Київ – Тарас Шевченко – не просто символ, він живий поет. Він говорить голосом любові і правди в усі часи. Цей голос завжди звучить на захист когось та проти когось, і ті, проти кого говорить Шевченко, добре це усвідомлюють. Вони досі бояться Шевченкового слова, чинять йому опір, як це сталось 9 березня цього року на «малій Батьківщині» Кобзаря у Моринцях – там вшанування пам’яті Кобзаря ледь не скінчилось бійкою між владою та опозиційними політиками. Образ Шевченка політизували за часів Російської імперії, його цензурували і в часи СРСР, його іменем прикривають антидемократичні антиукраїнські діяння сучасні керманичі постколоніальної України, вважають дослідники Шевченкової творчості.
Правозахисник, публіцист Євген Сверстюк називає Тараса Шевченка глибоко національним поетом, і водночас – митцем та мислителем вселюдського виміру. Особливо актуальним Шевченко є у періоди громадського напруження, соціальних негараздів, кричущої несправедливості, каже Сверстюк.
«Шевченко у радянські часи був дуже добрим для совєтів, щоб називати його іменем вулиці, театри і школи. Але, водночас, Шевченко був дуже незручним, щоб читати його твори. Це насамперед стосується тих Шевченкових творів, у яких однозначно розставлені акценти. Таким же ставлення до Шевченка залишилось донині», – відзначив Сверстюк у розмові з Радіо Свобода.
Нинішні спроби вшанувати Великого Кобзаря Сверстюк називає «офіційним фарисейством», адже для людей антиукраїнського й антидемократичного духу Шевченко був ворожим і ворожим залишається донині.
«Можновладці, чиновники, політики – вони можуть вшановувати його чисто декоративно, але це профанація. Шевченкова спадщина досі їх лякає», – зазначив Сверстюк.
Сучасні українці усе частіше звертаються до тих творів Тараса Шевченка, які поет присвячує звільненню народів від панства, тобто, висуває ідеї демократичного облаштування. Так вважає вчений і публіцист Вадим Скуратівський. За його словами, Шевченко-демократ насамперед цікавить молодь.
«Ідеться про таку фундаментальну особливість Шевченкового світу, як його демократизм у найточнішому, я би сказав, у дистильованому вигляді. Ми звикли до слова «демократія», і водночас забуваємо, що є в основі цього слова. А в основі цього слова – життєдіяльність трудящої людини. Ця людина має право на те чи інше самовиявлення – політичне, інтелектуальне, особистісне тощо, – зазначає Скуратівський. – Тож рано чи пізно, але мав з’явитися дивовижний чоловік, який оці життєтворчі зусилля мільйонів людей мав перетворити на літературу».
Власне, Шевченко не просто перетворив життя демосу на твори літератури, він узагальнив народні устремління й сподівання, зауважує Скуратівський, коментуючи для Радіо Свобода питання актуальності Шевченкової творчості.
«Ми шануємо західні літератури, класичну російську літературу, але там ми не знаємо жодного персонажа, який на повну силу походив би з народу, знизу! Саме тому дивовижна обдарованість Тараса Шевченка абсолютно збігається з тим, що було внизу, і водночас усе це спрямоване на самоздійснення людини, на розумних християнських началах. Себто, це демократія у найточнішому розумінні цього слова», – стверджує Скуратівський.
Скуратівський відзначає, що демократ Тарас Шевченко – загроза для багатьох представників української влади. Не менш небезпечний Шевченко для сучасної влади Росії, яка стоїть на шляху відновлення імперії, перш за все за рахунок повернення на свою орбіту України, зазначає експерт.
«Мода на Шевченка» чи замовчування Шевченкової правди?
Серед української молоді з’явилась «мода на Шевченка», каже народний депутат-опозиціонер Олесь Доній, який торік відновив Шевченківські читання біля пам’ятника Кобзареві. За словами Донія, у 1960-і роки з таких читань починався рух шістдесятництва. Доній вважає постать Шевченка не просто поетом, а батьком українського духу.
«Шевченко – це вже символ, він більше ніж поет: найбільше, чого боялись і бояться опоненти української державності, то це того, що Кобзар підштовхує до діяльності, до активних дій», – зазначив Доній у розмові з Радіо Свобода.
