Київ – На 63-му міжнародному кінофестивалі «Берлінале», який розпочнеться 7 лютого у столиці Німеччини, українські стрічки не змагатимуться. Попри це, Україна підготувала спеціальну програму для однієї з подій фестивалю – Європейського кіноринку. Відтак іноземні пошановувачі кіно зможуть ближче ознайомитися з українською кінокласикою, короткометражними фільмами, а також одними з перших дізнатися, які новинки підготував український кінематограф для своїх глядачів у 2013 році.
«Українська реставрована кінокласика: 1924-1982» – один із напрямків, за яким цього року Україна презентуватиме себе на Європейському кіноринку у рамках 63-го міжнародного кінофестивалю «Берлінале».
Під час кінопоказу іноземні пошановувачі зможуть побачити стрічки відомих українських кіномитців: Юрія Іллєнка, Михаїла Кауфмана, Кіри Муратової, Сергія Параджанова. Окрім того, запланована окрема презентація знаменитої «Землі» Олександра Довженка у музичному супроводі етно-гурту «ДахаБраха».
Реставрацією власної кінокласики в Україні почали займатися у 2011-му, за один рік відновивши 28 стрічок. У 2013-14 роках їх кількість планують збільшити до 45, додавши до переліку анімацію та документалістику. Окрім того, у найближчому майбутньому Національний центр Олександра Довженка на основі цих стрічок планує випускати та розповсюджувати спеціальні збірки.
Заступник директора центру Іван Козленко пояснює, що нині у світі, а особливо у Європі, до кінокласики неабиякий інтерес. Однак показувати свої відреставровані стрічки на Берлінському фестивалі Україну змусило не лише бажання відповідати світовій тенденції, але й бажання продемонструвати нову та дещо переосмислену атрибуцію власної кінокласики, пояснює він.
«Ідеться не лише про кінокультуру як таку, а йдеться про певну «стратегію пам’яті», яка нині є дуже актуальною для України. За кордоном часто не диференціюють, чи ці фільми є радянськими, чи українськими, чи російськими. Завдання атрибуції і відповідної нашої власної ідентифікації з цим культурним досвідом – це та інтенція, яка рухає цими показами», – зауважує Іван Козленко.
Україна подовжує свою присутність на європейському кіноринку – кінопродюсер
Між тим на Європейський кіноринок-2013 Україна привезе і корометражні фільми, а також досить нові (чи ще не презентовані) кінострічки. Серед них одна з найбільш очікуваних українцями кінопрем’єр – дитячий фільм «Іван Сила»: історія українського циркового артиста і найсильнішої людини світу свого часу.
Безпосередньо на зйомку фільму, яка тривала близько 3-х місяців, знімальна група витратила 16 мільйонів гривень. Продюсер картини Володимир Філіппов наголошує, що за останнє десятиліття це перша українська сімейна стрічка, створена виключно за державний кошт. Водночас він зауважує, що на промоцію фільму коштів все ж таки не передбачили, тож ринковий показ на «Берлінале-2013» для «Івана Сили» – дуже солідна реклама, каже продюсер.
«Ринковий показ є дуже важливим, тому що він може забезпечити необхідну такому продукту дистрибуцію. Звісно, шкода, що цього року Україна в Берліні не показує фестивальних фільмів, однак важливо, що попри це, ми подовжуємо свою присутність на європейському кіноринку. І ця послідовність присутності є більш вартісною, ніж окремо взятий приз», – каже він.
Україна не може на кожному фестивалі представляти свої фільми – Держкіно
Тим часом у Держагентстві з питань кіно нинішню презентацію України на «Берлінале» порівнюють із «невеличким культурним посольством».
«Це наші 10 чи 15 квадратних метрів, які є робочим майданчиком для того, щоб кожен фахівець мав змогу поспілкуватися, провести перемови, представити Україну за кордоном», – пояснює начальник Управління держрегулювання і реалізації проектів відомства Станіслав Притула. Водночас він констатує, що такі презентації поки що є, здебільшого, єдиною можливістю України проявити себе на кінофестивалях подібного рівня.
«Україна не може на кожному фестивалі представляти свої фільми, враховуючи ту кількість фільмів, яку ми виробляємо. І, напевно, не кожного року режисерові таланить зустрітися з Богом і отримати таку ідею, яка потім стане переможцем міжнародного фестивалю. Саме на розвиток кінематографічної галузі держава почала активно вливати (як коштами, так і зусиллями) та спрямовувати свою політику лише протягом 2,5-3 останніх років», – пояснює представник Держагентства з питань кіно.
Муратова і Коваль уже в історії «Берлінале»
Берлінський кінофестиваль (Берлінале) – один з найпрестижніших фестивалів Європи та світу, він славиться найбільшою кількістю відвідувачів. Свого часу «Срібного ведмедя», одну з його нагород, отримали українські кінорежисери Кіра Муратова та Степан Коваль.
