Рівне – Вже понад рік громада старовинного мікрорайону Рівного під назвою Басів Кут відстоює свої екологічні права наметовим пікетом на місці запланованого будівництва автозаправки. Мешканці будинків, котрі містяться в рекреаційній зоні, вважають, що міськрада не мала права ухвалювати рішення про будівництво. Влада вже готова поступитися, однак суд досі схилявся на бік забудовника.
Керівник ініціативної групи протестувальників, еколог Дарія Лико розповідає, що коли ще в 2003 році міськрада оголосила конкурс із надання в оренду земельної ділянки на вулиці Басівкутській під будівництво заправки, люди спочатку вирішили, що це чутки.
«Люди всі вражені. У зоні, де близько ґрунтові води, де водозбірний потічок з’єднує озеро Басів Кут, проходить під мостом і живить ріку Устя… Як можна взагалі в такому місці будувати автозаправку? Ми думали, що це жарт», – обурюється Дарія Лико.
Тож 27 січня 2012 року, коли люди зневірилися у тому, що їх почує влада, на місці запланованого будівництва виріс намет. Логіка учасників довготермінової акції виходить із сумного досвіду подібних будівельних історій.
«Бо якщо тільки вирита маленька ямка і закинутий туди бетон, то наші суди визначають, що це незавершене будівництво. Тож ми по периметру майданчика зайняли таку захисну «фронтову» лінію», – каже Дарія Лико.
Її сусідка, Ольга, також вважає, що автозаправній станції не місце в зоні садибних та блокованих житлових будинків. Вона зауважує, що проти цього об’єкту практично всі мешканці мікрорайону. Саме тому ось уже другий рік люди ні на мить не покидають спірну ділянку.
«Не пустили сюди важку техніку, депутати повалили паркан на знак протесту. Безліч судів вже було» – розповідає активістка.
Конкурс оголошували тричі
Адвокат Микола Бляшин, який нині відстоює позицію мешканців, розповідає, що спочатку конкурс провели з порушенням законодавства, тож рішенням міського суду він був скасований. Згодом міськрада оголосила конкурс вдруге, але він не відбувся. Після цього управління комунальною власністю міста Рівне втретє провело конкурс і визнало переможцем приватне підприємство «Агата».
Коли громада ознайомилася з документами тендеру, юристи знайшли в них чимало порушень. Зокрема, комісія не врахувала ні містобудівних обмежень стосовно садибної зони та захисту прибережної смуги, ні вдвічі меншої від встановленої законодавством площі ділянки під забудову, ні протипожежної відстані до мосту і будинків, каже Микола Бляшин. Тож іще влітку позаминулого року відбулися громадські слухання, де більше сотні мешканців Басового Кута висловилися проти будівництва.
«Я вважаю, що це показник активності громади, тому що Басів Кут – це невеличка частина міста, і понад сто людей – це достатньо велика кількість, – зазначає Бляшин. – Є ініціативна група людей, яка цілодобово ось уже більше року несе там чергування для того, щоб не допустити будівельну техніку. Я думаю, що це перший прецедент, коли безперервно стільки триває протест людей».
На судові засідання приходять іще більше громадян. «Ми доносимо свою позицію мирно й відкрито про те, що є ці порушення, і просимо органи влади побачити їх», – зауважує Микола Бляшин.
Виконком визнав рішення незаконним
Місцева влада досі стояла на тому, що місце під забудову виділене міськрадою попереднього скликання, тож нинішні депутати скасувати це рішення, мовляв, не можуть. Лід скрес лише минулого тижня, коли на вимогу городян у справу втрутилася міська прокуратура. Члени виконкому визнали незаконними результати конкурсу та рішення колишнього виконкому стосовно виділення землі приватному підприємству «Агата».
Міський голова Володимир Хомко висловив сподівання, що це допоможе мешканцям виграти судовий процес, який вони програли в суді першої інстанції. Нині люди готують апеляцію і продовжують по черзі зимувати в басівкутському наметі.
