Київ – Цього року український мільярдер Віктор Пінчук вирішив віддати на благодійництво половину своїх статків – це нині майже два мільярди доларів. Проте таких філантропів серед українських багатіїв небагато. Загалом, за даними журналу Forbes, в Україні є вже 10 людей зі статками понад один мільярд доларів – і понад дві тисячі гривневих мільйонерів, про це минулого року інформувала Державна податкова служба України (нині Міністерство доходів і зборів). В основному багатії частково або підтримують проекти в медицині, або фінансують освітні проекти, або хтось вкладає у розвиток мистецтва. Проте дехто із самих мільйонерів стверджує, що українці все ще більше накопичують гроші й споживають, ніж віддають на соціальні проекти. Психологи пояснюють, що потребу віддавати суспільству потрібно виховати.
Перше місце, за даними Forbes, серед заможних в Україні, як і раніше, посідає Рінат Ахметов зі статками 15,4 мільярда доларів. Мільярдер уже багато років фінансує різноманітні благодійні проекти. У 2011-му загалом на благодійну допомогу він витратив понад 200 мільйонів гривень. Зокрема, він збирається стати спонсором бухарестського футбольного клубу «Динамо», проте найбільше переймається охороною здоров’я, останнім часом його Фонд бореться із сухотами.
Про благодійну допомогу хворим дітям заявив на останній підсумковій прес-конференції і Президент України Віктор Янукович. Лише в 2012 році на допомогу хворим дітям він перерахував понад 7 мільйонів гривень. Щоправда, набагато більші суми, згідно з численними журналістськими розслідуваннями, Президент витрачає на свою позаміську резиденцію в Межигір’ї.
«Українці є більше нацією, яка накопичує і яка споживає»
Мільйонерка та депутат від КПУ Оксана Калетник, статки якої журнал «Фокус» оцінив у 27,5 мільйонів доларів у минулому році, взагалі не вважає, що потрібно віддавати свої гроші на охорону здоров’я. «Охорона здоров’я – це важлива тема, але це більш глобальна проблема, і її треба вирішувати шляхом реформування», – зазначає вона.
Сама Оксана Калетник носить годинник з діамантами, наприклад, за 24 тисячі доларів і каже, що фінансує соціальні проекти, спрямовані на підтримку молодих бізнесменів.
«Я підтримую і є особисто донором благодійної фундації і громадської організації. Основними напрямами роботи є підтримка підприємницьких ініціатив активних верств населення, зокрема, молодь йде окремим порядком. Це дуже багато різних ініціатив, які пов’язані із розвитком програм просвітницької діяльності, яка зосереджена саме на тому, щоб люди навчалися бути самостійними і вели намагання все ж таки самостійно розвивати від ідеї до окремої самостійної справи. Це не тільки бізнес. Для цих фундацій це соціальні проекти, тому що кошти, які є донорськими коштами, і кошти, які отримуються під різні проекти як гранти, не мають завдання заробляти на цьому прибуток. Завдання кожного такого проекту – підняти голову, стати самостійним і почати заробляти на себе кошти», – сказала Оксана Калетник.
Пінчук один із небагатьох жертвує мільярди
Оксана Калетник переконує, що зараз «українці є більше нацією, яка накопичує і яка споживає, тому й немає в Україні соціальної відповідальності бізнесу». З таким твердженням погоджується соціальний психолог Олег Покальчук. Але це стосується не лише українців, а всіх людей без винятку, додає він.
«Соціальна відповідальність – це не інстинкт, з нею не народжуються, вона виховується внаслідок мотивацій суспільства. А оскільки у нас суспільство бідне, воно переважно створює мотивації жебрацтва щодо багатого: дай копієчку. Соціальна відповідальність – це партнерство, в якому є взаємні обов’язки, в тому числі у взаємній підтримці матеріальній. Тому справа не в тому, що це українці, і навіть не в тому, що це багаті люди, а в тому, що ми живемо в такому типі суспільства, в якому такі стосунки просто не розвинулися», – зауважив Олег Покальчук.
Натомість Віктор Пінчук демонструє своїми вчинками інакше. Він є другим найбагатшим українцем зі статками 3,8 мільярда доларів. Цього року він остаточно вирішив віддати половину усіх своїх статків на благодійництво, приєднавшись до Giving Pledge («Клятви дарування») – філантропічної ініціативи, заснованої Біллом Ґейтсом і Ворреном Баффетом у 2010 році. Віктор Пінчук досі, зокрема, розвивав мистецтво та допомагав разом із дружиною Оленою Франчук ВІЛ-інфікованим.
