Варшава – Татари – одна з невеликих етнічних меншин у Польщі. Проте її проблемами цікавляться й переймають найвищі посадові особи у державі. Керівництво країни вважає, що татарська культура доповнює і збагачує польську, тож підтримує її та пропагує. Завдяки цьому татарська спільнота Польщі переживає процес відродження.
85 років сповнилося Об’єднанню мусульман Польщі. Це найстарша і найбільша у Польщі організація, яка єднає сповідників ісламу. З цієї нагоди в палаці польського президента Броніслава Коморовського відбулася урочистість вручення державних нагород заслуженим діячам мусульманської спільноти Польщі.
Кістяк польських сповідників ісламу становлять татари, тож Коморовський передусім звернувся до них. Історик за фахом, він наголошує на позитивній ролі, яку польські татари відіграли в історії Польщі й відіграють сьогодні.
«Я дякую польським татарам, польським мусульманам, я бажаю вам успіхів у рамках процесу модернізації країни, в рамках участі в будові нової версії колишнього світу, який інтегрував той світ, що на схід від Польщі. Нова версія інтеграції – це світ Європи, яка об’єднується – Європейський Союз», – говорив Коморовський.
Татари хочуть пригадати забуту рідну мову
Муса Чагоровський, речник об’єднання мусульман Польщі, розповів Радіо Свобода, що Коморовський до татарської меншини ставиться з особливою симпатією. Раз, а то й двічі на рік польський президент зустрічається з представниками цієї меншини. Нещодавно голова польської держави узяв участь у відкритті пам’ятника Польському Татарину, спорудженому в Ґданську. Тоді Коморовський зазначив, що цей пам’ятник – це вияв польської вдячності для татарських сусідів за кілька сотень років їхньої вірної і героїчної служби Речі Посполитій. Національні татарські одиниці були в польському війську аж до Другої світової війни.
Чагоровський наголошує, що така прихильність найвищої польської влади до татар заслуговує на особливу увагу, адже татарська громада країни невелика – це приблизно 5 тисяч осіб. Усі вони – нащадки тих кримських і казанських татар, які оcелялися на території Польщі впродовж століть. Речник мусульманського об’єднання говорить про те, що польські татари відчувають підтримку як центральної польської влади, так і регіональної, особливо на Підляшші, де є найбільше скупчення татар.
«Президент неодноразово наголошував на своєму доброзичливому ставленні до татарської спільноти. Є така прихильність уряду та органів самоврядування. Багато наших ініціатив підтримує місцеве самоврядування, мер міста Білосток, воєвода. Ми беремо участь у різних наукових сесіях, культурних заходах, тож можна сказати, що сьогодні ми переживаємо відродження», – розповів Чагоровський.
На хвилі цього відродження татари Польщі починають вивчати рідну мову, яку вже втратили. Минулого року, за фінансового сприяння польської держави, у Білостоці організували навчання татарської мови у її казанській версії.
Муса Чагоровський каже, що навчання цього різновиду татарської мови у Польщі було легше організувати, тому що останніми роками в країну прибувають вихідці з російського Татарстану. Крім цього, каже він, саме на мові казанських татарів більше літератури, яка доступна для татар у Польщі. Невдовзі татарська меншина Польщі матиме свій підручник та розмовник мови предків.
За словами Чагоровського, держава всіляко підтримує культурні починання польських татар, фінансово підтримує татарські часописи, видання книжок чи, наприклад, проведення фестивалів татарської культури.
«Ми як татари є частиною культури Підляшшя»
Чим пояснити таке по-особливому приязне ставлення польської влади до цієї меншини?
Томаш Міськевич, муфтій польських мусульман, татарин за національністю, пояснює це так: «Наша культура мусульманська, татарська є тим позитивним додатком, яким Польща може пишатися – є татари, є мусульмани, вони мають свою культуру, та водночас шанують польську, вони відрізняються культурною ідентичністю, мають свою кухню, свою релігію – іслам, та вони дбають про добробут своєї країни».
Як польські татари погоджують свою мусульманську віру з європейськістю? Чи можна говорити про існування європейської, так би мовити, ліберальнішої версії ісламу? На це питання муфтій Польщі відповів: «Чи можна це назвати європейською версією ісламу? Я думаю, що це можна назвати практичним ісламом. Так, іслам є нашою релігією, але ми як громадяни даної країни, яка вже 600 років є нашою батьківщиною, працюємо в ім’я добробуту своєї країни».
Духовний лідер польських татар говорить, що культурна взаємодія між поляками й татарами взаємокорисна. Скажімо, регіон Підляшшя привабливий для туристів не в останню чергу тому, що тут є унікальні пам’ятки татарської архітектури.
«Є співпраця й на регіональному рівні, де татари співпрацюють з воєводством у туризмі, через свої представництва, тож наші відносини дуже добрі. Ми як татари, як мусульманська група, є частиною культури Підляшшя, культури Польщі, тож ця співпраця дуже добра», – зазначає муфтій.
