Яна Пісарєва
Рубрика «Життя глибинки» – про реальність за межами великих міст.
Кіровоград – Розбиті дороги, напівзруйновані колодязі та повна темрява на вулицях вночі – це не кадри з фільму жахів, а реалії життя мешканців села Нечаївка на Кіровоградщині. Селяни стверджують, що стали жертвами погроз із боку міської влади після того, як розповіли про свої проблеми пресі. Натомість у сільраді такі твердження спростовують.
Село Нечаївка у Компаніївському районі Кіровоградщини відоме як батьківщина письменника Юрія Яновського.
Сьогодні у селі, розповідає пенсіонерка Зоя Лазаренко, щоб дістати води, щоразу доводиться фактично ризикувати життям. Найближчий колодязь поставили, кажуть, ще за царських часів. Це єдине джерело води для кількох родин Нечаївки.
30 років після останнього ремонту
Останній раз колодязь ремонтували, чистили спільними зусиллями років 30 тому. Спроби сільради бодай щось зробити залишились незавершеними. Проте ремонт верхньої частини колодязя всіх проблем не вирішить. Селяни скаржаться і на якість води.
«У мене ж внуки. Боюся допускати, бо кругом дірки колодязя. Куди ж я дітей допущу? Тут і самому можна втопитися. Тут буває і зелена вода. Оце дощ пройшов – вода зелена, як рута у цьому колодязі» - розповідає пенсіонерка Зоя Лазаренко.
У тій калюжі дитина може втопитися
Ані пройти, ані проїхати не можна дорогою по вулиці Щорса – нарікає мешканка села Любов Каричковська. Із проблемами вона зверталася і до сільської, і до районної влади, проте це нічого не вирішило.
«Які дороги! У тій калюжі дитина може втопитися. А в школу ідуть – темно. Освітлення немає. Ноги діти ламають. Дорога на кладовище. Як тато помер, то ледь що не випав із труни на людей тому, що така дорога на кладовище», – скаржиться Любов Каричковська.
«Гроші вбухав туди. І там криниці відремонтував, де він особисто живе. І дороги понасипав, де він проїжджає і де він живе. Цей куток йому не потрібен» – у своїх негараздах люди звинувачують позицію сільського голови.
Гроші на дороги і освітлення перенаправив – сільський голова
Сільський голова Нечаївки Василь Соколов натомість запевнив, що колодязі, які планували відремонтувати – відремонтували. Кошти ж, виділені на ремонт доріг і освітлення по вулиці Щорса, він скерував на капітальний ремонт водогону в центральній частині села.
«Інших шляхів вирішення цієї проблеми не було, як тільки зняти ці гроші, заплановані на ремонт доріг. У цю суму, 25 тисяч, враховані гроші, які ще пішли на освітлення», – пояснює нечаївський сільський голова Василь Соколов.
Частково проблеми нечаївців обіцяють вирішити наступного року. Проте на цьому крапки не поставлено. Після того, як усі проблеми люди озвучили місцевому телеканалові, на активістів розпочали справжні гоніння.
«Моя сусідка ходила по довідку, щоб оформити дитячі. Їй довідку не дали. І такі слова, що не дадуть жодної довідки, що знищать з села, що ми там проживати не будемо. Сільський голова через пару днів, коли я поскаржилася в облдержадміністрацію, привіз довідки, бо вони погрожували, що вона дитячі не отримає взагалі», – скаржиться Любов Каричковська.
Нечаївський сільський голова Василь Соколов факт погроз заперечує. «З приводу погроз, які були. Я такою інформацією не володію. Правоохоронні органи, якщо хтось звертався, теж до мене не зверталися. Я категорично заявляю, що погроз вказаним людям ніяких не було і не може бути».
Тим часом громада збирається шукати захисту у правоохоронців. Кажуть, що розібратися у конфлікті вже нібито пообіцяли в обласному управлінні МВС.
Ви теж мешкаєте у глибинці і хочете розповісти ще захопливішу історію чи поділитися нагальною проблемою? Телефонуйте (044) 492 84 37 і чекайте в гості Радіо Свобода.