Клички витрачають гроші на дітей
А лідер партії УДАР Віталій Кличко разом із братом Володимиром допомагають, в першу чергу, дітям, і не лише в Україні. Станом на 2012 рік статки братів Кличків, за версією журналу «Фокус», становлять 57,3 мільйона доларів.
«Соціальний проектів ми робимо дуже багато. Ми підтримуємо багато фондів. Ми є представниками ЮНЕСКО в програмі освіти для бідних дітей. Подорожуємо по всьому світу. Збираємо гроші у людей, у підприємств і інвестуємо, будуємо школи по всьому світу – Бразилія, Нігерія, Марокко. Ми робимо такі ж проекти тут, в Україні. Ми відбудували більше ніж 100 спортивних майданчиків. У нас є стипендії для студентів, які обрали непопулярні професії: агроном, фізик, але вони важливі», – зауважує Віталій Кличко.
Тігіпко: треба створювати робочі місця
Депутат від фракції Партії регіонів Сергій Тігіпко, який цього року, за даними журналу Forbes, став також мільярдером, каже, що краще, ніж займатися благодійництвом, гроші потрібно інвестувати у створення нових робочих місць. Він вважає, що зараз дуже ефективними в Україні є сільське господарство і ІТ-бізнес.
«В ці два напрями, мені здається, сьогодні можна ефективно інвестувати. Всі люди, які мають відносно великі гроші, в першу чергу, повинні думати за робочі місця – це їхнє головне завдання. Вони повинні завжди пам’ятати найголовніше: ефективно вкладати гроші, щоб вони давали робочі місця. Для них основне – це робочі місця, тому що, крім них, цього ніхто краще не зробить. Із робочих місць платяться податки, самі робочі місця – уже благодійництво, тим більше, коли є високий рівень безробіття. Основне, все ж таки, це робочі місця. Те, що постійно ми спонсоруємо. Це при всьому тому завжди треба пам’ятати, що основне – це створити нові ефективні робочі місця, це найголовніше. В першу чергу нові робочі місця – заробітна платня, нормальні податки, це основна соціальна відповідальність», – наголошує Сергій Тігіпко.
Сам він також матеріально підтримує дружину в організації Одеського міжнародного кінофестивалю і зізнався, що потрохи збирає колекцію творів сучасних українських митців. Водночас він каже, що українські олігархи забагато витрачають на дуже великі будинки і купують багато автомобілів, багато земельних ділянок, яхт та літаків.
Наприклад, наприкінці минулого року син депутата з Партії регіонів Миколи Янковського не лише виклав 270 тисяч євро за діжку з вином і візит Саркозі, а й купив собі будинок за 22 мільйони доларів у Нью-Йорку, пише «Українська правда». А народний депутат-регіонал Олександр Онищенко зізнався «ТСН-Особливе», що купив столичний футбольний клуб «Арсенал» за 20 мільйонів доларів.
«Вони стають вже транснаціональними героями»
Проте це одні з небагатьох останнім часом повідомлень про дорогі покупки українських багатіїв. Уже кілька років, як українські багатії перестали витрачали гроші на дорогі квартири, машини чи навіть острови, каже редактор відділу «Бізнес» видання «Кореспондент» Олександр Пасховер. Останній випадок, каже він, це коли в 2011 році найбагатший українець Рінат Ахметов купив квартиру в британській столиці за 221,7 мільйона доларів.
«Вони, звісно, не їздять на велосипеді і не живуть у двокімнатній хрущовці… А такого, щоб вони скуповували Ніцу – це більше притаманне росіянам. Як мені колись Дмитро Кісельов сказав: мільйонери мріють стати мільярдерами, а мільярдери вже мріють їх врятувати і думають за свою репутацію. Вони стають вже транснаціональними героями, і це як мандат на їхній захист, що вони вже транснаціональні мільйонери. Але я не знаю, про що може мріяти Ахметов, про що може мріяти Пінчук, чого в них немає», – розповів експерт.
Крім того, Олександр Пасховер наголошує, що порівнювати витрати українських олігархів і європейських на соціальні проекти дуже складно. Оскільки Україна – бідна країна і в ній є багато проблем через відсутність соціального захисту. Тому і благодійність в Україні і за її межами відрізняється галузями. Якщо більшість благодійників в Україні допомагають хворим, то уявити Білла Ґейтса, який буде займатися підтримкою лікарень у своїй країні, неможливо. Хоча більшість своїх грошей фундація Білла і Мелінди Ґейтс витрачає саме на медичні проекти, зокрема, на подолання малярії в африканських країнах.
