В Україні – високий рівень цифрового піратства. Державні органи за це вибірково переслідують легальні організації замість шахрайських, а потім, самі ж державні структури довго та без проблем користуються неліцензійними програмами. Так Міжнародний альянс інтелектуальної власності описав ситуацію в країні. Ці характеристики вивели Україну на перше місце у списку головних порушників авторських прав у світі. Тепер уряд Сполучених Штатів має півтора місяця, щоб вирішити, чи позбавити країну митних пільг за те, що уряд ігнорує право інтелектуальної власності.
«Проблема захисту інтелектуальних прав в Україні стала систематичною. Це заважає залучати та утримувати інвестиції, в першу чергу у секторах з доданою вартістю виробництва, а саме – це галузі, де створюються нові робочі місця та проявляється інтелектуал країни», – сказав Голосу Америки президент Американської торговельної палати в Україні Хорхе Зукоскі. «На даному етапі це стосується не так створення відповідної законодавчої бази, це вже все написано і досить добре, проблема в тому, що не вистачає тих, хто слідкував би за дотриманням законів».
Перше місце у рейтингу порушників Україна отримала саме у цьому році, як сигнал того, що світова спільнота стежить, що після усіх попереджень, за останні два роки ситуація погіршилася, а держава цьому тільки сприяла. За словами Зукоскі, окрім прямої боротьби з піратством в Україні потрібно навчати користуватися ліцензійним продуктом та створювати середовище, де люди будуть зацікавлені купувати ліцензійне і самі будуть створювати щось нове, знаючи, що їх авторське право захищене, і вони отримають гроші за свою роботу.
«Без базових гарантій захисту, українці просто не будуть витрачати свій час, ресурси та зусилля на те, щоб розробляти нові цікаві речі, які принесуть користь суспільству і будуть використовуватися у всьому світі», – сказав Зукоскі.
Утім, однією з головних перепон такого середовища, де люди будуть купувати ліцензоване програмне забезпечення, українці називають ціну. Більшість тих, хто прийняв участь в опитуванні онлайн Української служби Голосу Америки вказали – це фінансово недоступно купувати ліцензійне.
У «Майкрософт Україна» говорять, що вартість неліцензійного програмного забезпечення, встановленого на комп’ютери в Україні, зросла більш ніж на 13 відсотків за рік і досягла рекордних 647 мільйонів доларів. Головна причина в тому, що все більше людей може собі дозволити комп’ютер, але тільки з піратськими програмами.
«Що стосується цінової політики, то ціни на програмне забезпечення в Україні нижчі, аніж, наприклад, в Європі чи США. Окрім того, ми проводили дослідження в Україні, яке виявило, що насправді для користувачів на першому місці стоїть не ціна програмного забезпечення, а його надійність», – сказав Голосу Америки керівник департаменту захисту прав інтелектуальної власності «Майкрософт Україна» Юрій Омельченко.
За переконанням голови Асоціації розвитку Інтернет-простору Віктора Левандовського, виживати на ринку не тільки українському, але й світовому, будуть ті компанії, які проявляють більшу гнучкість до умов життя в країні. Скажімо, якщо продукт коштує 50 доларів у Сполучених Штатах, то відповідна йому ціна в Україні повинна бути 50 гривень.
«Хороший приклад показали Епл Стор, де програму можна купити за 2-3 долари. Якщо вона хороша – компанія заробить свої мільйони. Відповідно, якби компанії хотіли, щоб їм платили – вони б прив’язували вартість до реалій ринку», – сказав Голосу Америки Левандовський.
Для того, щоб зменшити рівень піратства, свій вклад могла зробити і держава, вважає Левандовський. Це стосується не так насильницького контролю, як пільг для тих, хто хоче купити ліцензійне.
За рекомендацією Міжнародного альянсу інтелектуальної власності, Україна може офіційно закріпити статус цифрового пірата номер один, якщо її внесуть у Головний список нагляду (Priority Watch List). За словами аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдара Газізулліна, найгірше у цій ситуації навіть не те, що Сполучені Штати позбавлять країну митних пільг, а те, що це не дає національній ІТ-індустрії вийти з тіні.
