Київ – Голова Адміністрації Президента Сергій Льовочкін стане співвласником телеканалу «Інтер» та усієї Inter Media Group Limited. Про це йдеться у повідомленні GDF Media Limited, що входить до групи компаній бізнесмена Дмитра Фірташа. Як це вплине на медіаринок? Чи впливатиме новий акціонер на редакційну політику одного з найбільших телеканалів України? І чи має так звана «Сім’я» стосунок до нового придбання голови президентської Адміністрації? Про це Радіо Свобода говорило з шеф-редактор видання «Телекритика» Наталією Лігачовою.
– Чи має цей факт суспільне значення? Чи, можливо, він має значення лише для учасників телевізійного ринку?
– Коли така особистість, як голова Адміністрації Президента, стає акціонером найбільшого за аудиторією телеканалу, цей факт має суспільне значення. Зміни пов’язані з тим, що телеканал «Інтер» останні часом вів незалежну редакційну політику і став більш збалансованим. Певні зміни редакційної політики все ж відбудуться. «Інтер» стане лояльнішим до нинішньої влади. Але подивимося – це буде м’яко чи жорстко.
– Якщо у цьому випадку є конфлікт інтересів, то у чому він полягає?
– Конфлікт інтересів де-юре подолано. Льовочкін віддасть свої акції в управління. Власне, Хорошковський також офіційно не був господарем «Інтера», принаймні, коли був на держслужбі. Все було записане на його дружину. Гадаю, так само зроблять і у цьому випадку. Але певні сумніви у тому, що на редакційну політику «Інтера» не будуть впливати політичні чинники, у мене є.
– Чи вплине входження Сергія Льовочкіна у склад акціонерів телеканалу «Інтер» на телеринок України? Відбувається перерозподіл, намагання створити політичну монополію, чи, можливо, це не вплине на телеринок?
– Перш за все, буде впливати те, якою буде редакційна політика «Інтера», наскільки вона зміниться у бік лояльності до влади. Я не бачу особливого перерозподілу, бо група Фірташ, Львочкін і Хорошковський дуже довгий час сприймалася як одне ціле. Ми бачимо дії не опонентів, а партнерів. Крім того, з цими усіма процесами пов’язана «Сім’я».
– Якщо ми припускаємо, що може змінитися редакційна політика одного з найбільших телеканалів країни, то які можуть бути суспільно-політичні наслідки?
– Велика кількість людей в Україні не має доступу до інтернету і користується тільки телевізійним мовленням. Частина людей довіряє новинам телеканалу «Інтер». Якщо «Інтер» знову повернеться до незбалансованої інформації, можливо, навіть до маніпулятивної, то це матиме негативний вплив на усвідомлення громадянами процесів, які відбувають в країні.
– На Вашу думку, якщо голова Адміністрації Президента робить такі придбання, то чи має він звітувати про те, за які гроші він це робить, про джерела своїх прибутків?
– Можливо, він це і зробить. У західних країнах, безумовно, громадськість про це в нього спитала б. Побачимо, як це буде відбуватися у нас.
– Чи має цей факт суспільне значення? Чи, можливо, він має значення лише для учасників телевізійного ринку?
– Коли така особистість, як голова Адміністрації Президента, стає акціонером найбільшого за аудиторією телеканалу, цей факт має суспільне значення. Зміни пов’язані з тим, що телеканал «Інтер» останні часом вів незалежну редакційну політику і став більш збалансованим. Певні зміни редакційної політики все ж відбудуться. «Інтер» стане лояльнішим до нинішньої влади. Але подивимося – це буде м’яко чи жорстко.
– Якщо у цьому випадку є конфлікт інтересів, то у чому він полягає?
– Конфлікт інтересів де-юре подолано. Льовочкін віддасть свої акції в управління. Власне, Хорошковський також офіційно не був господарем «Інтера», принаймні, коли був на держслужбі. Все було записане на його дружину. Гадаю, так само зроблять і у цьому випадку. Але певні сумніви у тому, що на редакційну політику «Інтера» не будуть впливати політичні чинники, у мене є.
– Чи вплине входження Сергія Льовочкіна у склад акціонерів телеканалу «Інтер» на телеринок України? Відбувається перерозподіл, намагання створити політичну монополію, чи, можливо, це не вплине на телеринок?
– Перш за все, буде впливати те, якою буде редакційна політика «Інтера», наскільки вона зміниться у бік лояльності до влади. Я не бачу особливого перерозподілу, бо група Фірташ, Львочкін і Хорошковський дуже довгий час сприймалася як одне ціле. Ми бачимо дії не опонентів, а партнерів. Крім того, з цими усіма процесами пов’язана «Сім’я».
– Якщо ми припускаємо, що може змінитися редакційна політика одного з найбільших телеканалів країни, то які можуть бути суспільно-політичні наслідки?
– Велика кількість людей в Україні не має доступу до інтернету і користується тільки телевізійним мовленням. Частина людей довіряє новинам телеканалу «Інтер». Якщо «Інтер» знову повернеться до незбалансованої інформації, можливо, навіть до маніпулятивної, то це матиме негативний вплив на усвідомлення громадянами процесів, які відбувають в країні.
– На Вашу думку, якщо голова Адміністрації Президента робить такі придбання, то чи має він звітувати про те, за які гроші він це робить, про джерела своїх прибутків?
– Можливо, він це і зробить. У західних країнах, безумовно, громадськість про це в нього спитала б. Побачимо, як це буде відбуватися у нас.