Іршанськ – Київ – Розвивати економіку краю за рахунок видобутку титанових руд мають намір на Житомирщині. За даними Фонду держмайна, за минулий рік Іршанський та Вільногірський гірничо-збагачувальні комбінати поповнили держбюджет на понад півтори сотні мільйонів гривень. На самому підприємстві збираються нарощувати потужності. Тим часом, в області діють ініціативні групи, які переконують – такий видобуток небезпечний для життя і здоров’я людей, що мешкають поблизу.
Сьогодні на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті на Житомирщині, який орендує підприємство «Кримський Титан» Дмитра Фірташа, за офіційними даними, працює понад дві з половиною тисячі осіб. Середня зарплата – чотири тисячі гривень. Підприємство для регіону життєво необхідне, переконує заступник голови Житомирської облдержадміністрації Віктор Куницький.
«Якби ми прийшли і сказали мешканцям Іршанська, що ми закриємо ГЗК, це було б великим соціальним потрясінням, бо люди звикли до того, що це підприємство є містоутворюючим, що люди там отримують великі соціальні гарантії», – говорить він.
Куницький заохочує збільшення видобутку титанових руд, наполягаючи на користі від таких підприємств для бюджету області. Тим часом на Житомирщині діють ініціативні групи громадян, які протестують проти нарощування виробництва. За їхніми даними, геолого-розвідувальні роботи перед початком видобутку проводить НАК «Надра України». Влітку Житомирська облрада надала компанії дозволи на розробку Красноріченського, Паромівського, Лівобережного, Злобицького і Тростянецького родовищ ільменіту. Обробляти видобуту руду зможуть на Вільногірському або Іршанському комбінатах.
В Україні відновлення земель не проводить ніхто – еколог
Активісти кілька разів пікетували Житомирську обласну раду з вимогою не давати згоду на розробку нових родовищ. У криницях сіл неподалік через них може зникнути вода, стверджує активіст руху «Врятуємо Полісся!» Станіслав Гуменюк.
«Якщо будуть запущені всі ці проекти, через 10-15 років із унікальної території Полісся просто зроблять пустелю», – вважає він.
У облдержадміністрації, однак, заявляють, що жодних скарг на шкоду довкіллю до них не надходило.
За словами головного інженера Іршансього комбінату Миколи Васяновича, розробка покладів титанових руд ведеться на шести кар’єрах, потім сировина обробляється на двох збагачувальних фабриках. Після завершення видобутку підприємство проводить рекультивацію, тобто повертає ділянку до її попереднього стану. Тому, за його словами, інформація про небезпеку для людей і довкілля – брехня.
У відновлення пошкоджених промисловим видобутком територій не вірить голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. За її словами, наслідком збільшення видобутку титанових руд, зокрема, ільменіту, стане погіршення якості питної води.
«З державного бюджету щороку виділяються кошти на проведення рекультивації, вивезення небезпечних відходів. За останні 20 років на жодному об’єкті не було проведено відновлення порушених територій», – зазначає Тимочко у коментарі Радіо Свобода.
Питання в екологів викликає не тільки ільменіт. На думку Тетяни Тимочко, видобування житомирського граніту, який відомий і за кордоном, також відбувається із великою шкодою для довкілля.
Сьогодні на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті на Житомирщині, який орендує підприємство «Кримський Титан» Дмитра Фірташа, за офіційними даними, працює понад дві з половиною тисячі осіб. Середня зарплата – чотири тисячі гривень. Підприємство для регіону життєво необхідне, переконує заступник голови Житомирської облдержадміністрації Віктор Куницький.
«Якби ми прийшли і сказали мешканцям Іршанська, що ми закриємо ГЗК, це було б великим соціальним потрясінням, бо люди звикли до того, що це підприємство є містоутворюючим, що люди там отримують великі соціальні гарантії», – говорить він.
Куницький заохочує збільшення видобутку титанових руд, наполягаючи на користі від таких підприємств для бюджету області. Тим часом на Житомирщині діють ініціативні групи громадян, які протестують проти нарощування виробництва. За їхніми даними, геолого-розвідувальні роботи перед початком видобутку проводить НАК «Надра України». Влітку Житомирська облрада надала компанії дозволи на розробку Красноріченського, Паромівського, Лівобережного, Злобицького і Тростянецького родовищ ільменіту. Обробляти видобуту руду зможуть на Вільногірському або Іршанському комбінатах.
В Україні відновлення земель не проводить ніхто – еколог
Активісти кілька разів пікетували Житомирську обласну раду з вимогою не давати згоду на розробку нових родовищ. У криницях сіл неподалік через них може зникнути вода, стверджує активіст руху «Врятуємо Полісся!» Станіслав Гуменюк.
«Якщо будуть запущені всі ці проекти, через 10-15 років із унікальної території Полісся просто зроблять пустелю», – вважає він.
У облдержадміністрації, однак, заявляють, що жодних скарг на шкоду довкіллю до них не надходило.
За словами головного інженера Іршансього комбінату Миколи Васяновича, розробка покладів титанових руд ведеться на шести кар’єрах, потім сировина обробляється на двох збагачувальних фабриках. Після завершення видобутку підприємство проводить рекультивацію, тобто повертає ділянку до її попереднього стану. Тому, за його словами, інформація про небезпеку для людей і довкілля – брехня.
У відновлення пошкоджених промисловим видобутком територій не вірить голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. За її словами, наслідком збільшення видобутку титанових руд, зокрема, ільменіту, стане погіршення якості питної води.
«З державного бюджету щороку виділяються кошти на проведення рекультивації, вивезення небезпечних відходів. За останні 20 років на жодному об’єкті не було проведено відновлення порушених територій», – зазначає Тимочко у коментарі Радіо Свобода.
Питання в екологів викликає не тільки ільменіт. На думку Тетяни Тимочко, видобування житомирського граніту, який відомий і за кордоном, також відбувається із великою шкодою для довкілля.