Біатлоністи відірвуть українців від святкових столів, футбольна збірна гратиме в агресивний футбол, а Мирон Маркевич пережив кадрову революцію в харківському «Металісті». Про це – у тижневому огляді спортивних подій на Радіо Свобода.
Мирон Маркевич, з ім’ям якого пов’язують успіхи харківського футбольного клубу «Металіст», залишився головним тренером команди. Дехто з уболівальників бронзових призерів чемпіонату України побоювався, що кадрова революція, яка відбулася на чолі «Металіста» , зачепить і наставника.
Наприкінці грудня Олександр Ярославський склав із себе повноваження президента харківського футбольного клубу. Про мотиви зміни керівника Радіо Свобода вже розповідало, тому заглиблюватися в цю тему не варто.
Новий власник «Металіста» – особа ще не надто відома як спортивний меценат. Сергій Курченко, який представляє групу компаній «Газ-Україна», одразу оприлюднив надто амбітні плани.
Протягом п’яти найближчих років перед «Металістом» стоятиме завдання виграти європейський кубок. «Я не хочу дивитися у спину донецькому «Шахтареві» та київському «Динамо», я хочу, щоб на нашому стадіоні звучав гімн Ліги Чемпіонів», – заявив Курченко.
Перед зустріччю із новим президентом наставник сказав, що не може гарантувати виграти за п`ять років чемпіонат України та європейський кубок. «Можу дати гарантії тільки того, що команда показуватиме хорошу гру», – наголосив Маркевич.
«Україну рятувати» покликали Михайла Фоменка
Збірна України з футболу все-таки отримала на 2013 рік нового головного тренера. Посада залишалася вакантною три місяці – від часу, коли Олег Блохін здобув роботу своєї мрії у «Динамо». Федерація футболу України особливого вибору не мала – на безальтернативній основі команду очолив 64-річний Михайло Фоменко.
Ще в листопаді серед кандидатів називали також британця Гаррі Реднаппа, але він віддав перевагу роботі в Англії – з аутсайдером прем’єр-ліги «Квінз Парк Рейнджерс». Згодом говорили про шведського фахівця Свена-Йорана Ерікссона, але ці розмови так розмовами і залишилися.
Уболівальники зустріли призначення Фоменка стримано. Їхній песимізм можна зрозуміти: останнє тренерське досягнення фахівця датоване 1993 роком, коли разом із «Динамо» він виграв чемпіонат України. Також до активу наставника можна зарахувати гідне протистояння з іспанською «Барселоною». У вересні в домашньому поєдинку кияни, граючи більшу частину матчу в меншості, здобули вольову перемогу з рахунком 3:1, але пройти команду Хосепа Ґвардіоли, Хрісто Стоїчкова і Рональда Кумана не пощастило. Топ-клуби з того часу Михайло Фоменко не тренував.
Скептично налаштовані вболівальники логічно вказують і на відносність досягнень тренера, і на їхню віддаленість у часі. Але скептики навряд чи мають відповідь на запитання, кого саме з фахівців, здатних очолити «синьо-жовтих», обійшли увагою чиновники федерації.
Контракт із новим тренером української збірної укладений за схемою «1+2». Можливість продовження угоди залежить від результатів роботи у 2013 році – «синьо-жовті» у відборі на чемпіонат світу нині випереджають лише команду Сан-Марино. Фоменко з журналістами ще не спілкувався, а прес-службі ФФУ пообіцяв «грати в агресивний, атакувальний, спрямований виключно на перемогу футбол».
Біатлон як альтернатива салату олів’є
Не надто довгою виявилася різдвяно-новорічна пауза біатлонного сезону: увечері 3 січня в німецькому містечку Обергоф жіночою естафетою розпочнеться четвертий етап Кубка світу. Втім, між третім етапом, який приймала словенська Поклюка, і змаганнями в Обергофі лижники-стрільці не байдикували.
Приміром, росіяни брали участь у змаганнях «Іжевська рушниця», які є відбірними на січневі етапи Кубка світу. Українські біатлоністи кінець грудня традиційно проводять у карпатському Тисовці – тут відбувається чемпіонат України.
У складі збірної особливих змін не сталося. Команда через січневі змагання готуватиметься до чемпіонату світу, який у лютому прийматиме чеське Нове Место. Але і цей старт до певної міри теж буде проміжним, кажуть фахівці.
«Завдання основне – це чемпіонат світу, і ми завжди його ставимо. Але найголовніша мета – це Олімпійські ігри. Ці три міжолімпійські роки присвячуються тому, щоб випробувати всі моменти, що стосуються підготовки, – розповів наставник збірної України Василь Карленко. – Якщо брати до уваги цей сезон, то і жіночій, і чоловічій команді ставиться завдання підготуватися, а не показати якийсь найвищий результат».
Зимова Олімпіада, яку 2014 року прийматиме російське місто Сочі, є головним стартом чотириріччя, але жертвувати цим сезоном ніхто не збирається – саме він визначає кількість учасників від кожної країни на Олімпійських іграх.
«За підсумками розіграшу Кубка світу спортсмени і національна команда завойовують квоти для участі в етапах наступного року, а за підсумками чемпіонату світу отримують квоти допуску на Олімпійські ігри. Тому головне – це підготовка, і якщо вона правильна, – той рівень, який показують наші спортсмени, задовольнить», – наголосив Василь Карленко.
Національний олімпійський комітет визнав Олену Підгрушну найкращою спортсменкою останнього місяця 2012 року. 25-річна тернополянка двічі сходила на п’єдестал пошани етапів Кубка світу – 1 грудня в Остерсунді після спринтерської гонки і 9 грудня в Хохфільцені – у складі української естафетної четвірки. В загальному заліку усіх провідних біатлоністок планети Підгрушна посідає десяте місце.
