Київ – Від 1 січня набув чинності новий закон «Про громадські об’єднання». Відтепер простішою стане реєстрація таких об’єднань та послаблюється державний контроль над їхньою статутною діяльністю. Деякі активісти, однак, стверджують, що закон допомагає в основному так званим «грантоїдам», зв’язуючи руки іншим об’єднанням, зокрема, профспілкам.
Закон «Про громадські об’єднання» розробляли за участі експертів із таких об’єднань. Він передбачає спрощення та зниження вартості реєстрації, послаблення державного контролю за статутною діяльністю та розширення можливостей для отримання плати за своє функціонування. Зокрема, для отримання доходу об’єднанням не доведеться створювати окреме підприємство, головне – щоб напрямок комерційної діяльності відповідав меті, вказаній у статуті.
Тим часом, не всі вітають таку законодавчу ініціативу. Деякі учасники Форуму громадських рад та громадських організацій, який відбувся у грудні в Києві, написали відкритого листа Президенту, главі уряду та спікеру Верховної Ради з вимогою доопрацювати закон. Зокрема, голова громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я Олег Мусій заявив, що новий закон несе загрозу для нинішніх всеукраїнських організацій, оскільки скасовує надання філіям у регіонах статусу окремих юридичних осіб. На його думку, йдеться про ліквідацію регіональних представництв, щоб таким чином послабити вплив одних організацій і посилити – інших.
«Насправді є низка «гонго-організацій» в Україні, які живуть винятково на гранти західні. Найнеприємніше, що руками таких структур, як, наприклад, Рада Європи в Україні, впроваджується, по суті, диктатура над громадськими організаціями. Тому що вони фінансують оці недержавні організації, які нав’язують цей закон», – вважає Мусій.
«Я думаю, це – образа»
Активність щодо дискредитації закону про громадські організації має чіткі особисті мотиви, вважає Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень. Він нагадав у коментарі Радіо Свобода, що 2010 року розробляли ще один закон, у тому числі – за участі тих, хто тепер критикує ухвалений.
«Верховна Рада не підтримала законопроект Лилика-Мусія. Я думаю, це – образа. А по-друге, колеги ніяк не можуть зрозуміти, що їм потрібен не закон про громадські об’єднання, а закон про організації професійного самоврядування», – зауважив Лациба.
За словами експерта, оновлення законодавства щодо громадських організацій було суспільною необхідністю. Сьогодні цей закон суттєво «спрощує» їм життя. Але, щоб виявити недоліки, потрібно, щоб закон почав працювати. Тому, на думку Максима Лациби, нині основним завданням є забезпечення механізму, який би фіксував порушення закону і викривлення його трактування.
Закон «Про громадські об’єднання» розробляли за участі експертів із таких об’єднань. Він передбачає спрощення та зниження вартості реєстрації, послаблення державного контролю за статутною діяльністю та розширення можливостей для отримання плати за своє функціонування. Зокрема, для отримання доходу об’єднанням не доведеться створювати окреме підприємство, головне – щоб напрямок комерційної діяльності відповідав меті, вказаній у статуті.
Тим часом, не всі вітають таку законодавчу ініціативу. Деякі учасники Форуму громадських рад та громадських організацій, який відбувся у грудні в Києві, написали відкритого листа Президенту, главі уряду та спікеру Верховної Ради з вимогою доопрацювати закон. Зокрема, голова громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я Олег Мусій заявив, що новий закон несе загрозу для нинішніх всеукраїнських організацій, оскільки скасовує надання філіям у регіонах статусу окремих юридичних осіб. На його думку, йдеться про ліквідацію регіональних представництв, щоб таким чином послабити вплив одних організацій і посилити – інших.
«Насправді є низка «гонго-організацій» в Україні, які живуть винятково на гранти західні. Найнеприємніше, що руками таких структур, як, наприклад, Рада Європи в Україні, впроваджується, по суті, диктатура над громадськими організаціями. Тому що вони фінансують оці недержавні організації, які нав’язують цей закон», – вважає Мусій.
«Я думаю, це – образа»
Активність щодо дискредитації закону про громадські організації має чіткі особисті мотиви, вважає Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень. Він нагадав у коментарі Радіо Свобода, що 2010 року розробляли ще один закон, у тому числі – за участі тих, хто тепер критикує ухвалений.
«Верховна Рада не підтримала законопроект Лилика-Мусія. Я думаю, це – образа. А по-друге, колеги ніяк не можуть зрозуміти, що їм потрібен не закон про громадські об’єднання, а закон про організації професійного самоврядування», – зауважив Лациба.
За словами експерта, оновлення законодавства щодо громадських організацій було суспільною необхідністю. Сьогодні цей закон суттєво «спрощує» їм життя. Але, щоб виявити недоліки, потрібно, щоб закон почав працювати. Тому, на думку Максима Лациби, нині основним завданням є забезпечення механізму, який би фіксував порушення закону і викривлення його трактування.