Кіровоград – Розбиті дороги, напівзруйновані колодязі та повна темрява на вулицях вночі – це не кадри з фільму жахів, а реалії життя мешканців села Нечаївка на Кіровоградщині. Селяни стверджують, що стали жертвами погроз із боку міської влади після того, як розповіли про свої проблеми пресі. Натомість у сільраді такі твердження спростовують.
Село Нечаївка у Компаніївському районі Кіровоградщини відоме як батьківщина письменника Юрія Яновського.
Сьогодні у селі, розповідає пенсіонерка Зоя Лазаренко, щоб дістати води, щоразу доводиться фактично ризикувати життям. Найближчий колодязь поставили, кажуть, ще за царських часів. Це єдине джерело води для кількох родин Нечаївки.
30 років після останнього ремонту
Останній раз колодязь ремонтували, чистили спільними зусиллями років 30 тому. Спроби сільради бодай щось зробити залишились незавершеними. Проте ремонт верхньої частини колодязя всіх проблем не вирішить. Селяни скаржаться і на якість води.
«У мене ж внуки. Боюся допускати, бо кругом дірки колодязя. Куди ж я дітей допущу? Тут і самому можна втопитися. Тут буває і зелена вода. Оце дощ пройшов – вода зелена, як рута у цьому колодязі» - розповідає пенсіонерка Зоя Лазаренко.
У тій калюжі дитина може втопитися
Ані пройти, ані проїхати не можна дорогою по вулиці Щорса – нарікає мешканка села Любов Каричковська. Із проблемами вона зверталася і до сільської, і до районної влади, проте це нічого не вирішило.
«Які дороги! У тій калюжі дитина може втопитися. А в школу ідуть – темно. Освітлення немає. Ноги діти ламають. Дорога на кладовище. Як тато помер, то ледь що не випав із труни на людей тому, що така дорога на кладовище», – скаржиться Любов Каричковська.
Гроші вбухав туди. І там криниці відремонтував, де він особисто живе. І дороги понасипав, де він проїжджає і де він живе. Цей куток йому не потрібенЛюбов Каричковська
Гроші на дороги і освітлення перенаправив – сільський голова
Сільський голова Нечаївки Василь Соколов натомість запевнив, що колодязі, які планували відремонтувати – відремонтували. Кошти ж, виділені на ремонт доріг і освітлення по вулиці Щорса, він скерував на капітальний ремонт водогону в центральній частині села.
Інших шляхів вирішення цієї проблеми не було, як тільки зняти ці гроші, заплановані на ремонт доріг. У цю суму, 25 тисяч, враховані гроші, які ще пішли на освітленняВасиль Соколов
Частково проблеми нечаївців обіцяють вирішити наступного року. Проте на цьому крапки не поставлено. Після того, як усі проблеми люди озвучили місцевому телеканалові, на активістів розпочали справжні гоніння.
«Моя сусідка ходила по довідку, щоб оформити дитячі. Їй довідку не дали. І такі слова, що не дадуть жодної довідки, що знищать з села, що ми там проживати не будемо. Сільський голова через пару днів, коли я поскаржилася в облдержадміністрацію, привіз довідки, бо вони погрожували, що вона дитячі не отримає взагалі», – скаржиться Любов Каричковська.
Нечаївський сільський голова Василь Соколов факт погроз заперечує. «З приводу погроз, які були. Я такою інформацією не володію. Правоохоронні органи, якщо хтось звертався, теж до мене не зверталися. Я категорично заявляю, що погроз вказаним людям ніяких не було і не може бути».
Тим часом громада збирається шукати захисту у правоохоронців. Кажуть, що розібратися у конфлікті вже нібито пообіцяли в обласному управлінні МВС.
Ви теж мешкаєте у глибинці і хочете розповісти ще захопливішу історію чи поділитися нагальною проблемою? Телефонуйте (044) 492 84 37 і чекайте в гості Радіо Свобода.