Бюджетні скорочення, безробіття, економічний спад – економічні новини з Європи не вселяють оптимізму. Але принаймні в одному секторі спостерігається зростання, і це – тіньова економіка. Йдеться не про кримінальну діяльність, а про звичайну роботу, яка, однак, не реєструється, а отже, з неї не сплачуються податки і держава не отримує прибутків.
Житель боснійського міста Тузла Юсуф Ахміч уміє класти кахлі. Його послуги не дорогі. За п’ять доларів він може викласти квадратний метр ванної кімнати чи туалету. Якщо потрібен більший ремонт, він може покликати свого приятеля сантехніка. Про те, щоб зареєструватися приватним підприємцем і сплачувати податки, він навіть не замислюється.
«Держава є ні до чого. Вона все лише відбирає і нічого не повертає.Ніяких заохочень для дрібного підприємця немає, тому я і не реєструюся. Якщо мене піймають на цьому, то що вони зроблять? Я і так не можу нічого змінити у тій ситуації, в якій я опинився», – говорить чоловік, який ледве може прогодувати свою родину.
Таких незареєстрованих робітників, як він, у Європі стає дедалі більше, причому не лише на Балканах. Згідно з дослідженнями, які проводить компанія VISA Europe, яка надає послуги у сфері електронних платежів, упродовж 2008-2011 років європейська тіньова економіка зросла на 5 відсотків. Нині вона оцінюється у 2,2 трильйона євро.
Потрібно усувати причини, які штовхають людей до тіньового бізнесу – експерти
Фрідріх Шнайдер, один із провідних експертів з тіньової економіки з австрійського Університету імені Йоганнеса Кеплера, говорить, що найбільшого розмаху неформальна економіка сягає у Центральній, Східній та Південній Європі.
«Є дві групи країн, де тіньова економіка є найпотужнішою. У Східній Європі це Болгарія та Румунія, де в тінь ідуть через неефективність та скорумпованість уряду, та Середземномор’я, зокрема, Греція, де також поширений цей феномен», – пояснює дослідник.
За оцінкою Світового банку, майже третина економічної діяльності в Болгарії перебуває в тіні, майже 30% економічної активності залишається поза радаром податківців у Румунії. Для порівняння, в Австрії ця цифра складає лише 7%.
В Італії тіньова економіка настільки велика, що якби її обклали податком, то це б вирішило боргові проблеми країни. Але для того, щоб отримати ці надходження, урядам потрібно було б вдатися до репресій, а це було б неприпустимо для демократичних країн, пояснюють експерти. Проте, вони наголошують, що певні уроки з організації тіньової економіки все ж винести можна, усунувши головні причини, які підштовхують людей до тіньового бізнесу.
Матеріал підготували Марія Щур, Charles Recknagel та Maja Nikolic
Житель боснійського міста Тузла Юсуф Ахміч уміє класти кахлі. Його послуги не дорогі. За п’ять доларів він може викласти квадратний метр ванної кімнати чи туалету. Якщо потрібен більший ремонт, він може покликати свого приятеля сантехніка. Про те, щоб зареєструватися приватним підприємцем і сплачувати податки, він навіть не замислюється.
«Держава є ні до чого. Вона все лише відбирає і нічого не повертає.Ніяких заохочень для дрібного підприємця немає, тому я і не реєструюся. Якщо мене піймають на цьому, то що вони зроблять? Я і так не можу нічого змінити у тій ситуації, в якій я опинився», – говорить чоловік, який ледве може прогодувати свою родину.
Таких незареєстрованих робітників, як він, у Європі стає дедалі більше, причому не лише на Балканах. Згідно з дослідженнями, які проводить компанія VISA Europe, яка надає послуги у сфері електронних платежів, упродовж 2008-2011 років європейська тіньова економіка зросла на 5 відсотків. Нині вона оцінюється у 2,2 трильйона євро.
Потрібно усувати причини, які штовхають людей до тіньового бізнесу – експерти
Фрідріх Шнайдер, один із провідних експертів з тіньової економіки з австрійського Університету імені Йоганнеса Кеплера, говорить, що найбільшого розмаху неформальна економіка сягає у Центральній, Східній та Південній Європі.
«Є дві групи країн, де тіньова економіка є найпотужнішою. У Східній Європі це Болгарія та Румунія, де в тінь ідуть через неефективність та скорумпованість уряду, та Середземномор’я, зокрема, Греція, де також поширений цей феномен», – пояснює дослідник.
За оцінкою Світового банку, майже третина економічної діяльності в Болгарії перебуває в тіні, майже 30% економічної активності залишається поза радаром податківців у Румунії. Для порівняння, в Австрії ця цифра складає лише 7%.
В Італії тіньова економіка настільки велика, що якби її обклали податком, то це б вирішило боргові проблеми країни. Але для того, щоб отримати ці надходження, урядам потрібно було б вдатися до репресій, а це було б неприпустимо для демократичних країн, пояснюють експерти. Проте, вони наголошують, що певні уроки з організації тіньової економіки все ж винести можна, усунувши головні причини, які підштовхують людей до тіньового бізнесу.
Матеріал підготували Марія Щур, Charles Recknagel та Maja Nikolic