Тим часом минулого року Державна податкова служба України (нині Міністерство доходів і зборів) звітувала, що доходи в розмірі понад 1 мільйон гривень задекларували 2 тисячі 291 особа, це на 754 людини більше, ніж опопереднього року. І доки в Україні зростає кількість гривневих мільйонерів, головним джерелом інформації про багатіїв залишаються усілякі компромати зі сторінок таблоїдів, а також красиві історії про те, як можна з шиком витратити надмірні статки.
Перше місце, за даними Forbes, серед заможних в Україні, як і раніше, посідає Рінат Ахметов зі статками 15,4 мільярда доларів. Мільярдер уже багато років фінансує різноманітні благодійні проекти. У 2011-му загалом на благодійну допомогу він витратив понад 200 мільйонів гривень. Зокрема, він збирається стати спонсором бухарестського футбольного клубу «Динамо», проте найбільше переймається охороною здоров’я, останнім часом його Фонд бореться із сухотами.
Про благодійну допомогу хворим дітям заявив на останній підсумковій прес-конференції і Президент України Віктор Янукович. Лише в 2012 році на допомогу хворим дітям він перерахував понад 7 мільйонів гривень. Щоправда, набагато більші суми, згідно з численними журналістськими розслідуваннями, Президент витрачає на свою позаміську резиденцію в Межигір’ї.
«Українці є більше нацією, яка накопичує і яка споживає»
Мільйонерка та депутат від КПУ Оксана Калетник, статки якої журнал «Фокус» оцінив у 27,5 мільйонів доларів у минулому році, взагалі не вважає, що потрібно віддавати свої гроші на охорону здоров’я. «Охорона здоров’я – це важлива тема, але це більш глобальна проблема, і її треба вирішувати шляхом реформування», – зазначає вона.
Сама Оксана Калетник носить годинник з діамантами, наприклад, за 24 тисячі доларів і каже, що фінансує соціальні проекти, спрямовані на підтримку молодих бізнесменів.
Я підтримую і є особисто донором благодійної фундації і громадської організаціїОксана Калетник
«Я підтримую і є особисто донором благодійної фундації і громадської організації. Основними напрямами роботи є підтримка підприємницьких ініціатив активних верств населення, зокрема, молодь йде окремим порядком. Це дуже багато різних ініціатив, які пов’язані із розвитком програм просвітницької діяльності, яка зосереджена саме на тому, щоб люди навчалися бути самостійними і вели намагання все ж таки самостійно розвивати від ідеї до окремої самостійної справи. Це не тільки бізнес. Для цих фундацій це соціальні проекти, тому що кошти, які є донорськими коштами, і кошти, які отримуються під різні проекти як гранти, не мають завдання заробляти на цьому прибуток. Завдання кожного такого проекту – підняти голову, стати самостійним і почати заробляти на себе кошти», – сказала Оксана Калетник.
Пінчук один із небагатьох жертвує мільярди
Оксана Калетник переконує, що зараз «українці є більше нацією, яка накопичує і яка споживає, тому й немає в Україні соціальної відповідальності бізнесу». З таким твердженням погоджується соціальний психолог Олег Покальчук. Але це стосується не лише українців, а всіх людей без винятку, додає він.
Соціальна відповідальність – це не інстинкт, з нею не народжуються, вона виховується внаслідок мотивацій суспільстваОлег Покальчук
«Соціальна відповідальність – це не інстинкт, з нею не народжуються, вона виховується внаслідок мотивацій суспільства. А оскільки у нас суспільство бідне, воно переважно створює мотивації жебрацтва щодо багатого: дай копієчку. Соціальна відповідальність – це партнерство, в якому є взаємні обов’язки, в тому числі у взаємній підтримці матеріальній. Тому справа не в тому, що це українці, і навіть не в тому, що це багаті люди, а в тому, що ми живемо в такому типі суспільства, в якому такі стосунки просто не розвинулися», – зауважив Олег Покальчук.
Натомість Віктор Пінчук демонструє своїми вчинками інакше. Він є другим найбагатшим українцем зі статками 3,8 мільярда доларів. Цього року він остаточно вирішив віддати половину усіх своїх статків на благодійництво, приєднавшись до Giving Pledge («Клятви дарування») – філантропічної ініціативи, заснованої Біллом Ґейтсом і Ворреном Баффетом у 2010 році. Віктор Пінчук досі, зокрема, розвивав мистецтво та допомагав разом із дружиною Оленою Франчук ВІЛ-інфікованим.