«Велика частина ІТ сектору розвивається у тіні, вони не платять податків, а експорт складно простежити. Проблема поганого захисту інтелектуальної власності в Україні шкодить бізнесу загалом. Як результат – у людей немає зацікавленості відкрито працювати в Україні», – сказав Газізуллін Голосу Америки.
(Передрук з «Голосу Америки»)
«Проблема захисту інтелектуальних прав в Україні стала систематичною. Це заважає залучати та утримувати інвестиції, в першу чергу у секторах з доданою вартістю виробництва, а саме – це галузі, де створюються нові робочі місця та проявляється інтелектуал країни», – сказав Голосу Америки президент Американської торговельної палати в Україні Хорхе Зукоскі. «На даному етапі це стосується не так створення відповідної законодавчої бази, це вже все написано і досить добре, проблема в тому, що не вистачає тих, хто слідкував би за дотриманням законів».
Перше місце у рейтингу порушників Україна отримала саме у цьому році, як сигнал того, що світова спільнота стежить, що після усіх попереджень, за останні два роки ситуація погіршилася, а держава цьому тільки сприяла. За словами Зукоскі, окрім прямої боротьби з піратством в Україні потрібно навчати користуватися ліцензійним продуктом та створювати середовище, де люди будуть зацікавлені купувати ліцензійне і самі будуть створювати щось нове, знаючи, що їх авторське право захищене, і вони отримають гроші за свою роботу.
«Без базових гарантій захисту, українці просто не будуть витрачати свій час, ресурси та зусилля на те, щоб розробляти нові цікаві речі, які принесуть користь суспільству і будуть використовуватися у всьому світі», – сказав Зукоскі.
Утім, однією з головних перепон такого середовища, де люди будуть купувати ліцензоване програмне забезпечення, українці називають ціну. Більшість тих, хто прийняв участь в опитуванні онлайн Української служби Голосу Америки вказали – це фінансово недоступно купувати ліцензійне.
У «Майкрософт Україна» говорять, що вартість неліцензійного програмного забезпечення, встановленого на комп’ютери в Україні, зросла більш ніж на 13 відсотків за рік і досягла рекордних 647 мільйонів доларів. Головна причина в тому, що все більше людей може собі дозволити комп’ютер, але тільки з піратськими програмами.
«Що стосується цінової політики, то ціни на програмне забезпечення в Україні нижчі, аніж, наприклад, в Європі чи США. Окрім того, ми проводили дослідження в Україні, яке виявило, що насправді для користувачів на першому місці стоїть не ціна програмного забезпечення, а його надійність», – сказав Голосу Америки керівник департаменту захисту прав інтелектуальної власності «Майкрософт Україна» Юрій Омельченко.
За переконанням голови Асоціації розвитку Інтернет-простору Віктора Левандовського, виживати на ринку не тільки українському, але й світовому, будуть ті компанії, які проявляють більшу гнучкість до умов життя в країні. Скажімо, якщо продукт коштує 50 доларів у Сполучених Штатах, то відповідна йому ціна в Україні повинна бути 50 гривень.
«Хороший приклад показали Епл Стор, де програму можна купити за 2-3 долари. Якщо вона хороша – компанія заробить свої мільйони. Відповідно, якби компанії хотіли, щоб їм платили – вони б прив’язували вартість до реалій ринку», – сказав Голосу Америки Левандовський.
Для того, щоб зменшити рівень піратства, свій вклад могла зробити і держава, вважає Левандовський. Це стосується не так насильницького контролю, як пільг для тих, хто хоче купити ліцензійне.
За рекомендацією Міжнародного альянсу інтелектуальної власності, Україна може офіційно закріпити статус цифрового пірата номер один, якщо її внесуть у Головний список нагляду (Priority Watch List). За словами аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдара Газізулліна, найгірше у цій ситуації навіть не те, що Сполучені Штати позбавлять країну митних пільг, а те, що це не дає національній ІТ-індустрії вийти з тіні.
«Велика частина ІТ сектору розвивається у тіні, вони не платять податків, а експорт складно простежити. Проблема поганого захисту інтелектуальної власності в Україні шкодить бізнесу загалом. Як результат – у людей немає зацікавленості відкрито працювати в Україні», – сказав Газізуллін Голосу Америки.
(Передрук з «Голосу Америки»)