Учасником цьогорічної творчої майстерні кінофестивалю «Берлінале» стане лише один українець – Дмитро Сухолиткий-Собчук. До обговорення він презентує сценарій короткометражного фільму «Конвеєр» та стрічку «Красна Маланка».
«Українська реставрована кінокласика: 1924-1982» – один із напрямків, за яким цього року Україна презентуватиме себе на Європейському кіноринку у рамках 63-го міжнародного кінофестивалю «Берлінале».
Під час кінопоказу іноземні пошановувачі зможуть побачити стрічки відомих українських кіномитців: Юрія Іллєнка, Михаїла Кауфмана, Кіри Муратової, Сергія Параджанова. Окрім того, запланована окрема презентація знаменитої «Землі» Олександра Довженка у музичному супроводі етно-гурту «ДахаБраха».
Реставрацією власної кінокласики в Україні почали займатися у 2011-му, за один рік відновивши 28 стрічок. У 2013-14 роках їх кількість планують збільшити до 45, додавши до переліку анімацію та документалістику. Окрім того, у найближчому майбутньому Національний центр Олександра Довженка на основі цих стрічок планує випускати та розповсюджувати спеціальні збірки.
Заступник директора центру Іван Козленко пояснює, що нині у світі, а особливо у Європі, до кінокласики неабиякий інтерес. Однак показувати свої відреставровані стрічки на Берлінському фестивалі Україну змусило не лише бажання відповідати світовій тенденції, але й бажання продемонструвати нову та дещо переосмислену атрибуцію власної кінокласики, пояснює він.
«Ідеться не лише про кінокультуру як таку, а йдеться про певну «стратегію пам’яті», яка нині є дуже актуальною для України. За кордоном часто не диференціюють, чи ці фільми є радянськими, чи українськими, чи російськими. Завдання атрибуції і відповідної нашої власної ідентифікації з цим культурним досвідом – це та інтенція, яка рухає цими показами», – зауважує Іван Козленко.
Україна подовжує свою присутність на європейському кіноринку – кінопродюсер
Між тим на Європейський кіноринок-2013 Україна привезе і корометражні фільми, а також досить нові (чи ще не презентовані) кінострічки. Серед них одна з найбільш очікуваних українцями кінопрем’єр – дитячий фільм «Іван Сила»: історія українського циркового артиста і найсильнішої людини світу свого часу.
Важливо, що ми подовжуємо свою присутність на європейському кіноринку. Ця послідовність присутності є більш вартісною, ніж окремо взятий призВолодимир Філіппов
«Ринковий показ є дуже важливим, тому що він може забезпечити необхідну такому продукту дистрибуцію. Звісно, шкода, що цього року Україна в Берліні не показує фестивальних фільмів, однак важливо, що попри це, ми подовжуємо свою присутність на європейському кіноринку. І ця послідовність присутності є більш вартісною, ніж окремо взятий приз», – каже він.
Україна не може на кожному фестивалі представляти свої фільми – Держкіно
Тим часом у Держагентстві з питань кіно нинішню презентацію України на «Берлінале» порівнюють із «невеличким культурним посольством».
«Це наші 10 чи 15 квадратних метрів, які є робочим майданчиком для того, щоб кожен фахівець мав змогу поспілкуватися, провести перемови, представити Україну за кордоном», – пояснює начальник Управління держрегулювання і реалізації проектів відомства Станіслав Притула. Водночас він констатує, що такі презентації поки що є, здебільшого, єдиною можливістю України проявити себе на кінофестивалях подібного рівня.
На розвиток кінематографічної галузі держава почала активно вливати – як коштами, так і зусиллямиСтаніслав Притула
«Україна не може на кожному фестивалі представляти свої фільми, враховуючи ту кількість фільмів, яку ми виробляємо. І, напевно, не кожного року режисерові таланить зустрітися з Богом і отримати таку ідею, яка потім стане переможцем міжнародного фестивалю. Саме на розвиток кінематографічної галузі держава почала активно вливати (як коштами, так і зусиллями) та спрямовувати свою політику лише протягом 2,5-3 останніх років», – пояснює представник Держагентства з питань кіно.
Муратова і Коваль уже в історії «Берлінале»
Берлінський кінофестиваль (Берлінале) – один з найпрестижніших фестивалів Європи та світу, він славиться найбільшою кількістю відвідувачів. Свого часу «Срібного ведмедя», одну з його нагород, отримали українські кінорежисери Кіра Муратова та Степан Коваль.
Учасником цьогорічної творчої майстерні кінофестивалю «Берлінале» стане лише один українець – Дмитро Сухолиткий-Собчук. До обговорення він презентує сценарій короткометражного фільму «Конвеєр» та стрічку «Красна Маланка».