Китай та Індія наприкінці лютого оголосили свої космічні плани. Обидві країни неабияк цікавляться Місяцем, водночас Пекін найближчими роками все-таки більше перейматиметься створенням власної космічної станції, а Індія плануватиме марсіанську місію. Цього тижня наука також обговорює «термін придатності» мозкових клітин.
Влітку цього року Китай здійснить черговий пілотований політ у космос. Про такі плани оголосила державна інформагенція «Сіньхуа». Троє астронавтів вирушать на експериментальний космічний модуль – це, як пише Reuters, буде завершальним етапом на шляху Китаю до зведення своєї космічної станції.
Такі амбітні плани Пекіна пояснюють його прагненням стати в один ряд із Росією і США – нині лише ці дві країни мають свої власні космічні станції. У червні минулого року Китай вперше відрядив у космос жінку: разом із двома своїми напарниками-чоловіками, майор ВПС Лю Ян успішно зістикувала свій космічний корабель «Шеньчжоу-9» із орбітальним модулем «Тяньґун-1».
Цього літа у космос вирушить вже «Шеньчжоу-10». Він також зістикується з китайським орбітальним модулем: сама ця процедура стикування є важливою з огляду на бажання Пекіна мати належні технічні навички для запуску своєї космічної лабораторії.
Китай втілює свої космічні плани на тлі скорочення Сполученими Штатами видатків на космічні місії. З 2003 року це вп’яте космічні астронавти здійснять у космос пілотований політ. Китай, окрім того, планує у близькому майбутньому висадити на Місяць людину і – ймовірно, вже в рамках іншої місії – ровер, який досліджуватиме поверхню супутника Землі.
Індія придивляється до Марса
Індія тим часом оголосила про плани вже цього року запустити свою власну марсіанську місію. «На 2013 рік заплановано кілька космічних місій, зокрема першу місію Індії на Марс та запуск першого навігаційного супутника», – заявив під час виступу в парламенті президент Пранаб Мукхерджі.
У жовтні індійці планують розпочати виведення на орбіту Червоної планети супутника. Це здійснюватимуть за допомогою космічного корабля, який також сконструюють в Індії. Його політ на Марс триватиме орієнтовно 9 місяців. Коштуватиме проект 83 мільйони доларів.
«Місія готова до старту», – цитує Reuters Девіпрасада Карніка з Індійської космічної дослідницької організації (ISRO).
Тим часом космічні наміри уряду критикує громадськість: індійці не задоволені тим, що держава переймається чимось, що більше скидається на фантастику, замість вирішення інфраструктурних проблем. Наприклад, різні регіони Індії час від часу потерпають від перебоїв електроенергії: влітку минулого року жителі півночі країни кілька днів просиділи без світла (мова при цьому йде про сотні мільйонів людей).
Як і Китай, Індія також має намір освоювати Місяць: у 2014 році індійці хочуть відрядити туди роботизований ровер. Інтерес до Місяця в Індії не випадковий – країна вже має у цій сфері певні успіхи: 5 років тому індійський супутник знайшов на Місяці сліди існування води.
Клітини мозку живучіші за сам організм
Вчені з’ясували, що мозкові клітини можуть жити щонайменше вдвічі довше, ніж організм, у якому вони функціонують. Нейробіологи, які цього тижня опублікували підсумки свого відкриття, розповідають про приклад мишей, чиї нейрони імплантували щурам (останні живуть вдвічі довше за перших). У новій «оселі» мозкові клітини функціонували так само, як і до пересадки, причому робота їх тривала безперебійно аж до старості цих самих піддослідних щурів.
Дослідники розповідають: навіть після смерті щурів нейрони продовжували жити. Тож якщо їх підсадити тваринам, які живуть ще довше, то нейрони, ймовірно, проживуть іще більше.
Видання Live Science називає висновки нейробіологів «хорошими новинами для ентузіастів, які працюють над збільшенням тривалості життя».
«Фактично ваші нейрони не мають фіксованої тривалості життя», – стверджує співавтор дослідження доктор Лоренцо Маґрассі з італійського Університету Павії.