P.S. На Рівненщині не існує приватного підприємства «Агата». У Єдиному державному реєстрі України містяться дані про два приватних підприємства з такою назвою, зареєстровані в Івано-Франківську та Єнакієві. Перше перебуває в стані припинення господарської діяльності, друге ліквідоване понад рік тому. Хто насправді стоїть за спірним будівництвом, громаді не відомо.
Керівник ініціативної групи протестувальників, еколог Дарія Лико розповідає, що коли ще в 2003 році міськрада оголосила конкурс із надання в оренду земельної ділянки на вулиці Басівкутській під будівництво заправки, люди спочатку вирішили, що це чутки.
«Люди всі вражені. У зоні, де близько ґрунтові води, де водозбірний потічок з’єднує озеро Басів Кут, проходить під мостом і живить ріку Устя… Як можна взагалі в такому місці будувати автозаправку? Ми думали, що це жарт», – обурюється Дарія Лико.
Тож 27 січня 2012 року, коли люди зневірилися у тому, що їх почує влада, на місці запланованого будівництва виріс намет. Логіка учасників довготермінової акції виходить із сумного досвіду подібних будівельних історій.
«Бо якщо тільки вирита маленька ямка і закинутий туди бетон, то наші суди визначають, що це незавершене будівництво. Тож ми по периметру майданчика зайняли таку захисну «фронтову» лінію», – каже Дарія Лико.
Її сусідка, Ольга, також вважає, що автозаправній станції не місце в зоні садибних та блокованих житлових будинків. Вона зауважує, що проти цього об’єкту практично всі мешканці мікрорайону. Саме тому ось уже другий рік люди ні на мить не покидають спірну ділянку.
«Не пустили сюди важку техніку, депутати повалили паркан на знак протесту. Безліч судів вже було» – розповідає активістка.
Конкурс оголошували тричі
Адвокат Микола Бляшин, який нині відстоює позицію мешканців, розповідає, що спочатку конкурс провели з порушенням законодавства, тож рішенням міського суду він був скасований. Згодом міськрада оголосила конкурс вдруге, але він не відбувся. Після цього управління комунальною власністю міста Рівне втретє провело конкурс і визнало переможцем приватне підприємство «Агата».
Коли громада ознайомилася з документами тендеру, юристи знайшли в них чимало порушень. Зокрема, комісія не врахувала ні містобудівних обмежень стосовно садибної зони та захисту прибережної смуги, ні вдвічі меншої від встановленої законодавством площі ділянки під забудову, ні протипожежної відстані до мосту і будинків, каже Микола Бляшин. Тож іще влітку позаминулого року відбулися громадські слухання, де більше сотні мешканців Басового Кута висловилися проти будівництва.
«Я вважаю, що це показник активності громади, тому що Басів Кут – це невеличка частина міста, і понад сто людей – це достатньо велика кількість, – зазначає Бляшин. – Є ініціативна група людей, яка цілодобово ось уже більше року несе там чергування для того, щоб не допустити будівельну техніку. Я думаю, що це перший прецедент, коли безперервно стільки триває протест людей».
На судові засідання приходять іще більше громадян. «Ми доносимо свою позицію мирно й відкрито про те, що є ці порушення, і просимо органи влади побачити їх», – зауважує Микола Бляшин.
Виконком визнав рішення незаконним
Місцева влада досі стояла на тому, що місце під забудову виділене міськрадою попереднього скликання, тож нинішні депутати скасувати це рішення, мовляв, не можуть. Лід скрес лише минулого тижня, коли на вимогу городян у справу втрутилася міська прокуратура. Члени виконкому визнали незаконними результати конкурсу та рішення колишнього виконкому стосовно виділення землі приватному підприємству «Агата».
Міський голова Володимир Хомко висловив сподівання, що це допоможе мешканцям виграти судовий процес, який вони програли в суді першої інстанції. Нині люди готують апеляцію і продовжують по черзі зимувати в басівкутському наметі.
P.S. На Рівненщині не існує приватного підприємства «Агата». У Єдиному державному реєстрі України містяться дані про два приватних підприємства з такою назвою, зареєстровані в Івано-Франківську та Єнакієві. Перше перебуває в стані припинення господарської діяльності, друге ліквідоване понад рік тому. Хто насправді стоїть за спірним будівництвом, громаді не відомо.