Рига – Понад рік тому у Латвії відбувся референдум з приводу надання російській мові статусу державної. Тоді латвійці більшістю голосів висловилися за одну державну мову – латиську. Але майже чверть латвійських громадян проголосувала за російську мову як другу державну. Це сприяло тому, що у Латвії проблемам інтеграції суспільства почали приділяти більшу увагу. Зокрема, латиські та російські родини обмінюються на певний час дітьми.
На різноманітні проекти, спрямовані на об’єднання латвійського суспільства, уряд в минулому році виділив 1 мільйон 800 тисяч доларів, у цьому – понад два мільйони доларів.
Щоб сприяти інтеграції російськомовного населення в латвійське суспільство, у країні проводять інтенсивні курси латиської мови, реалізована програма обміну дітей латиських родин із родинами національних меншин, зроблена спроба примирення ветеранів, які воювали по різні сторони у Другій світовій війні, здійснюють інші проекти.
Курси латиської мови користувалися попитом
Міністр культури Латвії Жанета Яунземе-Ґреде вважає, що успішним було проведення безкоштовних курсів вивчення латиської мови.
«Були здійснені інтенсивні курси латиської мови в Латгале, Ризі та інших регіонах. Загалом їх відвідало майже 1900 осіб. І в програму оволодіння латиською мовою слід ще й ще вкладати державні кошти», – зазначила міністр культури.
У програми обміну дітей є прихильники і критики
Цікавим, на думку аналітиків, став проект обміну учнями між латиськими та російськомовними сім’ями. В рамках цього проекту учні 5–7 класів шість днів жили в іншій сім’ї й ходили в іншу школу.
Автор ідеї, педагог Ілзе Логіна вважає, що це дозволило дітям зменшити стереотипи щодо представників інших національностей, покращити знання мови.
«Окремі діти з російських шкіл кажуть, що вони позбавилися акценту, бо чули щодня, як вірно треба розмовляти латиською мовою. Також одна мама з Ікшкільської середньої школи зазначила, що вперше чула, як її дитина розмовляє російською мовою», – каже вчителька.
Однак у цієї ідеї є і критики. Депутат латвійського сейму Інна Друвієте каже, що мета полягає у сприянні тому, щоб у Латвії усі розмовляли латиською мовою. Для чого ж тоді вчити російську мову, зауважує депутат.
Після мовного референдуму в Латвії значну роль у політиці інтеграції відіграла Комісія сейму з об’єднання суспільства. Особливу увагу комісія на прохання президента Андріса Берзиньша приділяла можливостям примирення військових ветеранів.
Інтеграція не проводиться у кабінетах
Культуролог Денісс Хановс, коментуючи дії латвійського уряду, спрямовані на примирення суспільства, наголосив, що важливим здобутком є усвідомлення того, що інтеграційну політику не проводять в кабінетах. Вона має бути, по можливості, ближчою до людини та її повсякденного життя.
На минулорічному референдумі проти надання російські мові статусу державної проголосувало 74,8% виборців; за те, щоб російська мова була державною, висловилися 24,88% громадян Латвії.
На різноманітні проекти, спрямовані на об’єднання латвійського суспільства, уряд в минулому році виділив 1 мільйон 800 тисяч доларів, у цьому – понад два мільйони доларів.
Щоб сприяти інтеграції російськомовного населення в латвійське суспільство, у країні проводять інтенсивні курси латиської мови, реалізована програма обміну дітей латиських родин із родинами національних меншин, зроблена спроба примирення ветеранів, які воювали по різні сторони у Другій світовій війні, здійснюють інші проекти.
Курси латиської мови користувалися попитом
Міністр культури Латвії Жанета Яунземе-Ґреде вважає, що успішним було проведення безкоштовних курсів вивчення латиської мови.
«Були здійснені інтенсивні курси латиської мови в Латгале, Ризі та інших регіонах. Загалом їх відвідало майже 1900 осіб. І в програму оволодіння латиською мовою слід ще й ще вкладати державні кошти», – зазначила міністр культури.
У програми обміну дітей є прихильники і критики
Цікавим, на думку аналітиків, став проект обміну учнями між латиськими та російськомовними сім’ями. В рамках цього проекту учні 5–7 класів шість днів жили в іншій сім’ї й ходили в іншу школу.
Автор ідеї, педагог Ілзе Логіна вважає, що це дозволило дітям зменшити стереотипи щодо представників інших національностей, покращити знання мови.
«Окремі діти з російських шкіл кажуть, що вони позбавилися акценту, бо чули щодня, як вірно треба розмовляти латиською мовою. Також одна мама з Ікшкільської середньої школи зазначила, що вперше чула, як її дитина розмовляє російською мовою», – каже вчителька.
Однак у цієї ідеї є і критики. Депутат латвійського сейму Інна Друвієте каже, що мета полягає у сприянні тому, щоб у Латвії усі розмовляли латиською мовою. Для чого ж тоді вчити російську мову, зауважує депутат.
Після мовного референдуму в Латвії значну роль у політиці інтеграції відіграла Комісія сейму з об’єднання суспільства. Особливу увагу комісія на прохання президента Андріса Берзиньша приділяла можливостям примирення військових ветеранів.
Інтеграція не проводиться у кабінетах
Культуролог Денісс Хановс, коментуючи дії латвійського уряду, спрямовані на примирення суспільства, наголосив, що важливим здобутком є усвідомлення того, що інтеграційну політику не проводять в кабінетах. Вона має бути, по можливості, ближчою до людини та її повсякденного життя.
На минулорічному референдумі проти надання російські мові статусу державної проголосувало 74,8% виборців; за те, щоб російська мова була державною, висловилися 24,88% громадян Латвії.