Кіровоград – Кіровоградські радіостанції переважно продовжують мовити українською після ухвалення мовного закону Ківалова-Колесніченка. Лише олександрійська ФМ-станція «Радіо великих доріг»поновила свою ліцензію, з урахуванням норми цього закону, й зробила 15% свого продукту російськомовним.
На Кіровоградщині не поспішають поновлювати ліцензійні документи. Всього в області діє 6 телекомпаній і 7 FM-радіостанцій. За офіційним моніторингом представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, майже всі вони ведуть мовлення винятково українською.
«Лише одна FM-радіостанція, яка здійснює мовлення в Олександрії, звернулась до Національної ради з проханням переоформити ліцензію з урахуванням вимог нового мовного законодавства. Обласна телерадіокомпанія має одного російськомовного ведучого. Такий незначний обсяг», – констатує представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення у Кіровоградській області Любов Бакаленко.
Рекламодавці вимагають російської?
«Радіо великих доріг» в місті Олександрії поновило свою ліцензію і офіційно це єдине на Кіровоградщині радіо, на якому є певна частка російськомовної продукції – а саме 15%. Тут кажуть: новий закон вирішив питання, що стосуються мовних вимог з боку багатьох рекламодавців.
«Були випадки, коли рекламодавець приніс рекламу, записану особисто. Особистий вірш, який він написав російською. Дівчина, яка вела новинний блок і частину програм прописувала українською, пішла в декрет. На її місце прийшла людина, яка добре володіє російською, а українською – ні. Я вважаю: якщо українська, то якісна», – пояснює директор «Радіо великих доріг» Любов Мороз.
Те, що Кіровоградщина російськомовна, – невиправданий стереотип
Чи задовольняє мовна політика місцевих ЗМІ слухачів і глядачів та як вони ставляться до імовірності, що кількість російської збільшиться, про це ми запитали у пересічних кіровоградців.
Your browser doesn’t support HTML5
Мовна політика Кіровоградщини – реакція громадян
Експерти наголошують: те, що Кіровоградщину вважають російськомовною, – невиправданий стереотип.
«Оці всі села. І болгарські, і Грузьке, і молдавські, і всі – вони практично всі говорять українською мовою. Перепис населення 2001 року показав, що 70% населення області рідною мовою визнає українську. І це незважаючи на те, що русифіковані чотири міста обласного підпорядкування», – зазначає відомий кіровоградський краєзнавець Юрій Матівос.
Те, що кіровоградські ЗМІ не кинулися переоформлювати ліцензії в гонитві за російськомовними хвилинами ефіру та й взагалі затишшя у мовному питанні політолог Руслан Стадніченко пояснює тим, що законодавчі зміни не зачепили реальних інтересів і проблем. Він прогнозує, що суттєвих змін та спекуляцій варто чекати ближче до чергових виборів.
«Багато буде залежати від громадянської свідомості і позиції кожного громадянина, журналіста. Оскільки я впевнений, що редакційна політика буде виходити за межі такого легального поля», – зауважує політолог. І додає: поки ж мовні загострення у законодавстві будуть згладжуватися самою громадою.
Фактично «закон Ківалова-Колесніченка» нібито функціонуватиме, а люди житимуть по-своєму, прогнозують фахівці.
