Ужгород – 10 хвилин у межах міста та 20 хвилин у сільській місцевості – за такий час «швидкі» повинні доїжджати до хворого. Ці вимоги диктує закон про «Про екстрену медичну службу», який набув чинності від початку року. Спеціалісти передбачали, що найважче виконувати нормативи буде в гірських районах, у віддалених населених пунктах. На Закарпатті в гори добиратися автівкам важко, але зробити вчасно це реально. Натомість більше проблем, як виявилося, у містах, і зокрема в обласному центрі краю, Ужгороді.
Два тижні тому ужгородець Микола Панько вперше перевіряв нові нормативи приїзду швидкої медичної допомоги. Він каже: викликав лікарів до дитини й спеціально підрахував час очікування. Вийшло майже вдвічі довше, ніж визначає закон, зауважує чоловік.
«Викликали кілька тижнів тому. Ми, правда, живемо на околицях Ужгорода, тому «швидка» до нас доїхала десь за 20 хвилин. Але добре те, що ліки – хай і прості – але все-таки мали. Уже позитив», – каже він.
Проблеми з проїздом – у межах самого Ужгорода
Начальник обласного управління охорони здоров’я Роман Шніцер не приховує: проблеми з виконанням нормативів таки є. Щоправда, не там, де очікувалося.
Добратися до пацієнта у віддаленому гірському селі за 20 хвилин лікарям загалом вдається. Натомість важче дістатися за викликом упродовж 10 хвилин самим Ужгородом. Такими є результати моніторингу, який провели вже в перший тиждень дії нових нормативів.
«З’ясували, що вчасний доїзд по сільській місцевості маємо в 97 випадків, по місту – у 92 випадках зі 100. Але в міській місцевості час доїзду – 10 хвилин», – каже Роман Шніцер.
Причина невиконання нормативу по місту, за словами Романа Шніцера, в тому, що в Ужгороді станція швидкої медичної допомоги одна і міститься вона не в центрі міста, а в одному з периферійних районів.
Погані дороги й затори – на заваді лікарям
Даються взнаки і погані дороги та затори, особливо в годину пік. Про це говорить і ужгородка Вікторія, яка сама є водієм і неодноразово бачила, як швидко може їхати в таких ситуація «швидка».
«Я не уявляю, як такими дорогами може їздити «швидка» – розбиті вони неймовірно. До того ж, в Ужгороді вузькі вулиці, часто важко розминутися», – додає Вікторія.
Відповідно, фактично всі машини швидкої перебувають в одному місці. І для того, щоб доїхати за викликом у протилежний кінець міста, 10 хвилин мало, каже лікар «швидкої» пані Любов.
«Усе залежить від погодних умов, від часу проїзду, є година пік, коли затори в місті, від того, в який кінець міста треба їхати. Чинників багато», – зазначає вона.
В Ужгороді відкриють нові підстанції «швидкої»
Проблему вирішити можна, і це не так складно, як здається, переконують чиновники.
Роман Шніцер каже: вихід придумали: здійснять децентралізацію служби. Найімовірніше, до кінця першого кварталу цього року.
«Перше питання, яке буде вирішуватися, – буде децентралізація бригад швидкої медичної допомоги. Бо, наприклад, одна справа доїжджати з району аеропорту в протилежний новий район міста, й інша справа, коли швидкі доїжджатимуть з центру міста з бази обласної лікарні. Тоді час приїзду значно скоротиться», – каже начальник управління охорони здоров’я Закарпатської облдержадміністрації.
Роман Шніцер переконує, що коштів на всі ці новації та на забезпечення роботи «швидкої» вистачить. Цього року в бюджеті області на швидку допомогу заклали 65 мільйонів гривень. Це на 70 відсотків більше, ніж торік. За ці гроші одягають лікарів «швидкої» та повністю забезпечують бригади медикаментами. Чиновники просять закарпатців повідомляти про факти відмови у ліках. На таке обіцяють реагувати суворо.
Два тижні тому ужгородець Микола Панько вперше перевіряв нові нормативи приїзду швидкої медичної допомоги. Він каже: викликав лікарів до дитини й спеціально підрахував час очікування. Вийшло майже вдвічі довше, ніж визначає закон, зауважує чоловік.
«Викликали кілька тижнів тому. Ми, правда, живемо на околицях Ужгорода, тому «швидка» до нас доїхала десь за 20 хвилин. Але добре те, що ліки – хай і прості – але все-таки мали. Уже позитив», – каже він.
Проблеми з проїздом – у межах самого Ужгорода
Начальник обласного управління охорони здоров’я Роман Шніцер не приховує: проблеми з виконанням нормативів таки є. Щоправда, не там, де очікувалося.
Добратися до пацієнта у віддаленому гірському селі за 20 хвилин лікарям загалом вдається. Натомість важче дістатися за викликом упродовж 10 хвилин самим Ужгородом. Такими є результати моніторингу, який провели вже в перший тиждень дії нових нормативів.
«З’ясували, що вчасний доїзд по сільській місцевості маємо в 97 випадків, по місту – у 92 випадках зі 100. Але в міській місцевості час доїзду – 10 хвилин», – каже Роман Шніцер.
Причина невиконання нормативу по місту, за словами Романа Шніцера, в тому, що в Ужгороді станція швидкої медичної допомоги одна і міститься вона не в центрі міста, а в одному з периферійних районів.
Погані дороги й затори – на заваді лікарям
Даються взнаки і погані дороги та затори, особливо в годину пік. Про це говорить і ужгородка Вікторія, яка сама є водієм і неодноразово бачила, як швидко може їхати в таких ситуація «швидка».
«Я не уявляю, як такими дорогами може їздити «швидка» – розбиті вони неймовірно. До того ж, в Ужгороді вузькі вулиці, часто важко розминутися», – додає Вікторія.
Відповідно, фактично всі машини швидкої перебувають в одному місці. І для того, щоб доїхати за викликом у протилежний кінець міста, 10 хвилин мало, каже лікар «швидкої» пані Любов.
«Усе залежить від погодних умов, від часу проїзду, є година пік, коли затори в місті, від того, в який кінець міста треба їхати. Чинників багато», – зазначає вона.
В Ужгороді відкриють нові підстанції «швидкої»
Проблему вирішити можна, і це не так складно, як здається, переконують чиновники.
Роман Шніцер каже: вихід придумали: здійснять децентралізацію служби. Найімовірніше, до кінця першого кварталу цього року.
«Перше питання, яке буде вирішуватися, – буде децентралізація бригад швидкої медичної допомоги. Бо, наприклад, одна справа доїжджати з району аеропорту в протилежний новий район міста, й інша справа, коли швидкі доїжджатимуть з центру міста з бази обласної лікарні. Тоді час приїзду значно скоротиться», – каже начальник управління охорони здоров’я Закарпатської облдержадміністрації.
Роман Шніцер переконує, що коштів на всі ці новації та на забезпечення роботи «швидкої» вистачить. Цього року в бюджеті області на швидку допомогу заклали 65 мільйонів гривень. Це на 70 відсотків більше, ніж торік. За ці гроші одягають лікарів «швидкої» та повністю забезпечують бригади медикаментами. Чиновники просять закарпатців повідомляти про факти відмови у ліках. На таке обіцяють реагувати суворо.