Висновки дослідження, проведеного на мишах і щурах, часто проектують на людину: в організмі цих гризунів і людини є чимало спільного (наприклад, дуже схожий набір генів).
Влітку цього року Китай здійснить черговий пілотований політ у космос. Про такі плани оголосила державна інформагенція «Сіньхуа». Троє астронавтів вирушать на експериментальний космічний модуль – це, як пише Reuters, буде завершальним етапом на шляху Китаю до зведення своєї космічної станції.
Такі амбітні плани Пекіна пояснюють його прагненням стати в один ряд із Росією і США – нині лише ці дві країни мають свої власні космічні станції. У червні минулого року Китай вперше відрядив у космос жінку: разом із двома своїми напарниками-чоловіками, майор ВПС Лю Ян успішно зістикувала свій космічний корабель «Шеньчжоу-9» із орбітальним модулем «Тяньґун-1».
Цього літа у космос вирушить вже «Шеньчжоу-10». Він також зістикується з китайським орбітальним модулем: сама ця процедура стикування є важливою з огляду на бажання Пекіна мати належні технічні навички для запуску своєї космічної лабораторії.
Китай втілює свої космічні плани на тлі скорочення Сполученими Штатами видатків на космічні місії. З 2003 року це вп’яте космічні астронавти здійснять у космос пілотований політ. Китай, окрім того, планує у близькому майбутньому висадити на Місяць людину і – ймовірно, вже в рамках іншої місії – ровер, який досліджуватиме поверхню супутника Землі.
Індія придивляється до Марса
Індія тим часом оголосила про плани вже цього року запустити свою власну марсіанську місію. «На 2013 рік заплановано кілька космічних місій, зокрема першу місію Індії на Марс та запуск першого навігаційного супутника», – заявив під час виступу в парламенті президент Пранаб Мукхерджі.
У жовтні індійці планують розпочати виведення на орбіту Червоної планети супутника. Це здійснюватимуть за допомогою космічного корабля, який також сконструюють в Індії. Його політ на Марс триватиме орієнтовно 9 місяців. Коштуватиме проект 83 мільйони доларів.
«Місія готова до старту», – цитує Reuters Девіпрасада Карніка з Індійської космічної дослідницької організації (ISRO).
Тим часом космічні наміри уряду критикує громадськість: індійці не задоволені тим, що держава переймається чимось, що більше скидається на фантастику, замість вирішення інфраструктурних проблем. Наприклад, різні регіони Індії час від часу потерпають від перебоїв електроенергії: влітку минулого року жителі півночі країни кілька днів просиділи без світла (мова при цьому йде про сотні мільйонів людей).
Як і Китай, Індія також має намір освоювати Місяць: у 2014 році індійці хочуть відрядити туди роботизований ровер. Інтерес до Місяця в Індії не випадковий – країна вже має у цій сфері певні успіхи: 5 років тому індійський супутник знайшов на Місяці сліди існування води.
Клітини мозку живучіші за сам організм
Вчені з’ясували, що мозкові клітини можуть жити щонайменше вдвічі довше, ніж організм, у якому вони функціонують. Нейробіологи, які цього тижня опублікували підсумки свого відкриття, розповідають про приклад мишей, чиї нейрони імплантували щурам (останні живуть вдвічі довше за перших). У новій «оселі» мозкові клітини функціонували так само, як і до пересадки, причому робота їх тривала безперебійно аж до старості цих самих піддослідних щурів.
Дослідники розповідають: навіть після смерті щурів нейрони продовжували жити. Тож якщо їх підсадити тваринам, які живуть ще довше, то нейрони, ймовірно, проживуть іще більше.
Видання Live Science називає висновки нейробіологів «хорошими новинами для ентузіастів, які працюють над збільшенням тривалості життя».
«Фактично ваші нейрони не мають фіксованої тривалості життя», – стверджує співавтор дослідження доктор Лоренцо Маґрассі з італійського Університету Павії.
Висновки дослідження, проведеного на мишах і щурах, часто проектують на людину: в організмі цих гризунів і людини є чимало спільного (наприклад, дуже схожий набір генів).