«Великим німим» сучасної України називає Тараса Шевченка експерт Інституту україністики Олександр Хоменко. Він вважає, що українські можновладці та політики свідомо замовчують ту правду, яку поет ніс українському народові.
«Шевченка вшановує влада на «джипах» і «мерседесах», Шевченка вшановує опозиція на тих же «джипах» і «мерседесах». Про нього говорять чиновники і не чиновники. У цьому потоці слів забувається, що в сучасній Україні Шевченко перетворюється на «Великого німого»: Тарас Шевченко і сучасна Україна в усіх її форматах – це речі абсолютно несумісні, – зауважує Хоменко. – Шевченко був і залишається голосом української правди, тим часом як сучасна Україна збудована на брехні».
Коли сам Шевченко почне говорити своїми поезіями, в Україну прийде правда, упевнений Олександр Хоменко. Як і раніше, Шевченко залишається совістю України, каже експерт.
Влада обіцяє гучні святкування 200-річчя Шевченка
Тим часом, Президент України Віктор Янукович офіційно не святкував 199-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка, натомість він пообіцяв масштабне відзначення Шевченкового ювілею у березні наступного року. 200-річчя від дня народження Кобзаря Президент Янукович пропонує святкувати спільно з росіянами. Президент Російської Федерації Володимир Путін ідею підтримав.
Народний депутат, член Партії регіонів Вадим Колесніченко пропозицію спільного вшанування Шевченка пояснює тим, що Тарас Шевченко писав і українською, і російською мовами, а відтак, він близький обом народам.
У розмові з Радіо Свобода Колесніченко також зауважив: «Це дуже актуальний письменник, його роботи актуальні. Але, як на мою думку, коли ідеться про становлення української мови, українського мистецтва, то Іван Франко зробив більш вагомий внесок. Але якщо щодо цього ухвалено рішення по Шевченку, будемо погоджуватися з громадською думкою».
Академік Іван Дзюба, закликаючи українців любити Україну так, як її любив Тарас Шевченко, зазначає, що доки точаться дискусії довкола Кобзаря, доти він залишатиметься з українцями, нашим сучасником.
Правозахисник, публіцист Євген Сверстюк називає Тараса Шевченка глибоко національним поетом, і водночас – митцем та мислителем вселюдського виміру. Особливо актуальним Шевченко є у періоди громадського напруження, соціальних негараздів, кричущої несправедливості, каже Сверстюк.
«Шевченко у радянські часи був дуже добрим для совєтів, щоб називати його іменем вулиці, театри і школи. Але, водночас, Шевченко був дуже незручним, щоб читати його твори. Це насамперед стосується тих Шевченкових творів, у яких однозначно розставлені акценти. Таким же ставлення до Шевченка залишилось донині», – відзначив Сверстюк у розмові з Радіо Свобода.
Нинішні спроби вшанувати Великого Кобзаря Сверстюк називає «офіційним фарисейством», адже для людей антиукраїнського й антидемократичного духу Шевченко був ворожим і ворожим залишається донині.
Можновладці, чиновники, політики – вони можуть вшановувати його чисто декоративно, але це профанаціяЄвген Сверстюк
«Можновладці, чиновники, політики – вони можуть вшановувати його чисто декоративно, але це профанація. Шевченкова спадщина досі їх лякає», – зазначив Сверстюк.
Сучасні українці усе частіше звертаються до тих творів Тараса Шевченка, які поет присвячує звільненню народів від панства, тобто, висуває ідеї демократичного облаштування. Так вважає вчений і публіцист Вадим Скуратівський. За його словами, Шевченко-демократ насамперед цікавить молодь.
Ідеться про таку фундаментальну особливість Шевченкового світу, як його демократизм у найточнішому, я би сказав, у дистильованому виглядіВадим Скуратівський
«Ідеться про таку фундаментальну особливість Шевченкового світу, як його демократизм у найточнішому, я би сказав, у дистильованому вигляді. Ми звикли до слова «демократія», і водночас забуваємо, що є в основі цього слова. А в основі цього слова – життєдіяльність трудящої людини. Ця людина має право на те чи інше самовиявлення – політичне, інтелектуальне, особистісне тощо, – зазначає Скуратівський. – Тож рано чи пізно, але мав з’явитися дивовижний чоловік, який оці життєтворчі зусилля мільйонів людей мав перетворити на літературу».
