За рік, що минув, Україна стала ще менш вільною країною, констатують дослідники американської недержавної дослідницької установи «Дім Свободи» (Freedom House). Погіршення щодо свобод українців відбуваються вже другий рік поспіль через політично мотивовані ув’язнення політичних лідерів, нечесні вибори до парламенту та новий закон, що надає привілей російськомовній частині населення країни, пояснюють свою оцінку дослідники «Дому Свободи».
Говорячи про Україну, вони зауважують, що авторитарні тенденції становлять небезпеку в регіоні навіть для тих країн, які в недалекому минулому мали динамічне, хоч і сумбурне, демократичне керівництво.
Показники «несвободи» України погіршувалися разом з такими країнами, як Казахстан і Таджикистан. Тим часом такі держави, як Азербайджан, Узбекистан, Туркменистан та Білорусь, вже давно і надійно закріпилися в статусі одних із найбільш репресивних держав світу.
Лише ненабагато краще виглядають справи у Вірменії та Грузії, де відбулася мирна передача влади в результаті виборів, що проходили на конкурентній основі. Але, як зауважують дослідники «Дому Свободи», у Грузії цілком мирний перехід влади був затьмарений повідомленнями про те, що нова влада поквапилася посадити за ґрати протягом лише кількох тижнів близько 30 представників попередньої адміністрації. А це викликало побоювання щодо політично мотивованих переслідувань.
Росія репресує недержавні організації
Сусідня ж Росія опинилася в товаристві Венесуели та Ірану, країн, де будь-яка громадянська активність розглядається як політична загроза. За словами авторів звіту «Дому свободи», така діяльність може включати різні сфери, такі, як боротьба проти цензури, захист довкілля, боротьбу за права жінок, представників сексуальних меншин, боротьбу з корупцією та за справедливе ставлення щодо етнічних і релігійних меншин.
Росія, на думку американських дослідників, стала проводити особливо репресивну політику щодо недержавних організацій після третього приходу на президентську посаду Володимира Путіна. Після того, як він маргіналізував офіційну політичну опозицію, він став рушійною силою за цілою низкою законів, що мали на меті пригнічення будь-якої іншої опозиції в суспільстві. Серед ухвалених законів представники «Дому Свободи» називають нові жорстокі покарання за проведення несанкціонованих демонстрацій, різке обмеження недержавних організацій в отриманні фінансування та проведенні їхньої роботи і запровадження нових форм контролю за вираженням думки в мережі інтернету.
Пострадянський простір – один з найрепресивніших у світі
Назагал, говорячи про простір колишнього Радянського Союзу, за винятком балтійських країн, говорять, що цей регіон належить до одного з найменш вільних у світі з огляду на міцні позиції автократів у більшості з 12 країн регіону.
Щодо світової статистики, то вона наразі, за оцінкою «Дому Свободи», виглядає так: із 195 країн і територій 90 є вільними, що складає 46%. В цих державах є вільна політична конкуренція, значуще громадське життя, вільні засоби масової інформації та повага до громадянських свобод.
Ще 58 країн, чи 30%, є частково вільними. До цієї категорії належить і Україна. В них є обмежене пошанування політичних та громадянських свобод. У цих країнах панує корупція, слабке верховенство права, а на політичному ландшафті домінує одна політична партія, хоча вона і допускає певний політичний плюралізм.
І 47 країн, чи 24%, є невільними за класифікацією «Дому Свободи». У цих країнах відсутні навіть засадничі політичні права та громадянські свободи.
Говорячи про Україну, вони зауважують, що авторитарні тенденції становлять небезпеку в регіоні навіть для тих країн, які в недалекому минулому мали динамічне, хоч і сумбурне, демократичне керівництво.
Показники «несвободи» України погіршувалися разом з такими країнами, як Казахстан і Таджикистан. Тим часом такі держави, як Азербайджан, Узбекистан, Туркменистан та Білорусь, вже давно і надійно закріпилися в статусі одних із найбільш репресивних держав світу.
Лише ненабагато краще виглядають справи у Вірменії та Грузії, де відбулася мирна передача влади в результаті виборів, що проходили на конкурентній основі. Але, як зауважують дослідники «Дому Свободи», у Грузії цілком мирний перехід влади був затьмарений повідомленнями про те, що нова влада поквапилася посадити за ґрати протягом лише кількох тижнів близько 30 представників попередньої адміністрації. А це викликало побоювання щодо політично мотивованих переслідувань.
Росія репресує недержавні організації
Сусідня ж Росія опинилася в товаристві Венесуели та Ірану, країн, де будь-яка громадянська активність розглядається як політична загроза. За словами авторів звіту «Дому свободи», така діяльність може включати різні сфери, такі, як боротьба проти цензури, захист довкілля, боротьбу за права жінок, представників сексуальних меншин, боротьбу з корупцією та за справедливе ставлення щодо етнічних і релігійних меншин.
Росія, на думку американських дослідників, стала проводити особливо репресивну політику щодо недержавних організацій після третього приходу на президентську посаду Володимира Путіна. Після того, як він маргіналізував офіційну політичну опозицію, він став рушійною силою за цілою низкою законів, що мали на меті пригнічення будь-якої іншої опозиції в суспільстві. Серед ухвалених законів представники «Дому Свободи» називають нові жорстокі покарання за проведення несанкціонованих демонстрацій, різке обмеження недержавних організацій в отриманні фінансування та проведенні їхньої роботи і запровадження нових форм контролю за вираженням думки в мережі інтернету.
Пострадянський простір – один з найрепресивніших у світі
Назагал, говорячи про простір колишнього Радянського Союзу, за винятком балтійських країн, говорять, що цей регіон належить до одного з найменш вільних у світі з огляду на міцні позиції автократів у більшості з 12 країн регіону.
Щодо світової статистики, то вона наразі, за оцінкою «Дому Свободи», виглядає так: із 195 країн і територій 90 є вільними, що складає 46%. В цих державах є вільна політична конкуренція, значуще громадське життя, вільні засоби масової інформації та повага до громадянських свобод.
Ще 58 країн, чи 30%, є частково вільними. До цієї категорії належить і Україна. В них є обмежене пошанування політичних та громадянських свобод. У цих країнах панує корупція, слабке верховенство права, а на політичному ландшафті домінує одна політична партія, хоча вона і допускає певний політичний плюралізм.
І 47 країн, чи 24%, є невільними за класифікацією «Дому Свободи». У цих країнах відсутні навіть засадничі політичні права та громадянські свободи.