Київ – У Києві 18 січня історик Ірина Марголіна представила результати своїх досліджень творчості російського маляра Михайла Врубеля. Вона видала книгу «Ангели Врубеля» – перше в Україні видання, яке детально розповідає про роботу митця над розписами Свято-Кирилівської церкви у Києві.
Перша монументальна робота Врубеля у Кирилівському храмі – зображення архангела Гавриїла, композиції «Вхід Господній до Єрусалима» та «Зішестя Святого Духа на апостолів», що її митець створив у техніці мозаїчного письма. Остання композиція Врубеля у цій церкві – «Надгробний плач» («Pieta»), створений у візантійському стилі, розповіла автор книги «Ангели Врубеля» Ірина Марголіна.
«Я понад 30 років досліджую Кирилівську церкву. Зрозуміла, що крім її історії, архітектури і стародавнього живопису, уваги вартий живопис Михайла Врубеля, – каже Марголіна. – У цій книжці також присутні розділи, присвячені біографії Михайла Врубеля, і глави, в яких я шукаю відповіді на запитання, коли і чому Врубель створив свою «галерею янголів», чому це відбулося саме у Києві».
Ангели і демони Врубеля
Янголи з’явились у творчості митця після того, як він закохався в дружину київського професора Адріяна Прахова – Емілію. Але це було нещасливе кохання, стосунки митця з родиною Прахових загострились. Тож митець навіть кидає роботу в Кирилівській церкві і на півроку переїздить до Одеси. Там він починає працювати над темою Демона, яку науковці вважають найважливішою в його творчості.
Дослідник християнського мистецтва Василь Ульяновський зазначає, що сучасники порівнювали світлі, витончені, ніби зроблені з мармуру, фрески Врубеля зі скульптурними творами Мікеланджело.
Герої біблійних сюжетів, яких створив Врубель, вражають не лише науковців: побачити його янголів до Києва приїжджають туристи з різних куточків України, з-за кордону.
Як зазначив у розмові з Радіо Свобода автор туристичного і краєзнавчого проекту «Цікавий Київ» Арсеній Фінберг, «творчий спадок Врубеля – одне з найцінніших, що є у Києві у мистецтві. Саме тому майже у кожну екскурсію ми намагаємось включати відвідини церков із його розписами», – зауважує Фінберг.
Невтілені плани Врубеля
Михайлові Врубелю не вдалось виконати все, що він планував, про що Ірина Марголіна пише у своїй книжці у розділі «Невтілена симфонія». Так, кілька композицій для Володимирського собору, які запропонував митець, було названо такими, що не відповідають церковним канонам.
«Митець написав ескізи до розпису вже Володимирського собору, але так сталося, що вони не прикрасили собор. Це мали бути великі композиції – «Ангел з кадилом і свічкою» та «Плач надгробний». Нині їхні ескізи збережені у Музеї російського мистецтва в Києві», – зазначає Ірина Марголіна.
Але ескізи орнаментів на внутрішніх стінах собору та арках двох нефів виконані за ескізами Врубеля, зауважує науковець.
Творчий спадок митця настільки сильно пов’язаний з Києвом, що на українських науковців чекає ще багато досліджень. І, можливо, врубелівські янголи їм допоможуть у цьому. Принаймні, самі вчені на це сподіваються.
М.Врубель «Богоматір» (Кирилівська церква)
Художник, народжений у російському місті Омську, випускник Академії мистецтв у Петербурзі, Врубель знаний як автор стінописів київських храмів – Кирилівської церкви та Володимирського собору. А запросив молодого живописця до Києва, щоб створити іконостас у візантійському стилі у Кирилівській церкві (побудована у 12-му столітті), професор Адріян Прахов у 1884 році.Перша монументальна робота Врубеля у Кирилівському храмі – зображення архангела Гавриїла, композиції «Вхід Господній до Єрусалима» та «Зішестя Святого Духа на апостолів», що її митець створив у техніці мозаїчного письма. Остання композиція Врубеля у цій церкві – «Надгробний плач» («Pieta»), створений у візантійському стилі, розповіла автор книги «Ангели Врубеля» Ірина Марголіна.
Я шукаю відповіді на запитання, коли і чому Врубель створив свою «галерею янголів», чому це відбулося саме у Києві.Ірина Марголіна
«Я понад 30 років досліджую Кирилівську церкву. Зрозуміла, що крім її історії, архітектури і стародавнього живопису, уваги вартий живопис Михайла Врубеля, – каже Марголіна. – У цій книжці також присутні розділи, присвячені біографії Михайла Врубеля, і глави, в яких я шукаю відповіді на запитання, коли і чому Врубель створив свою «галерею янголів», чому це відбулося саме у Києві».
Ангели і демони Врубеля
Янголи з’явились у творчості митця після того, як він закохався в дружину київського професора Адріяна Прахова – Емілію. Але це було нещасливе кохання, стосунки митця з родиною Прахових загострились. Тож митець навіть кидає роботу в Кирилівській церкві і на півроку переїздить до Одеси. Там він починає працювати над темою Демона, яку науковці вважають найважливішою в його творчості.
Дослідник християнського мистецтва Василь Ульяновський зазначає, що сучасники порівнювали світлі, витончені, ніби зроблені з мармуру, фрески Врубеля зі скульптурними творами Мікеланджело.
Герої біблійних сюжетів, яких створив Врубель, вражають не лише науковців: побачити його янголів до Києва приїжджають туристи з різних куточків України, з-за кордону.
Як зазначив у розмові з Радіо Свобода автор туристичного і краєзнавчого проекту «Цікавий Київ» Арсеній Фінберг, «творчий спадок Врубеля – одне з найцінніших, що є у Києві у мистецтві. Саме тому майже у кожну екскурсію ми намагаємось включати відвідини церков із його розписами», – зауважує Фінберг.
Невтілені плани Врубеля
Михайлові Врубелю не вдалось виконати все, що він планував, про що Ірина Марголіна пише у своїй книжці у розділі «Невтілена симфонія». Так, кілька композицій для Володимирського собору, які запропонував митець, було названо такими, що не відповідають церковним канонам.
Митець написав ескізи до розпису вже Володимирського собору, але так сталося, що вони не прикрасили собор.Ірина Марголіна
«Митець написав ескізи до розпису вже Володимирського собору, але так сталося, що вони не прикрасили собор. Це мали бути великі композиції – «Ангел з кадилом і свічкою» та «Плач надгробний». Нині їхні ескізи збережені у Музеї російського мистецтва в Києві», – зазначає Ірина Марголіна.
Але ескізи орнаментів на внутрішніх стінах собору та арках двох нефів виконані за ескізами Врубеля, зауважує науковець.
Творчий спадок митця настільки сильно пов’язаний з Києвом, що на українських науковців чекає ще багато досліджень. І, можливо, врубелівські янголи їм допоможуть у цьому. Принаймні, самі вчені на це сподіваються.