руху в інвестиційне середовище, і це узгоджено угодами між Україною та Кіпром про звільнення від подвійного оподаткування. Ця особливість українських вкладів на Кіпрі звільняє їх часто від будь-яких податків. У зв’язку з цим характерна заява основної інвестиційної компанії СКМ українського олігарха Ріната Ахметова від понеділка, в якій, зокрема, сказано, що «рішення парламенту Кіпру про разовий податок на вклади в кіпрських банках не зачепило б фінансове становище групи СКМ жодним чином».
Хоча, як повідомила швейцарська Neue Zürcher Zeitung, від понеділка на летовищі Ларнаки зафіксовано кілька суперлайнерів з Росії та України: олігархи з цих країн намагалися укласти нові угоди з кіпрськими банками чи врятувати свої вклади. Але, як інформує ця ж газета з Цюриха, банки Кіпру закриті як в понеділок, так і у вівторок. Хоча й у парламенті Кіпру не вистачає голосів для ухвалення екстраординарного закону про разовий податок для великих вкладників: для вкладів до 100 тисяч євро 6,75 відсотка, а для вищих вкладів – щонайменше 9,9 відсотка. Оглядачі не виключають, що в разі несхвалення в парламенті Кіпру такого закону влада Нікосії змушена буде звернутися по фінансову допомогу до Москви. Бо схвалення разового податку на вклади в кіпрських банках є головною умовою для отримання Кіпром 10-мільярдного кредиту від ЄС. Криза на Кіпрі вже викликала паніку на світових біржах та негативно позначилася на курсі євро.
Польська Gazeta Wyborcza знову пише про намагання Президента Віктора Януковича домогтися від Росії нової ціни на російський газ. Цього разу видання з Варшави цитує міністра енергетики та вугільної промисловості України Едуарда Ставицького, який каже, що Київ погодився б на ціну на російський газ, не вищу від 280 доларів за тисячу кубічних метрів блакитного палива. Видання цитує експертів, які вважають, що головна умова з боку Росії до Києва щодо перегляду газової угоди – двосторонній консорціум «Газпрому» і «Нафтогазу України» довкола газотранспортної системи України з частками 50 на 50 і право «Газпрому» розпоряджатися газовим активами в Україні незалежно від характеру політичної влади в Києві. Але, як інформує варшавське видання, поки що, як виглядає, сторони не досягли остаточних домовленостей у цьому напрямку.
Російська «Независимая газета» не виключає, що «Віктор Янукович готує запасний аеродром», коли натякає Москві на особливі інтеграційні домовленості стосовно членства України в Митному союзі під егідою Москви. Експерти також кажуть, що «команда Януковича націлилася насамперед на зниження ціни на російський газ», та допускають намагання Януковича, «маючи на увазі президентські вибори 2015 року, готувати шлях для відступу…, коли йому необхідні переконливі гарантії особистої недоторканності незалежно від результатів виборів».