Київ – Американський уряд вирішує, чи позбавляти Україну митних пільг через ігнорування Києвом права інтелектуальної власності. У Вашингтоні до квітня мають вивчити висновки Міжнародного альянсу інтелектуальних прав, згідно з якими Україна є найбільшим порушником авторських прав у світі. У Державній службі інтелектуальної власності натомість стверджують, що масштаби проблеми фахівці з-за кордону перебільшили.
Євген – працівник одного з державних геологічних підприємств. За його словами, 99% програм, встановлених на робочих комп’ютерах у його офісі, скачані з інтернету. Коли запитав у начальства, чому так, йому відповіли: на ліцензійне забезпечення немає грошей.
«У нас є локальна мережа, де лежить усе програмне забезпечення, яке ми використовуємо. Ти можеш сказати: у мене є новіша версія, я її знайшов учора в інтернеті, давайте я теж туди покладу, нехай користується той, кому це необхідно», – розповів він Радіо Свобода.
Користування неліцензійним програмним забезпеченням в органах державної влади та на держпідприємствах є однією з основних претензій до України Міжнародного альянсу інтелектуальної власності, що об’єднує провідні американські асоціації правовласників. Невдоволені там також безперешкодним доступом українців до піратського контенту, який не лише можна скачати в інтернеті, але й придбати на відкритому ринку.
Серед порушників – органи влади
Раніше в компанії Microsoft підрахували, що частка неліцензійних програм, що їх використовують у державному секторі України, перевищує 70%. Натомість у Держслужбі інтелектуальної власності наголошують: ця цифра перебільшена – так само, як і зауваження з боку Міжнародного альянсу інтелектуальної власності.
Частка неліцензійного програмного забезпечення в державному секторі не перевищує 40%, наголосив у коментарі Радіо Свобода перший заступник голови держслужби Олексій Янов. Цей показник щороку зменшується, додає він.
«Багато техніки комп’ютерної закуповується із вже встановленим програмним забезпеченням, це по-перше. По-друге, хоч і невеликі суми, але держава все-таки заплановує кошти для кожного центрального органу виконавчої влади на легалізацію або ж для закупівлі програмного забезпечення», – зазначає він.
За словами Олексія Янова, на 2013 рік у державному бюджеті України на легалізацію програмного забезпечення передбачено 100 мільйонів гривень.
Позиватися проти держави не просто
Хоч українське законодавство і передбачає покарання за порушення права інтелектуальної власності, випадки судових позовів – чи то проти держустанов, чи проти приватних підприємств – в Україні поодинокі. Проти порушників у державному секторі поки наважилася виступити лише згадана компанія Microsoft.
Як зазначив у коментарі Радіо Свобода партнер адвокатської фірми «Василь Кисіль і партнери» Олександр Мамуня, загалом в Україні позови на захист авторських прав часто фактично безнадійні. Особливо, якщо мова йде про позов проти державної установи.
«Непросте завдання – отримати рішення на користь приватного бізнесу проти державного органу. Особливо в такій сфері, як захист прав інтелектуальної власності. Особливо якщо така судова перемога матиме за результат серйозні матеріальні втрати з боку держави», – каже юрист.
За його словами, Україні потрібно виробити ефективну систему покарання за порушення права інтелектуальної власності. Доки цього не буде, вважає він, порушення будуть і на рівні пересічних громадян, і на рівні органів влади.
Свої висновки щодо України в американському уряді обіцяють вже у квітні. Про це заявили Радіо Свобода в Офісі торгового представника США. Якщо Київ потрапить у звіт Special 301 (а до цього закликають не лише різні громадські організації, але й транснаціональні компанії-правовласники), його виключать із «Загальної системи привілеїв» – програми, за якою уряд США надає митні пільги для тієї чи іншої країни.
Тим часом віце-прем’єр Костянтин Грищенко вже доручив відповідним органам оперативно підготувати пропозиції щодо змін та вдосконалення законодавства у сфері боротьби з піратством.
Євген – працівник одного з державних геологічних підприємств. За його словами, 99% програм, встановлених на робочих комп’ютерах у його офісі, скачані з інтернету. Коли запитав у начальства, чому так, йому відповіли: на ліцензійне забезпечення немає грошей.
«У нас є локальна мережа, де лежить усе програмне забезпечення, яке ми використовуємо. Ти можеш сказати: у мене є новіша версія, я її знайшов учора в інтернеті, давайте я теж туди покладу, нехай користується той, кому це необхідно», – розповів він Радіо Свобода.
Користування неліцензійним програмним забезпеченням в органах державної влади та на держпідприємствах є однією з основних претензій до України Міжнародного альянсу інтелектуальної власності, що об’єднує провідні американські асоціації правовласників. Невдоволені там також безперешкодним доступом українців до піратського контенту, який не лише можна скачати в інтернеті, але й придбати на відкритому ринку.
Серед порушників – органи влади
Раніше в компанії Microsoft підрахували, що частка неліцензійних програм, що їх використовують у державному секторі України, перевищує 70%. Натомість у Держслужбі інтелектуальної власності наголошують: ця цифра перебільшена – так само, як і зауваження з боку Міжнародного альянсу інтелектуальної власності.
Частка неліцензійного програмного забезпечення в державному секторі не перевищує 40%, наголосив у коментарі Радіо Свобода перший заступник голови держслужби Олексій Янов. Цей показник щороку зменшується, додає він.
Багато техніки комп’ютерної закуповується із вже встановленим програмним забезпеченнямОлексій Янов
«Багато техніки комп’ютерної закуповується із вже встановленим програмним забезпеченням, це по-перше. По-друге, хоч і невеликі суми, але держава все-таки заплановує кошти для кожного центрального органу виконавчої влади на легалізацію або ж для закупівлі програмного забезпечення», – зазначає він.
За словами Олексія Янова, на 2013 рік у державному бюджеті України на легалізацію програмного забезпечення передбачено 100 мільйонів гривень.
Позиватися проти держави не просто
Хоч українське законодавство і передбачає покарання за порушення права інтелектуальної власності, випадки судових позовів – чи то проти держустанов, чи проти приватних підприємств – в Україні поодинокі. Проти порушників у державному секторі поки наважилася виступити лише згадана компанія Microsoft.
Як зазначив у коментарі Радіо Свобода партнер адвокатської фірми «Василь Кисіль і партнери» Олександр Мамуня, загалом в Україні позови на захист авторських прав часто фактично безнадійні. Особливо, якщо мова йде про позов проти державної установи.
«Непросте завдання – отримати рішення на користь приватного бізнесу проти державного органу. Особливо в такій сфері, як захист прав інтелектуальної власності. Особливо якщо така судова перемога матиме за результат серйозні матеріальні втрати з боку держави», – каже юрист.
За його словами, Україні потрібно виробити ефективну систему покарання за порушення права інтелектуальної власності. Доки цього не буде, вважає він, порушення будуть і на рівні пересічних громадян, і на рівні органів влади.
Свої висновки щодо України в американському уряді обіцяють вже у квітні. Про це заявили Радіо Свобода в Офісі торгового представника США. Якщо Київ потрапить у звіт Special 301 (а до цього закликають не лише різні громадські організації, але й транснаціональні компанії-правовласники), його виключать із «Загальної системи привілеїв» – програми, за якою уряд США надає митні пільги для тієї чи іншої країни.
Тим часом віце-прем’єр Костянтин Грищенко вже доручив відповідним органам оперативно підготувати пропозиції щодо змін та вдосконалення законодавства у сфері боротьби з піратством.