Суперечки щодо цивільного одностатевого партнерства спричинили у Польщі війну

Варшава – Польські дискусії про перспективи інституту сім’ї, що тривають уже кілька років, сягнули кульмінації. Ліберальні та ліві фракції польського парламенту намагаються внести зміни в національне законодавство. Вони хочуть впровадити в Польщі так звані цивільні партнерства, зокрема одностатеві. Хоч недавнє голосування в Сеймі законопроекту про цивільні партнерства провалилося, ліберали не опускають рук. Вони заручилися підтримкою прем’єр-міністра країни й обіцяють знову внести свої пропозиції на розгляд парламенту. Тим часом польські захисники традиційної моделі сім’ї кажуть, що вони не допустять до радикальних змін у суспільному житті країни.

Мабуть, жодна з парламентських дискусій, які впродовж останніх років точилися в польському Сеймі, не розсварила настільки сильно польських політиків, як недавня суперечка про цивільні партнерства. Дебати про те, бути чи не бути в Польщі альтернативі традиційній сім’ї, поділили навіть польську партію влади.

46 депутатів із проурядової «Громадянської платформи» не підкорилися партійній дисципліні й проголосували проти розгляду законопроекту про цивільні партнерства. Цих депутатів не переконав навіть лідер партії – прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, який спеціально приїхав до парламенту, щоб висловити свою підтримку ідеї цивільних партнерств.

Обурені рішенням Сейму польські прихильники змін у законах, що стосуються сім’ї, організували масову інформаційну кампанію, в якій критикують консервативних політиків. У свою чергу ліберальне крило парламенту збирається знову внести на розгляд депутатів дещо змінений законопроект.

Небезпеки для інституту сім’ї немає – «Ґендер Львів»

Своїми думками з приводу польських дискусій про цивільні партнерства з Радіо Свобода поділилася Луцина Домбровська, діячка польсько-української групи «Ґендер Львів». За її словами, побоювання польських консервативних політиків, які говорять про руйнування традиційної моделі сім’ї, безпідставні. Домбровська каже, що прихильники цивільних партнерств хочуть лише одного – аби їм дозволили реєструвати нотаріально завірені партнерські угоди й надали ті елементарні права, які мають подружні пари.

«Жодної небезпеки для інституту сім’ї немає, – зазначає вона. – Кожна людина має вільну волю. Якщо хтось воліє традиційну модель сімейного життя, то він матиме це право і надалі. Якщо хтось не хоче створювати подружжя, йому не потрібні якісь спеціальні документи, зокрема церковні, бо він атеїст, то він повинен мати альтернативу для того, щоб мати такі права, як успадкування майна, можливість відвідувати партнера в лікарні».

На думку Домбровської, провал законопроекту про цивільні партнерства в Сеймі – це наслідок політичних ігор. «На мою думку, Польща не є аж настільки католицькою країною, аж настільки ортодоксально-католицькою, як це представляють мас-медіа. Насправді йдеться про політику, кожна партія змагається за свій електорат, зокрема консервативний, тож партії не хочуть розвитку суспільного життя, який супроводжується його лібералізацією», – зауважує громадська діячка.

Домбровська застерігає, що неготовність польських політиків іти в ногу з часом змушуватиме поляків, які мають ліберальні погляди, емігрувати з країни. А це, на її думку, спричинить стагнацію суспільного життя в Польщі.

У партнерствах найбільше зацікавлені гомосексуали?

Думок Луцини Домбровської категорично не поділяє Павел Волінський, голова Фонду «Мама і тато». Очолювана ним організація зібрала 10 тисяч підписів під подякою тим депутатам, які голосували проти законопроекту про цивільні партнерства. Волінський переконаний, що в ухваленні закону про цивільні партнерства найбільше зацікавленні гомосексуали. За його словами, організації, які представляють інтереси гетеросексуальних пар, участі в підготовці законопроектів про цивільні партнерства не брали. Натомість, каже він, у цьому процесі були дуже активно залучені організації геїв та лесбіянок.

Волінський твердить, що впровадження цивільних партнерств у Польщі неминуче спричинило б прирівняння традиційних сімей до гомосексуальних, а згодом і дозвіл на усиновлення дітей гомосексуалами. Саме так сталося в країнах Західної Європи, говорить Волінський.
У жодній країні не починали змінювати законодавство з впровадження гомосексуальних шлюбів та всиновлення ними дітей
Павел Волінський

«Подивімося на історію всіх інших країн, які пройшли цей шлях, – зазначає він. – У жодній країні не починали змінювати законодавство з впровадження гомосексуальних шлюбів та всиновлення ними дітей. Завжди починалося з впровадження цивільних партнерств, та вже через кілька років гомосексуальні пари зрівнювали у правах із подружжям, а потім їм давали право на всиновлення».

Заручниками таких нововведень, твердить Волінский, були б найменш захищені – діти. А їм, переконаний громадський діяч, потрібні тато і мама, а не два тати чи дві мами. Волінський наголошує, що впровадження цивільних партнерств спричинило б фундаментальні зміни в суспільній свідомості поляків.

«Для гетеросексуальних пар це не має жодного значення, на мою думку. Бо ті, хто не хоче брати цивільний шлюб, також не укладуть цивільного партнерства. Натомість для пар гомосексуальних – це колосальна різниця, бо вони зможуть створити союз, який до цього часу був неможливим. А це в свою чергу починає змінювати свідомість суспільства, бо подружжя певною мірою прирівнюється до союзу осіб однієї статі», – сказав голова фонду «Мама і тато».

Волінський переконаний, що найближчим часом тема цивільних партнерств залишатиметься у Польщі однією з найгарячіших. Він наголошує, що на даний момент переважна більшість поляків не підтримує ідеї реєстрації одностатевих партнерств, а тим більше всиновлення такими парами дітей.