Рига – Жителі Латвії, за винятком тих, хто отримав освіту латиською мовою і має підтверджений сертифікат, повинні здавати іспити на знання державної мови. Залежно від рівня володіння мовою, особа отримує посвідчення, в якому вказано ступінь знання державної мови. Наявність такого посвідчення обов’язкова при влаштуванні на роботу.
Відповідно до закону про державну мову, в Латвії є три рівні володіння латиською мовою: А (основний), В (середній) і С (вищий), кожний з них ще поділяється на першу і другу ступінь. Контроль за дотриманням мовного законодавства в Латвії здійснює Центр державної мови.
Керівник відділу контролю Центру державної мови Антонс Курсіте зазначив Радіо Свобода, що кожній професії відповідає конкретний рівень. Державні посадові особи й депутати мають мати вищу категорію знання латиської мови.
«Жителі можуть спілкуватися будь-якою мовою, але працівники органів місцевого самоврядування, парламенту та інших державних установ мають володіти державною мовою на відповідному рівні», – зазначає Антонс Курсіте.
За його словами, латвійське законодавство передбачає, що на період балотування кандидати в депутати можуть мати й нижчий рівень знання державної мови, але коли вони обрані до парламенту, то мають володіти державною мовою на найвищому другому ступені рівня С, а в органах місцевого самоврядування – мають мати перший ступінь рівня С.
Штраф за незнання мови
Працівники Центру державної мови періодично перевіряють рівень знання державної мови у чиновників й депутатів місцевого самоврядування.
Латвійське законодавство передбачає: якщо обраний в органи місцевого самоврядування депутат не володіє державною мовою і не вивчив її за 6 місяців після обрання, то його мандат може бути анульовано окружним судом.
За словами Антона Курсіте, таких випадків не було, але штрафи на депутатів місцевого самоврядування за незнання державної мови накладалися.
«Були такі випадки, коли депутати місцевого самоврядування не володіли державною мовою на належному рівні, Це було в Даугавпілсі, Лієпаї, Зілупе, де більше російськомовних виборців. На таких депутатів був накладений адміністративний штраф у розмірі від 50 до 100 доларів», – розповів Антонс Курсіте.
Партії зацікавлені, щоб їхні кандидати знали державну мову
Керівник комісії Саейми з мандатів та етики Віталій Орлов був обраний до парламенту від російськомовної партії «Центр злагоди». Він зазначив Радіо Свобода, що має вищу категорію знання латиської мови.
За словами Віталія Орлова, представлені в парламенті партії зацікавлені у тому, щоб їхні депутати володіли мовою на належному рівні. Адже депутат, який не володіє державною мовою, може бути позбавлений мандату.
«Основні правила Саейми передбачають, що 20 депутатів можуть підписати відповідний документ і вимагати перевірки знання державної мови у будь-якого депутата. Якщо рівень знання недостатній, то існує процедура, скажімо так, його імпічменту», – зазначив депутат латвійського парламенту Віталій Орлов.
У Латвії проживає понад два мільйони осіб, із яких 62,1% складають представники титульної нації, 26,9% – росіяни, 3,3% – білоруси. Українців у Латвії – 54 тисячі або 2,2% від загальної кількості населення.
Відповідно до закону про державну мову, в Латвії є три рівні володіння латиською мовою: А (основний), В (середній) і С (вищий), кожний з них ще поділяється на першу і другу ступінь. Контроль за дотриманням мовного законодавства в Латвії здійснює Центр державної мови.
Керівник відділу контролю Центру державної мови Антонс Курсіте зазначив Радіо Свобода, що кожній професії відповідає конкретний рівень. Державні посадові особи й депутати мають мати вищу категорію знання латиської мови.
«Жителі можуть спілкуватися будь-якою мовою, але працівники органів місцевого самоврядування, парламенту та інших державних установ мають володіти державною мовою на відповідному рівні», – зазначає Антонс Курсіте.
За його словами, латвійське законодавство передбачає, що на період балотування кандидати в депутати можуть мати й нижчий рівень знання державної мови, але коли вони обрані до парламенту, то мають володіти державною мовою на найвищому другому ступені рівня С, а в органах місцевого самоврядування – мають мати перший ступінь рівня С.
Штраф за незнання мови
Працівники Центру державної мови періодично перевіряють рівень знання державної мови у чиновників й депутатів місцевого самоврядування.
Латвійське законодавство передбачає: якщо обраний в органи місцевого самоврядування депутат не володіє державною мовою і не вивчив її за 6 місяців після обрання, то його мандат може бути анульовано окружним судом.
За словами Антона Курсіте, таких випадків не було, але штрафи на депутатів місцевого самоврядування за незнання державної мови накладалися.
«Були такі випадки, коли депутати місцевого самоврядування не володіли державною мовою на належному рівні, Це було в Даугавпілсі, Лієпаї, Зілупе, де більше російськомовних виборців. На таких депутатів був накладений адміністративний штраф у розмірі від 50 до 100 доларів», – розповів Антонс Курсіте.
Партії зацікавлені, щоб їхні кандидати знали державну мову
Керівник комісії Саейми з мандатів та етики Віталій Орлов був обраний до парламенту від російськомовної партії «Центр злагоди». Він зазначив Радіо Свобода, що має вищу категорію знання латиської мови.
За словами Віталія Орлова, представлені в парламенті партії зацікавлені у тому, щоб їхні депутати володіли мовою на належному рівні. Адже депутат, який не володіє державною мовою, може бути позбавлений мандату.
«Основні правила Саейми передбачають, що 20 депутатів можуть підписати відповідний документ і вимагати перевірки знання державної мови у будь-якого депутата. Якщо рівень знання недостатній, то існує процедура, скажімо так, його імпічменту», – зазначив депутат латвійського парламенту Віталій Орлов.
У Латвії проживає понад два мільйони осіб, із яких 62,1% складають представники титульної нації, 26,9% – росіяни, 3,3% – білоруси. Українців у Латвії – 54 тисячі або 2,2% від загальної кількості населення.