Кіровоград – У дірявих кросівках на морозі тренується чемпіон України з легкої атлетики серед молоді кіровоградець Олександр Шелест. У Кіровограді немає жодного пристосованого для тренувань легкоатлетів приміщення, не доводиться говорити і про так зване «матеріальне забезпечення» спортсменів.
20-річний бігун на середні дистанції Олександр Шелест на торішньому чемпіонаті світу серед юніорів посів 28-е місце. На європейській першості він потрапив до чільної десятки. Однак у рідному Кіровограді йому все складніше тренуватися. Для цього бракує елементарного.
«У Кіровоградській області немає жодного легкоатлетичного стадіону, де можна було б займатися», – нарікає старший тренер бігуна Павло Армашов.
Лише двічі на тиждень підопічним Павла та Петра Армашових вдається позайматися в приміщенні. Його плюс в тому, що є дах і гумове покриття, хоч і набагато тонше за необхідне.
«Я можу там бігати, але ноги болять сильно через повороти», – пояснює чемпіон України з легкої атлетики серед молоді Олександр Шелест.
Стадіон небезпечний для здоров’я бігунів
Вуличний стадіон, на якому спортсмени найчастіше тренуються, зовсім не пристосований для легкої атлетики. Більше того, він навіть небезпечний для здоров’я бігунів, переконує тренер Петро Армашов.
«Коли спортсмен біжить по цьому покриттю, він може травмувати свої колінні суглоби, гомілковостопні суглоби, забити ноги. Йде навантаження на хребет, тому що йде фаза польоту», – зазначає тренер.
Ризик полягає ще й у тому, що спортсмени постійно переохолоджуються. Якщо організм дорослого атлета витримує незначний мінус, то молодшій групі тренування в холоді протипоказані.
«Діти постійно хворіють. Батьки скаржаться. Йдуть», – зауважує Петро Армашов.
Про те, що спортсменам ніде займатися, в обласному профільному управлінні знають, але допомогти у вирішенні проблеми не можуть, хоч нібито і намагалися.
«Сьогодні фінансовий стан галузі не дозволяє самостійно побудувати новий спортивний комплекс. Ми підготували ці питання і вносили їх на розгляд до держпрограми. Хоча б на умовах співфінансування. На жаль, не ухвалена держпрограма з розвитку спорту», – розводить руками начальник управління фізичної культури та спорту Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Колодяжний.
Є проблеми і з фінансуванням виїздів на змагання. Спортсменам оплачують тільки дорогу і забезпечують проживання. Ні про повноцінні збори, ні про посилене харчування під час зборів не йдеться. Олександр вже входить до дорослої збірної України, але зарплату йому ще не платять, тож навіть забезпечити себе самостійно йому теж неможливо.
«Дадуть трохи грошей, гривень 500. Кажуть: зробіть собі збір. Молодець, молодець. Та 28-й. Погано. Десятий в Європі? Ти нікуди не пройшов. Ми хотіли, щоб ти перший або другий був. А тренер говорить: що ви зробили для цього? Мені не дали ніяких грошей, щоб я підготувався до чемпіонату світу», – розповідає чемпіон України з легкої атлетики серед молоді Олександр Шелест.
Сьогодні Олександр у пошуках кращого забезпечення не готовий переїжджати і залишати тренера, домівку. Однак він не виключає і того, що після закінчення вишу йому доведеться піти зі спорту.
20-річний бігун на середні дистанції Олександр Шелест на торішньому чемпіонаті світу серед юніорів посів 28-е місце. На європейській першості він потрапив до чільної десятки. Однак у рідному Кіровограді йому все складніше тренуватися. Для цього бракує елементарного.
«У Кіровоградській області немає жодного легкоатлетичного стадіону, де можна було б займатися», – нарікає старший тренер бігуна Павло Армашов.
Лише двічі на тиждень підопічним Павла та Петра Армашових вдається позайматися в приміщенні. Його плюс в тому, що є дах і гумове покриття, хоч і набагато тонше за необхідне.
«Я можу там бігати, але ноги болять сильно через повороти», – пояснює чемпіон України з легкої атлетики серед молоді Олександр Шелест.
Стадіон небезпечний для здоров’я бігунів
Вуличний стадіон, на якому спортсмени найчастіше тренуються, зовсім не пристосований для легкої атлетики. Більше того, він навіть небезпечний для здоров’я бігунів, переконує тренер Петро Армашов.
«Коли спортсмен біжить по цьому покриттю, він може травмувати свої колінні суглоби, гомілковостопні суглоби, забити ноги. Йде навантаження на хребет, тому що йде фаза польоту», – зазначає тренер.
Ризик полягає ще й у тому, що спортсмени постійно переохолоджуються. Якщо організм дорослого атлета витримує незначний мінус, то молодшій групі тренування в холоді протипоказані.
«Діти постійно хворіють. Батьки скаржаться. Йдуть», – зауважує Петро Армашов.
Про те, що спортсменам ніде займатися, в обласному профільному управлінні знають, але допомогти у вирішенні проблеми не можуть, хоч нібито і намагалися.
«Сьогодні фінансовий стан галузі не дозволяє самостійно побудувати новий спортивний комплекс. Ми підготували ці питання і вносили їх на розгляд до держпрограми. Хоча б на умовах співфінансування. На жаль, не ухвалена держпрограма з розвитку спорту», – розводить руками начальник управління фізичної культури та спорту Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Колодяжний.
Є проблеми і з фінансуванням виїздів на змагання. Спортсменам оплачують тільки дорогу і забезпечують проживання. Ні про повноцінні збори, ні про посилене харчування під час зборів не йдеться. Олександр вже входить до дорослої збірної України, але зарплату йому ще не платять, тож навіть забезпечити себе самостійно йому теж неможливо.
«Дадуть трохи грошей, гривень 500. Кажуть: зробіть собі збір. Молодець, молодець. Та 28-й. Погано. Десятий в Європі? Ти нікуди не пройшов. Ми хотіли, щоб ти перший або другий був. А тренер говорить: що ви зробили для цього? Мені не дали ніяких грошей, щоб я підготувався до чемпіонату світу», – розповідає чемпіон України з легкої атлетики серед молоді Олександр Шелест.
Сьогодні Олександр у пошуках кращого забезпечення не готовий переїжджати і залишати тренера, домівку. Однак він не виключає і того, що після закінчення вишу йому доведеться піти зі спорту.