Львів – Майже 250 тисяч людей, які підписались під зверненням до перших осіб держави, висловились проти передачі Почаївської лаври Українській православній церкві (Московського патріархату). Бо вважають, що Свято-Успенська святиня має перебувати у списку пам’яток культурної спадщини. Суперечки довкола Почаївської ларви тривають не перший рік, але наприкінці грудня група депутатів-регіоналів і комуністів зареєструвала новий законопроект про передачу у власність релігійній громаді УПЦ (МП) монастиря Почаївської лаври.
Якщо торік у законопроекті депутатів-регіоналів і комуністів мова йшла про вилучення з переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, понад сотні об’єктів історико-культурного надбання держави, серед них, зокрема, комплексів Києво-Печерської та Почаївської лавр, Кременецького жіночого монастиря, то у новому проекті закону, зареєстрованому 25 грудня під № 1161, мовиться лише про Почаївську лавру. Відтак депутати хочуть передати у власність чоловічому монастирю УПЦ (МП) собор Успіння Пресвятої Богородиці, Святої Трійці, монастирські келії, архієрейський будинок, дзвіницю, набрамний корпус, тобто весь історичний комплекс.
Торік парламентарі не наважились ухвалити законопроект з огляду на парламентські вибори.
Кабмін визначить умови користування святинею?
Одним із ініціаторів передачі Почаївської лаври вже вкотре виступає комуніст Олександр Голуб. Він сподівається, що цього разу регіонали і комуністи проголосують за законопроект № 1161. Після ухвалення Кабмін встановить умови користування святинею, яка має бути доступною для всіх.
«Треба передати тим, хто користується, і кому фактично належить. Передача не загрожує руйнуванню і знищення пам’ятки, а буде більш дбайливе ставлення, і використовуватиметься, як цього вимагає закон. Приналежність споруди не вирішує приналежність землі і надр, це залишається під контролем держави», – говорить депутат-комуніст.
Почаївська лавра має залишатись у власності держави, такою є позиція громадських активістів Тернопільщини, місцевих політиків націонал-демократичних сил. Тернопільська облрада на сесії 31 січня звернеться до парламентської опозиції з вимогою домогтися відкликання законопроекту № 1161, повідомив Радіо Свобода депутат Тернопільської облради Степан Барна. До слова, міськвиконком Почаєва кілька років тому передав комунальну лікарню у власність монастиря, шпиталь мають перенести в інше місце, і це найбільше турбує місцевих людей.
«Ми зробимо все, щоб не допустити передачі Почаївської лаври УПЦ (МП), фактично, Кирилові. У випадку просування цього питання, протестуватимемо, писатимемо звернення, навіть вдамося до радикальних дій», – обіцяє депутат, згадуючи ім’я глав Російської православної церкви.
Зараз у Почаївській лаврі готуються до святкування 1025-ліття хрещення Русі, в якому, за неофіційними даними, братимуть участь перші особи держави і Московський патріарх Кирило. На території заповідника збудований великий новий храм Преображення Господнього.
Доля Почаївської лаври у руках Президента – релігієзнавець
Все будується і ніхто ні в кого нічого не запитує, наголошує релігієзнавець Андрій Юраш, бо це стратегія, вироблена роками. А будівництво нової церкви – це спроба доповнити архітектурний комплекс, щоб нічого українського не залишити, демонструвати свої будови, залишити у тіні греко-католицьку святиню ХVIII століття – собор Успіння Пресвятої Богородиці.
Релігієзнавець вважає, що лише від політики і волі Адміністрації Президента залежить, чи Почаївська лавра перейде у власність УПЦ (МП).
«У релігійному житті ні на Заході, ні на Сході держави нічого не зміниться, бо йдеться про стверджуючу реальну ситуацію у Почаєві. А думкою більшості громади Тернопільщини, населення, проігнорується без проблем, бо йдеться про знакову і принципову справу для Московського патріархату. Не секрет, що більшість провладних депутатів – регіоналів і комуністів – влаштовують своєрідні змагання, хто більше зробить для Московського патріархату, бо це для них дивіденди», – каже Андрій Юраш.
Експерт переконаний, що відстоювання Почаївської лаври обмежиться зверненнями, пікетами, але не переросте у глобальне протистояння. І влада, на прикладі мовного закону, про це знає. Українське суспільство не готове відстоювати свої стратегічні, ідеологічні, політичні, культурні, ідентифікаційні, світоглядні і навіть цивілізаційні пріоритети, бо зневірене, змучене економічними негараздами, просто спить. А тому сподіватись виступів, пов’язаних з теоретично можливим ухваленням закону немає підстав, вважає релігієзнавець Андрій Юраш, зазначаючи, що українці втратили шанс повернути Почаївську лавру.
На початку 90-х УГКЦ мала всі підстави боротись за свою власність, але духовенство не хотіло розпалювати і без того ворожі відносини з Російською православною церквою, зауважує експерт. А другий шанс випав у 2004 році, коли можна було змінити російські правила гри у Почаєві.
