Харків – Пам’ятник Сталіну збирається встановити у Харкові громадська організація «Оплот». За словами головного «оплотівця», місцевого підприємця Євгена Жиліна, настав час відновити авторитет «вождя всіх народів» і показати, що «репресії – це не завжди погано». Ця ініціатива викликала обурення у тих, чиї родини пережили сталінській терор.
Євгенові Жиліну 37 років. Він виховувався у родині інженерів-конструкторів, працював у правоохоронних органах, тепер має власний бізнес, а серед його захоплень – бої без правил і підтримка ветеранів.
Жилін каже, що його надихають оповіді учасників Великої Вітчизняної війни. «За Сталіна. Ці люди кажуть: ми гинули за Сталіна. Ми йому вірили», – зауважує він.
Потерпілих від сталінських репресій Євген Жилін називає «опозиціонерами» й наголошує, що у кожної влади свої способи боротьби з тими, хто має альтернативну позицію.
«Репресії – це юридичний термін, що означає, що це не завжди є погано. Репресії – це просто покарання людини. Вони бувають законними і незаконними. Коли люди йшли на смерть за цю людину, то замислюєшся, чи має рацію Солженіцин? Чи не бреше Солженіцин? Коли дивишся на статистику, то немає цих мільйонів репресованих. Із 24-го року і по 53-й усього розстріляно 600 тисяч. Чи це багато за 30 років?» – обурюється молодий сталініст.
Репресований поет Чичибабін боявся, що можуть вирости нові сталіністи
Дружина репресованого харківського поета Бориса Чичибабіна – Лілія Чичибабіна-Карась – вважає, що «людина, яка має намір встановити пам’ятник Сталіну, зовсім позбавлена історичної пам’яті та совісті». Її чоловіка арештували ще студентом у 1946 році за вірш «Мать моя посадница». Стандартне звинувачення в антирадянській агітації призвело до 5 років ув’язнення. Він добре відчув, що таке сталінські тюрми і табір В’ятлаг, що в Кіровській області.
У роки «розвінчування культу особи Сталіна» Чичибабін на зустрічах із читачами зізнавався, що йому весь час сняться табірні вежі і що він боїться, що може вирости нове «бездуховне, не читаюче» покоління, яке вже буде нездатне зрозуміти, як це в мирний час гинути від голоду чи від кулі у в’язниці або таборі.
Пока во лжи неукротимы
сидят холеные, как ханы,
антисемитские кретины
и государственные хамы,
покуда взяточник заносчив
и волокитчик беспечален,
пока добычи ждет доносчик,–
не умер Сталин.
Це архівний запис пророчого вірша Бориса Чичибабіна, написаного ще 1959 року.
Жилін мріє викарбувати на монументі слова: «За Сталіна»
А у 2013 році харківський підприємець Євген Жилін хоче відкрити монумент Сталіну в день відзначення 70-річчя визволення Харкова від фашистів – 23 серпня. Він збирається оголосити «народний збір коштів для скульптурної композиції», де, крім Сталіна, буде ще й Зоя Космодем’янська, а сам монумент прикрашатиме напис: «За Сталіна».
На запитання: «Ви готові подивитися в очі людям, які пройшли ці табори, дітям, батьків яких розстріляли?», Жилін відповів: «Безумовно. Люди жили в країні, де був певний порядок боротьби з опозицією».
Сталінський «порядок», за оцінками дослідників, коштував Україні щонайменше 6 мільйонів голодних смертей, понад мільйон заарештованих, майже 3 мільйони депортованих.
Євгенові Жиліну 37 років. Він виховувався у родині інженерів-конструкторів, працював у правоохоронних органах, тепер має власний бізнес, а серед його захоплень – бої без правил і підтримка ветеранів.
Жилін каже, що його надихають оповіді учасників Великої Вітчизняної війни. «За Сталіна. Ці люди кажуть: ми гинули за Сталіна. Ми йому вірили», – зауважує він.
Потерпілих від сталінських репресій Євген Жилін називає «опозиціонерами» й наголошує, що у кожної влади свої способи боротьби з тими, хто має альтернативну позицію.
«Репресії – це юридичний термін, що означає, що це не завжди є погано. Репресії – це просто покарання людини. Вони бувають законними і незаконними. Коли люди йшли на смерть за цю людину, то замислюєшся, чи має рацію Солженіцин? Чи не бреше Солженіцин? Коли дивишся на статистику, то немає цих мільйонів репресованих. Із 24-го року і по 53-й усього розстріляно 600 тисяч. Чи це багато за 30 років?» – обурюється молодий сталініст.
Your browser doesn’t support HTML5
Репресований поет Чичибабін боявся, що можуть вирости нові сталіністи
Дружина репресованого харківського поета Бориса Чичибабіна – Лілія Чичибабіна-Карась – вважає, що «людина, яка має намір встановити пам’ятник Сталіну, зовсім позбавлена історичної пам’яті та совісті». Її чоловіка арештували ще студентом у 1946 році за вірш «Мать моя посадница». Стандартне звинувачення в антирадянській агітації призвело до 5 років ув’язнення. Він добре відчув, що таке сталінські тюрми і табір В’ятлаг, що в Кіровській області.
Your browser doesn’t support HTML5
Пока во лжи неукротимы
сидят холеные, как ханы,
антисемитские кретины
и государственные хамы,
покуда взяточник заносчив
и волокитчик беспечален,
пока добычи ждет доносчик,–
не умер Сталин.
Це архівний запис пророчого вірша Бориса Чичибабіна, написаного ще 1959 року.
Жилін мріє викарбувати на монументі слова: «За Сталіна»
А у 2013 році харківський підприємець Євген Жилін хоче відкрити монумент Сталіну в день відзначення 70-річчя визволення Харкова від фашистів – 23 серпня. Він збирається оголосити «народний збір коштів для скульптурної композиції», де, крім Сталіна, буде ще й Зоя Космодем’янська, а сам монумент прикрашатиме напис: «За Сталіна».
На запитання: «Ви готові подивитися в очі людям, які пройшли ці табори, дітям, батьків яких розстріляли?», Жилін відповів: «Безумовно. Люди жили в країні, де був певний порядок боротьби з опозицією».
Сталінський «порядок», за оцінками дослідників, коштував Україні щонайменше 6 мільйонів голодних смертей, понад мільйон заарештованих, майже 3 мільйони депортованих.