Київ – У католицькому світі не виключають, що новим Папою Римським буде представник єпископатів Латинської Америки або Африки. Це зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода релігієзнавець Андрій Юраш. Водночас він зауважив, що у вищих ешелонах католицького кліру можуть віддати перевагу кандидатурі представника Європи. Також Андрій Юраш високо оцінив майже вісім років понтифікату Бенедикта XVI, який зречеться престолу 28 лютого. 85-річний понтифік заявив, що більше не має сил, «які в останні місяці його залишають».
– Яким буде внесок не лише в історію Римо-католицької церкви, а й взагалі світову історію Папи Римського Бенедикта XVI? Майже вісім років він був Понтифіком після Івана Павла II…
– Модерні виклики змушували главу церкви оцінювати різноманітні крайнощі, різноманітні питання, відповідаючи на проблеми біоетики, використання контрацептивів, одностатевих шлюбів, не кажучи вже про певні драстичні моменти, пов’язані з поведінкою духовенства і так далі. Він намагався знаходити і показував багатьом іншим серединний шлях. Шлях спокійного, розважливого ставлення до дуже багатьох відповідальних речей. І цей зовнішній консерватизм Бенедикта XVI, насправді, за змістом був своєрідною новітньою формою того ж модерного, оптимістичного сприйняття багатьох реалій, пов’язаних із церковним життям. Це, власне, є найбільший внесок Бенедикта XVI у розвиток Католицької церкви після Другого Ватиканського собору.
– Нагадайте, коли відбувся цей собор?
– Він почався 1962 року і закінчився 1967 року.
– Ким може бути наступний Понтифік? Чи це зараз зовсім неможливо прогнозувати?
– Несподіваний відхід від керівництва Церквою програмує непередбачуваність і наступних кроків. Маю на увазі – хто може посісти чільне місце в католицькому світі? Багато говорять про те, що очолювати Церкву має представник тих громад, де зосереджена найбільша кількість католиків. У першу чергу йдеться про Латинську Америку, де мешкає майже 42 відсотки від усіх католиків світу. В окремих країнах – Бразилії та інших латиноамериканських державах – починають дуже зміцнюватися протестантські церкви, харизматичні рухи і, власне, Католицька церква потребувала б такого сигналу.
Дехто каже, що наступним Папою мав би стати представник єпископату Африканського континенту. Це також досить цікава версія. Але навряд чи можна сподіватися, що серед кардиналів, які братимуть участь у конклаві, майже половина – представники Європи, де зараз зосереджена лише чверть усіх вірних Католицької церкви. Але ці традиційні уявлення, які стосуються того, хто має бути очільником Католицької церкви, вони є дуже впливовими серед цих вищих ешелонів католицького кліру. Хоча чекати обрання недовго – вже оголошено, що 24 березня розпочне свою роботу конклав.
– Яким буде внесок не лише в історію Римо-католицької церкви, а й взагалі світову історію Папи Римського Бенедикта XVI? Майже вісім років він був Понтифіком після Івана Павла II…
– Модерні виклики змушували главу церкви оцінювати різноманітні крайнощі, різноманітні питання, відповідаючи на проблеми біоетики, використання контрацептивів, одностатевих шлюбів, не кажучи вже про певні драстичні моменти, пов’язані з поведінкою духовенства і так далі. Він намагався знаходити і показував багатьом іншим серединний шлях. Шлях спокійного, розважливого ставлення до дуже багатьох відповідальних речей. І цей зовнішній консерватизм Бенедикта XVI, насправді, за змістом був своєрідною новітньою формою того ж модерного, оптимістичного сприйняття багатьох реалій, пов’язаних із церковним життям. Це, власне, є найбільший внесок Бенедикта XVI у розвиток Католицької церкви після Другого Ватиканського собору.
– Нагадайте, коли відбувся цей собор?
– Він почався 1962 року і закінчився 1967 року.
– Ким може бути наступний Понтифік? Чи це зараз зовсім неможливо прогнозувати?
Багато говорять про те, що очолювати Церкву має представник тих громад, де зосереджена найбільша кількість католиків. У першу чергу йдеться про Латинську АмерикуАндрій Юраш
– Несподіваний відхід від керівництва Церквою програмує непередбачуваність і наступних кроків. Маю на увазі – хто може посісти чільне місце в католицькому світі? Багато говорять про те, що очолювати Церкву має представник тих громад, де зосереджена найбільша кількість католиків. У першу чергу йдеться про Латинську Америку, де мешкає майже 42 відсотки від усіх католиків світу. В окремих країнах – Бразилії та інших латиноамериканських державах – починають дуже зміцнюватися протестантські церкви, харизматичні рухи і, власне, Католицька церква потребувала б такого сигналу.
Дехто каже, що наступним Папою мав би стати представник єпископату Африканського континенту. Це також досить цікава версія. Але навряд чи можна сподіватися, що серед кардиналів, які братимуть участь у конклаві, майже половина – представники Європи, де зараз зосереджена лише чверть усіх вірних Католицької церкви. Але ці традиційні уявлення, які стосуються того, хто має бути очільником Католицької церкви, вони є дуже впливовими серед цих вищих ешелонів католицького кліру. Хоча чекати обрання недовго – вже оголошено, що 24 березня розпочне свою роботу конклав.