Мирон Маркевич, з ім’ям якого пов’язують успіхи харківського футбольного клубу «Металіст», залишився головним тренером команди. Дехто з уболівальників бронзових призерів чемпіонату України побоювався, що кадрова революція, яка відбулася на чолі «Металіста» , зачепить і наставника.
Наприкінці грудня Олександр Ярославський склав із себе повноваження президента харківського футбольного клубу. Про мотиви зміни керівника Радіо Свобода вже розповідало, тому заглиблюватися в цю тему не варто.
Новий власник «Металіста» – особа ще не надто відома як спортивний меценат. Сергій Курченко, який представляє групу компаній «Газ-Україна», одразу оприлюднив надто амбітні плани.
Протягом п’яти найближчих років перед «Металістом» стоятиме завдання виграти європейський кубок. «Я не хочу дивитися у спину донецькому «Шахтареві» та київському «Динамо», я хочу, щоб на нашому стадіоні звучав гімн Ліги Чемпіонів», – заявив Курченко.
Перед зустріччю із новим президентом наставник сказав, що не може гарантувати виграти за п`ять років чемпіонат України та європейський кубок. «Можу дати гарантії тільки того, що команда показуватиме хорошу гру», – наголосив Маркевич.
«Україну рятувати» покликали Михайла Фоменка
Збірна України з футболу все-таки отримала на 2013 рік нового головного тренера. Посада залишалася вакантною три місяці – від часу, коли Олег Блохін здобув роботу своєї мрії у «Динамо». Федерація футболу України особливого вибору не мала – на безальтернативній основі команду очолив 64-річний Михайло Фоменко.
Ще в листопаді серед кандидатів називали також британця Гаррі Реднаппа, але він віддав перевагу роботі в Англії – з аутсайдером прем’єр-ліги «Квінз Парк Рейнджерс». Згодом говорили про шведського фахівця Свена-Йорана Ерікссона, але ці розмови так розмовами і залишилися.
Уболівальники зустріли призначення Фоменка стримано. Їхній песимізм можна зрозуміти: останнє тренерське досягнення фахівця датоване 1993 роком, коли разом із «Динамо» він виграв чемпіонат України. Також до активу наставника можна зарахувати гідне протистояння з іспанською «Барселоною». У вересні в домашньому поєдинку кияни, граючи більшу частину матчу в меншості, здобули вольову перемогу з рахунком 3:1, але пройти команду Хосепа Ґвардіоли, Хрісто Стоїчкова і Рональда Кумана не пощастило. Топ-клуби з того часу Михайло Фоменко не тренував.
Скептично налаштовані вболівальники логічно вказують і на відносність досягнень тренера, і на їхню віддаленість у часі. Але скептики навряд чи мають відповідь на запитання, кого саме з фахівців, здатних очолити «синьо-жовтих», обійшли увагою чиновники федерації.
Контракт із новим тренером української збірної укладений за схемою «1+2». Можливість продовження угоди залежить від результатів роботи у 2013 році – «синьо-жовті» у відборі на чемпіонат світу нині випереджають лише команду Сан-Марино. Фоменко з журналістами ще не спілкувався, а прес-службі ФФУ пообіцяв «грати в агресивний, атакувальний, спрямований виключно на перемогу футбол».
Біатлон як альтернатива салату олів’є
Не надто довгою виявилася різдвяно-новорічна пауза біатлонного сезону: увечері 3 січня в німецькому містечку Обергоф жіночою естафетою розпочнеться четвертий етап Кубка світу. Втім, між третім етапом, який приймала словенська Поклюка, і змаганнями в Обергофі лижники-стрільці не байдикували.
Приміром, росіяни брали участь у змаганнях «Іжевська рушниця», які є відбірними на січневі етапи Кубка світу. Українські біатлоністи кінець грудня традиційно проводять у карпатському Тисовці – тут відбувається чемпіонат України.
У складі збірної особливих змін не сталося. Команда через січневі змагання готуватиметься до чемпіонату світу, який у лютому прийматиме чеське Нове Место. Але і цей старт до певної міри теж буде проміжним, кажуть фахівці.
«Завдання основне – це чемпіонат світу, і ми завжди його ставимо. Але найголовніша мета – це Олімпійські ігри. Ці три міжолімпійські роки присвячуються тому, щоб випробувати всі моменти, що стосуються підготовки, – розповів наставник збірної України Василь Карленко. – Якщо брати до уваги цей сезон, то і жіночій, і чоловічій команді ставиться завдання підготуватися, а не показати якийсь найвищий результат».
Зимова Олімпіада, яку 2014 року прийматиме російське місто Сочі, є головним стартом чотириріччя, але жертвувати цим сезоном ніхто не збирається – саме він визначає кількість учасників від кожної країни на Олімпійських іграх.
«За підсумками розіграшу Кубка світу спортсмени і національна команда завойовують квоти для участі в етапах наступного року, а за підсумками чемпіонату світу отримують квоти допуску на Олімпійські ігри. Тому головне – це підготовка, і якщо вона правильна, – той рівень, який показують наші спортсмени, задовольнить», – наголосив Василь Карленко.
Національний олімпійський комітет визнав Олену Підгрушну найкращою спортсменкою останнього місяця 2012 року. 25-річна тернополянка двічі сходила на п’єдестал пошани етапів Кубка світу – 1 грудня в Остерсунді після спринтерської гонки і 9 грудня в Хохфільцені – у складі української естафетної четвірки. В загальному заліку усіх провідних біатлоністок планети Підгрушна посідає десяте місце.