Черкаси – єдиний обласний центр, в якому немає притулку для безхатьків. Його обіцяли відкрити у 2012 році, втім, кошти у міському бюджеті на нього не заклали. Нині влада анонсує, що такий притулок запрацює цього року наприкінці весни. Тож зимувати черкаським безхатченкам, як і раніше, доводиться на вулиці.
29-річний Денис Карпов майже два роки живе без власного даху над головою. Із Луганська, звідки родом, чоловік поїхав на заробітки до Києва. У столиці, як каже сам Денис, із ним трапилася, як каже, банальна історія.
«Працювали-працювали, нам нічого не заплатили, опинився на вулиці без грошей та ще й документи вкрали. Звернувся до церкви, якийсь час був у реабілітаційному центрі. Потім нас привезли до Черкас. Певний час вже тут працював на будівництві, але все вийшло так само як і в Києві», – розповідає чоловік.
У Черкасах без документів Денис не зміг ані влаштуватися на нормальну роботу, ані знайти житло. Розповідає, що харчувався в кращому випадку раз на день у різних релігійних громадах. Улітку жив у недобудові, а взимку перебрався «у кращу хатину» біля ринку – із вікнами та старим диваном. Проте жити там можна було лише до холодів.
Коли вдарили сильні морози, за порадою знайомих Денис Карпов звернувся до соціального центру, де йому надали прихисток. Волонтери громадської організації «Від серця до серця» вже давно намагаються облаштувати притулок для безхатьків.
«Я не розумію, звідки у нас ось такий перекіс виник у нашому духовному сприйнятті: у нас є притулки для домашніх тварин, але у нас нічого не створено для людей. У нас справді цих людей намагаються не помічати. Їх немає. Нема статистики щодо їхньої кількості, на них ніхто не виділяє гроші. Але вони є, і, крім гуманного підходу, важливий й інший чинник – здоров’я оточення», – зазначає представник «Від серця до серця» Дмитро Андрійченко.
«Це може бути бомба сповільненої дії: в інфекційних захворюваннях, по соціальних, кримінальних сплесках», – додає він.
У мерії кажуть: навесні притулок буде
На початку осені прес-служба Черкаської мерії анонсувала, що цієї зими безхатьки матимуть який-не-який, але дах над головою. Втім, попри обіцянки, грошей на його облаштування у міській скарбниці так і не знайшли. Щоправда, міська влада вже виділила під притулок приміщення колишнього дитячого садочку й взяла всі комунальні витрати на себе.
Зробити ремонт вартістю 150-200 тисяч гривень у притулку планують до кінця весни, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода черкаський міський голова Сергій Одарич.
«Наприкінці січня ухвалимо бюджет розвитку, там у проекті вже передбачено фінансування на капітальний ремонт приміщення. У нас є площі, на яких із мінімальними видатками можна здійснити таку реконструкцію, зробити це під притулок. За оцінками будівельників, роботи можна буде провести за два-три місяці. Тому я сподіваюся, що наприкінці весни він зафункціонує у повному обсязі», – пообіцяв він.
Волонтери сподіваються забезпечити безхатьків не лише нічлігом та їжею, а й створити своєрідний центр соціальної адаптації. До притулку братимуть бездомних громадян та осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі. Усе це – безкоштовно, за умови відмови від алкоголю та наркотиків.
Денис Карпов додому, до Луганська, повертатися не збирається. Каже: там його «ніхто не чекає». Щодня чоловік допомагає облаштовувати притулок, який йому надали волонтери, це – одна з умов його постійного перебування тут. Разом із двома іншими безхатьками він мешкає в одній великій кімнаті – без води, електроенергії та опалення. Інші бездомні один раз на день приходять лише поїсти.
29-річний Денис Карпов майже два роки живе без власного даху над головою. Із Луганська, звідки родом, чоловік поїхав на заробітки до Києва. У столиці, як каже сам Денис, із ним трапилася, як каже, банальна історія.
«Працювали-працювали, нам нічого не заплатили, опинився на вулиці без грошей та ще й документи вкрали. Звернувся до церкви, якийсь час був у реабілітаційному центрі. Потім нас привезли до Черкас. Певний час вже тут працював на будівництві, але все вийшло так само як і в Києві», – розповідає чоловік.
У Черкасах без документів Денис не зміг ані влаштуватися на нормальну роботу, ані знайти житло. Розповідає, що харчувався в кращому випадку раз на день у різних релігійних громадах. Улітку жив у недобудові, а взимку перебрався «у кращу хатину» біля ринку – із вікнами та старим диваном. Проте жити там можна було лише до холодів.
Коли вдарили сильні морози, за порадою знайомих Денис Карпов звернувся до соціального центру, де йому надали прихисток. Волонтери громадської організації «Від серця до серця» вже давно намагаються облаштувати притулок для безхатьків.
У нас є притулки для домашніх тварин, але у нас нічого не створено для людейДмитро Андрійченко
«Це може бути бомба сповільненої дії: в інфекційних захворюваннях, по соціальних, кримінальних сплесках», – додає він.
У мерії кажуть: навесні притулок буде
На початку осені прес-служба Черкаської мерії анонсувала, що цієї зими безхатьки матимуть який-не-який, але дах над головою. Втім, попри обіцянки, грошей на його облаштування у міській скарбниці так і не знайшли. Щоправда, міська влада вже виділила під притулок приміщення колишнього дитячого садочку й взяла всі комунальні витрати на себе.
Зробити ремонт вартістю 150-200 тисяч гривень у притулку планують до кінця весни, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода черкаський міський голова Сергій Одарич.
Наприкінці січня ухвалимо бюджет розвитку, там у проекті вже передбачено фінансування на капітальний ремонт приміщення. У нас є площі, на яких із мінімальними видатками можна здійснити таку реконструкцію, зробити це під притулокСергій Одарич
Волонтери сподіваються забезпечити безхатьків не лише нічлігом та їжею, а й створити своєрідний центр соціальної адаптації. До притулку братимуть бездомних громадян та осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі. Усе це – безкоштовно, за умови відмови від алкоголю та наркотиків.
Денис Карпов додому, до Луганська, повертатися не збирається. Каже: там його «ніхто не чекає». Щодня чоловік допомагає облаштовувати притулок, який йому надали волонтери, це – одна з умов його постійного перебування тут. Разом із двома іншими безхатьками він мешкає в одній великій кімнаті – без води, електроенергії та опалення. Інші бездомні один раз на день приходять лише поїсти.