Якщо торік у законопроекті депутатів-регіоналів і комуністів мова йшла про вилучення з переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, понад сотні об’єктів історико-культурного надбання держави, серед них, зокрема, комплексів Києво-Печерської та Почаївської лавр, Кременецького жіночого монастиря, то у новому проекті закону, зареєстрованому 25 грудня під № 1161, мовиться лише про Почаївську лавру. Відтак депутати хочуть передати у власність чоловічому монастирю УПЦ (МП) собор Успіння Пресвятої Богородиці, Святої Трійці, монастирські келії, архієрейський будинок, дзвіницю, набрамний корпус, тобто весь історичний комплекс.
Торік парламентарі не наважились ухвалити законопроект з огляду на парламентські вибори.
Кабмін визначить умови користування святинею?
Одним із ініціаторів передачі Почаївської лаври вже вкотре виступає комуніст Олександр Голуб. Він сподівається, що цього разу регіонали і комуністи проголосують за законопроект № 1161. Після ухвалення Кабмін встановить умови користування святинею, яка має бути доступною для всіх.
Треба передати тим, хто користується, і кому фактично належитьОлександр Голуб
«Треба передати тим, хто користується, і кому фактично належить. Передача не загрожує руйнуванню і знищення пам’ятки, а буде більш дбайливе ставлення, і використовуватиметься, як цього вимагає закон. Приналежність споруди не вирішує приналежність землі і надр, це залишається під контролем держави», – говорить депутат-комуніст.
Почаївська лавра має залишатись у власності держави, такою є позиція громадських активістів Тернопільщини, місцевих політиків націонал-демократичних сил. Тернопільська облрада на сесії 31 січня звернеться до парламентської опозиції з вимогою домогтися відкликання законопроекту № 1161, повідомив Радіо Свобода депутат Тернопільської облради Степан Барна. До слова, міськвиконком Почаєва кілька років тому передав комунальну лікарню у власність монастиря, шпиталь мають перенести в інше місце, і це найбільше турбує місцевих людей.
Ми зробимо все, щоб не допустити передачі Почаївської лаври УПЦ (МП), фактично, КириловіСтепан Барна
«Ми зробимо все, щоб не допустити передачі Почаївської лаври УПЦ (МП), фактично, Кирилові. У випадку просування цього питання, протестуватимемо, писатимемо звернення, навіть вдамося до радикальних дій», – обіцяє депутат, згадуючи ім’я глав Російської православної церкви.
Зараз у Почаївській лаврі готуються до святкування 1025-ліття хрещення Русі, в якому, за неофіційними даними, братимуть участь перші особи держави і Московський патріарх Кирило. На території заповідника збудований великий новий храм Преображення Господнього.
Доля Почаївської лаври у руках Президента – релігієзнавець
Все будується і ніхто ні в кого нічого не запитує, наголошує релігієзнавець Андрій Юраш, бо це стратегія, вироблена роками. А будівництво нової церкви – це спроба доповнити архітектурний комплекс, щоб нічого українського не залишити, демонструвати свої будови, залишити у тіні греко-католицьку святиню ХVIII століття – собор Успіння Пресвятої Богородиці.
Релігієзнавець вважає, що лише від політики і волі Адміністрації Президента залежить, чи Почаївська лавра перейде у власність УПЦ (МП).
«У релігійному житті ні на Заході, ні на Сході держави нічого не зміниться, бо йдеться про стверджуючу реальну ситуацію у Почаєві. А думкою більшості громади Тернопільщини, населення, проігнорується без проблем, бо йдеться про знакову і принципову справу для Московського патріархату. Не секрет, що більшість провладних депутатів – регіоналів і комуністів – влаштовують своєрідні змагання, хто більше зробить для Московського патріархату, бо це для них дивіденди», – каже Андрій Юраш.
Експерт переконаний, що відстоювання Почаївської лаври обмежиться зверненнями, пікетами, але не переросте у глобальне протистояння. І влада, на прикладі мовного закону, про це знає. Українське суспільство не готове відстоювати свої стратегічні, ідеологічні, політичні, культурні, ідентифікаційні, світоглядні і навіть цивілізаційні пріоритети, бо зневірене, змучене економічними негараздами, просто спить. А тому сподіватись виступів, пов’язаних з теоретично можливим ухваленням закону немає підстав, вважає релігієзнавець Андрій Юраш, зазначаючи, що українці втратили шанс повернути Почаївську лавру.
На початку 90-х УГКЦ мала всі підстави боротись за свою власність, але духовенство не хотіло розпалювати і без того ворожі відносини з Російською православною церквою, зауважує експерт. А другий шанс випав у 2004 році, коли можна було змінити російські правила гри у Почаєві.
|
Перша письмова згадка про Почаїв належить до середини ХV століття. У документах історія монастиря датована від 1597 року, коли заможна вдова земського луцького судді Анна Гойська заснувала обитель і подарувала чудотворну ікону Матері Божої. Біля неї зцілився її сліпий брат. У 1675 році турки відступили від монастиря, як стверджують, завдяки заступництву Богородиці. Із 1713 до 1832 Почаївський монастир належав УГКЦ, Василіанському чину. І саме монахи-василіяни збудували монастирський комплекс, зокрема і Свято-Успенський собор, створили друкарню. З 1833 року монастир отримав статус Лаври Російської імперії. У роки Першої світової війни з Лаври вивезли всі цінності, зокрема архіви та бібліотеки. Із 1920 до 1939 року Лавра належала Польщі, а після 1939-го – Російській православній церкві. У радянський час Почаївська лавра була діючою. |