Клички витрачають гроші на дітей
А лідер партії УДАР Віталій Кличко разом із братом Володимиром допомагають, в першу чергу, дітям, і не лише в Україні. Станом на 2012 рік статки братів Кличків, за версією журналу «Фокус», становлять 57,3 мільйона доларів.
У нас є стипендії для студентів, які обрали непопулярні професії: агроном, фізик, але вони важливіВіталій Кличко
«Соціальний проектів ми робимо дуже багато. Ми підтримуємо багато фондів. Ми є представниками ЮНЕСКО в програмі освіти для бідних дітей. Подорожуємо по всьому світу. Збираємо гроші у людей, у підприємств і інвестуємо, будуємо школи по всьому світу – Бразилія, Нігерія, Марокко. Ми робимо такі ж проекти тут, в Україні. Ми відбудували більше ніж 100 спортивних майданчиків. У нас є стипендії для студентів, які обрали непопулярні професії: агроном, фізик, але вони важливі», – зауважує Віталій Кличко.
Тігіпко: треба створювати робочі місця
Депутат від фракції Партії регіонів Сергій Тігіпко, який цього року, за даними журналу Forbes, став також мільярдером, каже, що краще, ніж займатися благодійництвом, гроші потрібно інвестувати у створення нових робочих місць. Він вважає, що зараз дуже ефективними в Україні є сільське господарство і ІТ-бізнес.
Із робочих місць платяться податки, самі робочі місця – уже благодійництвоСергій Тігіпко
Сам він також матеріально підтримує дружину в організації Одеського міжнародного кінофестивалю і зізнався, що потрохи збирає колекцію творів сучасних українських митців. Водночас він каже, що українські олігархи забагато витрачають на дуже великі будинки і купують багато автомобілів, багато земельних ділянок, яхт та літаків.
Наприклад, наприкінці минулого року син депутата з Партії регіонів Миколи Янковського не лише виклав 270 тисяч євро за діжку з вином і візит Саркозі, а й купив собі будинок за 22 мільйони доларів у Нью-Йорку, пише «Українська правда». А народний депутат-регіонал Олександр Онищенко зізнався «ТСН-Особливе», що купив столичний футбольний клуб «Арсенал» за 20 мільйонів доларів.
«Вони стають вже транснаціональними героями»
Проте це одні з небагатьох останнім часом повідомлень про дорогі покупки українських багатіїв. Уже кілька років, як українські багатії перестали витрачали гроші на дорогі квартири, машини чи навіть острови, каже редактор відділу «Бізнес» видання «Кореспондент» Олександр Пасховер. Останній випадок, каже він, це коли в 2011 році найбагатший українець Рінат Ахметов купив квартиру в британській столиці за 221,7 мільйона доларів.
«Вони, звісно, не їздять на велосипеді і не живуть у двокімнатній хрущовці… А такого, щоб вони скуповували Ніцу – це більше притаманне росіянам. Як мені колись Дмитро Кісельов сказав: мільйонери мріють стати мільярдерами, а мільярдери вже мріють їх врятувати і думають за свою репутацію. Вони стають вже транснаціональними героями, і це як мандат на їхній захист, що вони вже транснаціональні мільйонери. Але я не знаю, про що може мріяти Ахметов, про що може мріяти Пінчук, чого в них немає», – розповів експерт.
Крім того, Олександр Пасховер наголошує, що порівнювати витрати українських олігархів і європейських на соціальні проекти дуже складно. Оскільки Україна – бідна країна і в ній є багато проблем через відсутність соціального захисту. Тому і благодійність в Україні і за її межами відрізняється галузями. Якщо більшість благодійників в Україні допомагають хворим, то уявити Білла Ґейтса, який буде займатися підтримкою лікарень у своїй країні, неможливо. Хоча більшість своїх грошей фундація Білла і Мелінди Ґейтс витрачає саме на медичні проекти, зокрема, на подолання малярії в африканських країнах.
Тим часом минулого року Державна податкова служба України (нині Міністерство доходів і зборів) звітувала, що доходи в розмірі понад 1 мільйон гривень задекларували 2 тисячі 291 особа, це на 754 людини більше, ніж опопереднього року. І доки в Україні зростає кількість гривневих мільйонерів, головним джерелом інформації про багатіїв залишаються усілякі компромати зі сторінок таблоїдів, а також красиві історії про те, як можна з шиком витратити надмірні статки.