Власне, Шевченко не просто перетворив життя демосу на твори літератури, він узагальнив народні устремління й сподівання, зауважує Скуратівський, коментуючи для Радіо Свобода питання актуальності Шевченкової творчості.
Ми шануємо західні літератури, російську, але там ми не знаємо жодного персонажа, який на повну силу походив би з народу, знизу!Вадим Скуратівський
«Ми шануємо західні літератури, класичну російську літературу, але там ми не знаємо жодного персонажа, який на повну силу походив би з народу, знизу! Саме тому дивовижна обдарованість Тараса Шевченка абсолютно збігається з тим, що було внизу, і водночас усе це спрямоване на самоздійснення людини, на розумних християнських началах. Себто, це демократія у найточнішому розумінні цього слова», – стверджує Скуратівський.
Скуратівський відзначає, що демократ Тарас Шевченко – загроза для багатьох представників української влади. Не менш небезпечний Шевченко для сучасної влади Росії, яка стоїть на шляху відновлення імперії, перш за все за рахунок повернення на свою орбіту України, зазначає експерт.
«Мода на Шевченка» чи замовчування Шевченкової правди?
Серед української молоді з’явилась «мода на Шевченка», каже народний депутат-опозиціонер Олесь Доній, який торік відновив Шевченківські читання біля пам’ятника Кобзареві. За словами Донія, у 1960-і роки з таких читань починався рух шістдесятництва. Доній вважає постать Шевченка не просто поетом, а батьком українського духу.
Найбільше, чого боялись і бояться опоненти української державності, то це того, що Кобзар підштовхує до діяльності, до активних дій»Олесь Доній
«Шевченко – це вже символ, він більше ніж поет: найбільше, чого боялись і бояться опоненти української державності, то це того, що Кобзар підштовхує до діяльності, до активних дій», – зазначив Доній у розмові з Радіо Свобода.
«Великим німим» сучасної України називає Тараса Шевченка експерт Інституту україністики Олександр Хоменко. Він вважає, що українські можновладці та політики свідомо замовчують ту правду, яку поет ніс українському народові.
Шевченко був і залишається голосом української правди, тим часом як сучасна Україна збудована на брехніОлександр Хоменко
«Шевченка вшановує влада на «джипах» і «мерседесах», Шевченка вшановує опозиція на тих же «джипах» і «мерседесах». Про нього говорять чиновники і не чиновники. У цьому потоці слів забувається, що в сучасній Україні Шевченко перетворюється на «Великого німого»: Тарас Шевченко і сучасна Україна в усіх її форматах – це речі абсолютно несумісні, – зауважує Хоменко. – Шевченко був і залишається голосом української правди, тим часом як сучасна Україна збудована на брехні».
Коли сам Шевченко почне говорити своїми поезіями, в Україну прийде правда, упевнений Олександр Хоменко. Як і раніше, Шевченко залишається совістю України, каже експерт.
Влада обіцяє гучні святкування 200-річчя Шевченка
Тим часом, Президент України Віктор Янукович офіційно не святкував 199-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка, натомість він пообіцяв масштабне відзначення Шевченкового ювілею у березні наступного року. 200-річчя від дня народження Кобзаря Президент Янукович пропонує святкувати спільно з росіянами. Президент Російської Федерації Володимир Путін ідею підтримав.
Народний депутат, член Партії регіонів Вадим Колесніченко пропозицію спільного вшанування Шевченка пояснює тим, що Тарас Шевченко писав і українською, і російською мовами, а відтак, він близький обом народам.
Це дуже актуальний письменник, його роботи актуальніВадим Колесніченко
У розмові з Радіо Свобода Колесніченко також зауважив: «Це дуже актуальний письменник, його роботи актуальні. Але, як на мою думку, коли ідеться про становлення української мови, українського мистецтва, то Іван Франко зробив більш вагомий внесок. Але якщо щодо цього ухвалено рішення по Шевченку, будемо погоджуватися з громадською думкою».
Академік Іван Дзюба, закликаючи українців любити Україну так, як її любив Тарас Шевченко, зазначає, що доки точаться дискусії довкола Кобзаря, доти він залишатиметься з українцями, нашим сучасником.