«Наша історична колиска – Золота Орда, ми мусульмани, а наша батьківщина – Польща» – так муфтій польських мусульман Томаш Міськевич підсумував розмову з Радіо Свобода про самобутність польських татар.
85 років сповнилося Об’єднанню мусульман Польщі. Це найстарша і найбільша у Польщі організація, яка єднає сповідників ісламу. З цієї нагоди в палаці польського президента Броніслава Коморовського відбулася урочистість вручення державних нагород заслуженим діячам мусульманської спільноти Польщі.
Кістяк польських сповідників ісламу становлять татари, тож Коморовський передусім звернувся до них. Історик за фахом, він наголошує на позитивній ролі, яку польські татари відіграли в історії Польщі й відіграють сьогодні.
«Я дякую польським татарам, польським мусульманам, я бажаю вам успіхів у рамках процесу модернізації країни, в рамках участі в будові нової версії колишнього світу, який інтегрував той світ, що на схід від Польщі. Нова версія інтеграції – це світ Європи, яка об’єднується – Європейський Союз», – говорив Коморовський.
Татари хочуть пригадати забуту рідну мову
Муса Чагоровський, речник об’єднання мусульман Польщі, розповів Радіо Свобода, що Коморовський до татарської меншини ставиться з особливою симпатією. Раз, а то й двічі на рік польський президент зустрічається з представниками цієї меншини. Нещодавно голова польської держави узяв участь у відкритті пам’ятника Польському Татарину, спорудженому в Ґданську. Тоді Коморовський зазначив, що цей пам’ятник – це вияв польської вдячності для татарських сусідів за кілька сотень років їхньої вірної і героїчної служби Речі Посполитій. Національні татарські одиниці були в польському війську аж до Другої світової війни.
Чагоровський наголошує, що така прихильність найвищої польської влади до татар заслуговує на особливу увагу, адже татарська громада країни невелика – це приблизно 5 тисяч осіб. Усі вони – нащадки тих кримських і казанських татар, які оcелялися на території Польщі впродовж століть. Речник мусульманського об’єднання говорить про те, що польські татари відчувають підтримку як центральної польської влади, так і регіональної, особливо на Підляшші, де є найбільше скупчення татар.
«Президент неодноразово наголошував на своєму доброзичливому ставленні до татарської спільноти. Є така прихильність уряду та органів самоврядування. Багато наших ініціатив підтримує місцеве самоврядування, мер міста Білосток, воєвода. Ми беремо участь у різних наукових сесіях, культурних заходах, тож можна сказати, що сьогодні ми переживаємо відродження», – розповів Чагоровський.
На хвилі цього відродження татари Польщі починають вивчати рідну мову, яку вже втратили. Минулого року, за фінансового сприяння польської держави, у Білостоці організували навчання татарської мови у її казанській версії.
Муса Чагоровський каже, що навчання цього різновиду татарської мови у Польщі було легше організувати, тому що останніми роками в країну прибувають вихідці з російського Татарстану. Крім цього, каже він, саме на мові казанських татарів більше літератури, яка доступна для татар у Польщі. Невдовзі татарська меншина Польщі матиме свій підручник та розмовник мови предків.
За словами Чагоровського, держава всіляко підтримує культурні починання польських татар, фінансово підтримує татарські часописи, видання книжок чи, наприклад, проведення фестивалів татарської культури.
«Ми як татари є частиною культури Підляшшя»
Чим пояснити таке по-особливому приязне ставлення польської влади до цієї меншини?
Томаш Міськевич, муфтій польських мусульман, татарин за національністю, пояснює це так: «Наша культура мусульманська, татарська є тим позитивним додатком, яким Польща може пишатися – є татари, є мусульмани, вони мають свою культуру, та водночас шанують польську, вони відрізняються культурною ідентичністю, мають свою кухню, свою релігію – іслам, та вони дбають про добробут своєї країни».
Як польські татари погоджують свою мусульманську віру з європейськістю? Чи можна говорити про існування європейської, так би мовити, ліберальнішої версії ісламу? На це питання муфтій Польщі відповів: «Чи можна це назвати європейською версією ісламу? Я думаю, що це можна назвати практичним ісламом. Так, іслам є нашою релігією, але ми як громадяни даної країни, яка вже 600 років є нашою батьківщиною, працюємо в ім’я добробуту своєї країни».
Духовний лідер польських татар говорить, що культурна взаємодія між поляками й татарами взаємокорисна. Скажімо, регіон Підляшшя привабливий для туристів не в останню чергу тому, що тут є унікальні пам’ятки татарської архітектури.
«Є співпраця й на регіональному рівні, де татари співпрацюють з воєводством у туризмі, через свої представництва, тож наші відносини дуже добрі. Ми як татари, як мусульманська група, є частиною культури Підляшшя, культури Польщі, тож ця співпраця дуже добра», – зазначає муфтій.
«Наша історична колиска – Золота Орда, ми мусульмани, а наша батьківщина – Польща» – так муфтій польських мусульман Томаш Міськевич підсумував розмову з Радіо Свобода про самобутність польських татар.