Сімферополь – До Дня пам’яті Героїв Крут у Сімферополі презентували книгу про маловідомі історичні сторінки відносин Криму та Української Народної Республіки часів Директорії. Чи міг автономний Крим увійди до складу незалежної України ще у 1919 році? Відповідь на це запитання шукав автор опублікованого в Сімферополі дослідження, кримський історик і журналіст Андрій Іванець.
Книгу «Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії» її автор Андрій Іванець задумав ще коли на початку 90-х років був активістом студентських організацій. Він розповідає, що реалізувавши свій задум через 20 років, присвятив книгу одноліткам з 1918 року – «хлопцям з Крут», київським студентам і гімназистам, які загинули, відбиваючи напад більшовиків.
Видавець книги також був у «Студентському братстві» тоді ще Сімферопольського державного університету – це Андрій Щекун, який нині очолює Український центр інформації і видавничої справи «Таврія». Він зазначає, що ця книга – своєрідний сюрприз шанувальникам вітчизняної історії, адже досі вони могли прочитати комплексні дослідження про кримську політику УНР часів Центральної Ради та Української Держави гетьмана Скоропадського. А от цікаві і важливі події кінця 1918-20 років висвітлювалися лише фрагментарно, а частина з них були невідомі навіть професійним історикам.
«Долучившись до видання цієї книги, ми прагнули зробити свій внесок у наукове висвітлення білих плям в історії Криму та України загалом, сприяти інтеграційним процесам всередині нашої держави, які мають історичне підґрунтя», – зазначив Андрій Щекун. Він також наголосив на важливості того, що книга написана кримчанином і видана в Криму. Андрій Іванець уточнює – матеріали для неї він збирав у київських, кримських і празьких архівах. За сприяння у доступі до останніх, він, до речі, подякував співробітниці Радіо Свобода Оксані Пеленській.
У своїй праці Андрій Іванець проаналізував такі аспекти кримської проблеми, як ставлення українських державних структур до статусу Кримського півострова, їхні відносини з Кримським урядом, режимом Петра Врангеля, реакція на пропозицію частини кримськотатарських політиків надати Польщі мандат на Крим. Окрім того, висвітлює такі невідомі чи маловивчені сюжети, як діяльність українського підпілля у врангелівській армії, українського національного руху в Криму в 1919-20 роках, українських дипломатів з утворення Чорноморської федерації, кримського представництва в Києві та боротьбу за Північну Таврію взимку 1918-19 років.
Історію треба знати, щоб формувати сучасну політику – Іванець
Автор каже, що прагнув не уникати висвітлення гострих моментів у міжетнічних чи міждержавних відносинах, у суперечках щодо статусу Криму. На його переконання, суперництво чи конфлікти минулого, в тому числі етнополітичні, не мають роз’єднувати громадян України різного етнічного походження, оскільки нині їх «єднає завдання на сьогодні і на майбутнє – зробити Кримський регіон, всю країну стабільними і процвітаючими».
Андрій Іванець також зазначив, що для сучасної Української держави вкрай важливим є створення ефективної регіональної політики, яка б максимально враховувала як інтереси громадян, котрі живуть в різних регіонах, так і загальнонаціональні пріоритети. Він вважає, що прямі паралелі науково не будуть виправдані, але для побудови ефективних відносин по лінії Київ-Сімферополь слід знати і враховувати історичний досвід 1917-20-х років.
За словами автора книги, він продовжує шукати відповідь на запитання: чи міг автономний Крим увійди до складу незалежної України ще у 1919 році. Разом з тим Андрій Іванець каже, що точно знає інше: у 1991 році він, як і більшість кримчан, підтримав незалежність України, і відтоді Кримська автономія є важливим регіоном незалежної Української держави.
Андрій Іванець
Книгу «Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії» її автор Андрій Іванець задумав ще коли на початку 90-х років був активістом студентських організацій. Він розповідає, що реалізувавши свій задум через 20 років, присвятив книгу одноліткам з 1918 року – «хлопцям з Крут», київським студентам і гімназистам, які загинули, відбиваючи напад більшовиків.
Андрій Щекун
Видавець книги також був у «Студентському братстві» тоді ще Сімферопольського державного університету – це Андрій Щекун, який нині очолює Український центр інформації і видавничої справи «Таврія». Він зазначає, що ця книга – своєрідний сюрприз шанувальникам вітчизняної історії, адже досі вони могли прочитати комплексні дослідження про кримську політику УНР часів Центральної Ради та Української Держави гетьмана Скоропадського. А от цікаві і важливі події кінця 1918-20 років висвітлювалися лише фрагментарно, а частина з них були невідомі навіть професійним історикам.
Ми прагнули зробити свій внесок у наукове висвітлення білих плям в історії Криму та України загаломАндрій Щекун
«Долучившись до видання цієї книги, ми прагнули зробити свій внесок у наукове висвітлення білих плям в історії Криму та України загалом, сприяти інтеграційним процесам всередині нашої держави, які мають історичне підґрунтя», – зазначив Андрій Щекун. Він також наголосив на важливості того, що книга написана кримчанином і видана в Криму. Андрій Іванець уточнює – матеріали для неї він збирав у київських, кримських і празьких архівах. За сприяння у доступі до останніх, він, до речі, подякував співробітниці Радіо Свобода Оксані Пеленській.
У своїй праці Андрій Іванець проаналізував такі аспекти кримської проблеми, як ставлення українських державних структур до статусу Кримського півострова, їхні відносини з Кримським урядом, режимом Петра Врангеля, реакція на пропозицію частини кримськотатарських політиків надати Польщі мандат на Крим. Окрім того, висвітлює такі невідомі чи маловивчені сюжети, як діяльність українського підпілля у врангелівській армії, українського національного руху в Криму в 1919-20 роках, українських дипломатів з утворення Чорноморської федерації, кримського представництва в Києві та боротьбу за Північну Таврію взимку 1918-19 років.
Історію треба знати, щоб формувати сучасну політику – Іванець
Автор каже, що прагнув не уникати висвітлення гострих моментів у міжетнічних чи міждержавних відносинах, у суперечках щодо статусу Криму. На його переконання, суперництво чи конфлікти минулого, в тому числі етнополітичні, не мають роз’єднувати громадян України різного етнічного походження, оскільки нині їх «єднає завдання на сьогодні і на майбутнє – зробити Кримський регіон, всю країну стабільними і процвітаючими».
Андрій Іванець також зазначив, що для сучасної Української держави вкрай важливим є створення ефективної регіональної політики, яка б максимально враховувала як інтереси громадян, котрі живуть в різних регіонах, так і загальнонаціональні пріоритети. Він вважає, що прямі паралелі науково не будуть виправдані, але для побудови ефективних відносин по лінії Київ-Сімферополь слід знати і враховувати історичний досвід 1917-20-х років.
За словами автора книги, він продовжує шукати відповідь на запитання: чи міг автономний Крим увійди до складу незалежної України ще у 1919 році. Разом з тим Андрій Іванець каже, що точно знає інше: у 1991 році він, як і більшість кримчан, підтримав незалежність України, і відтоді Кримська автономія є важливим регіоном незалежної Української держави.