Рим – В апостольській столиці стартувала виборча кампанія напередодні конклаву – виборів нового глави Католицької церкви. У понеділок почалися загальні збори кардиналів, за підсумком яких мають оголосити дату конклаву. Під час цих зібрань кардинали-виборці обговорюють нагальні проблеми Церкви і розмірковують про гідну кандидатуру майбутнього понтифіка.
Нового папу Римського обиратимуть 115 кардиналів. Стільки ж їх було у 2005 році при обранні попереднього понтифіка Йозефа Ратцінґера. Але якщо вісім років тому ім’я Ратцінґера ще напередодні конклаву було у багатьох на устах, то цього разу помітного фаворита на вакантне святе місце немає.
Зранку на підході до ватиканських палаців зграї журналістів, оточивши деяких кардиналів-учасників зібрань, намагалися вичіпити бодай якусь інформацію про кандидатуру понтифіка. З якого континенту прибуде новий папа? Чи дійсно слід чекати на папу-неєвропейця?
Головне, щоб це була порядна і сильна особистість, а національність не має значення, зауважив італійський кардинал Джузеппе Версальді.
«Я не думаю, що буде якась дискримінація стосовно італійців. Ми збираємося добре обдумати все, будемо молитися і сподіваємося на вашу підтримку», – сказав кардинал Версальді.
Іспанський кардинал Карлос Аміґо Вальєхо зазначив: «Церква повністю прийме будь-якого священика, будь-якого християнина, котрий буде обраний папою. Бо я вважаю, це наша велика цінність приймати усіх, адже у християнському світі не має значення, якого кольору у тебе шкіра».
Важкий тягар місії
На нового понтифіка вже покладають надважке завдання: владнати внутрішні негаразди Церкви, підняти її престиж, затьмарений міжусобицями та сексуальними скандалами, і разом з цим гідно виконувати християнську геополітичну місію.
При неформальних розмовах найбільш очікуваною називають реформу Римської курії – центрального апарату влади Римо-католицької церкви. Керівний орган Ватикану останніми роками потопав у скандалах, пов’язаних із корупцією, непрозорим фінансуванням та кар’єризмом. Це, до речі, і стало однією з причин відставки папи Ратцінґера, котрий офіційно зрікся Святого престолу «через стан здоров’я». З метою повної реорганізації владного апарату церкви подейкують про можливу кандидатуру папи-неєвропейця.
В очікуванні затяжного конклаву
Оскільки попередній глава Католицької церкви порушив табу довічного понтифікату і залишив престол при житті за нестачею сил і здоров’я, то в католицьких колах побоюються наступного понтифікату на визначений термін. У цьому контексті фаворитами можуть стати кандидати відносно молодого віку.
Важко передбачити, скільки триватимуть підготовчі зібрання кардиналів і коли відчиняться двері Сикстинської капели для конклаву. Кажуть про ймовірну дату 11 березня – рівно через місяць після революційної відставки Бенедикта XVI. 2005 року Йозефа Ратцінґера обрали за півтора дня. Цього разу прогнозують конклав триваліший.
Почесний папа Бенедикт XVI не залишив побажань щодо кандидатури свого наступника. Але перед тим, як сховатися від світу, він неодноразово висловлював побажання, щоб конклав дивився за межі ватиканських мурів, за межі Римськї курії, яку він сам так і не спромігся впорядкувати.
Нового папу Римського обиратимуть 115 кардиналів. Стільки ж їх було у 2005 році при обранні попереднього понтифіка Йозефа Ратцінґера. Але якщо вісім років тому ім’я Ратцінґера ще напередодні конклаву було у багатьох на устах, то цього разу помітного фаворита на вакантне святе місце немає.
Зранку на підході до ватиканських палаців зграї журналістів, оточивши деяких кардиналів-учасників зібрань, намагалися вичіпити бодай якусь інформацію про кандидатуру понтифіка. З якого континенту прибуде новий папа? Чи дійсно слід чекати на папу-неєвропейця?
Головне, щоб це була порядна і сильна особистість, а національність не має значення, зауважив італійський кардинал Джузеппе Версальді.
«Я не думаю, що буде якась дискримінація стосовно італійців. Ми збираємося добре обдумати все, будемо молитися і сподіваємося на вашу підтримку», – сказав кардинал Версальді.
Іспанський кардинал Карлос Аміґо Вальєхо зазначив: «Церква повністю прийме будь-якого священика, будь-якого християнина, котрий буде обраний папою. Бо я вважаю, це наша велика цінність приймати усіх, адже у християнському світі не має значення, якого кольору у тебе шкіра».
Важкий тягар місії
На нового понтифіка вже покладають надважке завдання: владнати внутрішні негаразди Церкви, підняти її престиж, затьмарений міжусобицями та сексуальними скандалами, і разом з цим гідно виконувати християнську геополітичну місію.
При неформальних розмовах найбільш очікуваною називають реформу Римської курії – центрального апарату влади Римо-католицької церкви. Керівний орган Ватикану останніми роками потопав у скандалах, пов’язаних із корупцією, непрозорим фінансуванням та кар’єризмом. Це, до речі, і стало однією з причин відставки папи Ратцінґера, котрий офіційно зрікся Святого престолу «через стан здоров’я». З метою повної реорганізації владного апарату церкви подейкують про можливу кандидатуру папи-неєвропейця.
В очікуванні затяжного конклаву
Оскільки попередній глава Католицької церкви порушив табу довічного понтифікату і залишив престол при житті за нестачею сил і здоров’я, то в католицьких колах побоюються наступного понтифікату на визначений термін. У цьому контексті фаворитами можуть стати кандидати відносно молодого віку.
Важко передбачити, скільки триватимуть підготовчі зібрання кардиналів і коли відчиняться двері Сикстинської капели для конклаву. Кажуть про ймовірну дату 11 березня – рівно через місяць після революційної відставки Бенедикта XVI. 2005 року Йозефа Ратцінґера обрали за півтора дня. Цього разу прогнозують конклав триваліший.
Почесний папа Бенедикт XVI не залишив побажань щодо кандидатури свого наступника. Але перед тим, як сховатися від світу, він неодноразово висловлював побажання, щоб конклав дивився за межі ватиканських мурів, за межі Римськї курії, яку він сам так і не спромігся впорядкувати.